Комітет гуманітарної та інформполітики вирішив доопрацювати законопроєкт про регулювання Telegram

За словами першого автора документу Миколи Княжицького, проєкт закону не передбачає блокування, санкцій для користувачів, деанонімізації каналів або порушення кримінальних справ за будь-що. Його ключові тези можна звести до двох основних принципів:

• платформа має забезпечити комунікацію з українською владою (регуляторними органами) щодо дотримання законодавства;
• платформа має підтвердити свою безпечність для українських громадян і, передусім, відсутність серед власників російських спецслужб чи урядових структур та громадян країни-агресора.

За його словами, у проєкті закону пропонується заборонити використовувати Телеграм державним органам, а також тим сервісам, що оперують персональною інформацією. «Умовно, «Дія» чи великі банки не можуть використовувати чатбот в телеграмі, бо вони оперують персональними даними користувачів. І є ризик, що ця персональна інформація опиниться в руках ворога. І, безперечно, сама держава не повинна популяризувати телеграм», — каже Княжицький.

Княжицький каже, що не пропонував обмежити використання телеграму загалом, хоча як політик це рішення підтримує. «Але очевидно, що телеграм повинен співпрацювати з державними органами — принаймні для того, щоб модерувати ту інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці», — вважає він.

За словами Княжицького, колеги з комітету, ймовірно, ще вноситимуть свої пропозиції до законопроєкту. «Можливо, оскільки зараз ситуація змінилася, ми зможемо знайти шляхи зробити цей законопроєкт жорсткішим, ніж я його пропонував у березні. Мені здається, голова комітету Микита Потураєв має схожу позицію і, ймовірно, теж пропонуватиме жорсткіші норми», — каже нардеп.

Княжицький уточнив, що законопроєкт універсальний і стосується всіх соцмереж. За його словами, є мережі, які вже зараз регулюються законодавством, такі як Ютуб. «Ми просто пропонуємо універсалізувати ті правила, які вже діють, скажімо, для ютубу, для усіх мереж», — каже нардеп.

Він пояснив, що коли приймали Закон про медіа, Телеграм ще не трактували як платформу спільного доступу до інформації. Тому він й не увійшов до текст закону, на відміну від Ютубу. «Дивно, чому ютуб зобов’язаний контактувати з державою і модерувати контент, а телеграм — ні. Хоча різниці між по суті немає — і там, і там є відео та тексти», — говорить депутат.

Княжицький стверджує, що їхній законопроєкт відповідає європейським і міжнародним нормам. І нагадав про випадок, коли в 2017 році  США теж вимагало у Телеграму розкрити свою структуру власності та джерела доходів. в законодавстві – звідки гроші. Тоді, за словами Княжицького, Телеграм заплатив великі штрафи і повернув інвесторам залучені кошти — все це для того, щоб приховати, хто є реальними власниками платформи. Дуров, нагадує Княжицький, тоді приїхав до Росії і публічно дякував російській владі за ініціативи, тоді ж в Росії зняли блокування з Телеграму.

Ініціатор законопроєкту народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький зауважував, що в ньому йдеться не про блокування телеграму, а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу ютубу».  

• Читайте також: Микола Княжицький: «Законопроєкт про регулювання онлайн-платформ — не про телеграм, а про національну безпеку»

Фото: скриншот онлайн-засідання Комітету / сайт Верховної Ради