Пам'ять відіграє ключову роль не лише у процесі навчання, але й у здатності швидко адаптуватися до незвичних обставин. Раніше вважалося, що пам'ять автоматично допомагає фокусувати увагу, проте нові дані показують, що характер цього зв'язку відрізняється.
Нове дослідження уваги та памʼяті
Психологи з Дослідницького інституту Ротмана в Торонто та Університету Вісконсину в Мілуокі виявили, що навіть якщо рухи очей частково керуються інформацією з довготривалої пам'яті, потрібно докладати особливих зусиль, щоб підтримувати цю увагу. Вони підтвердили свої висновки, опублікувавши результати в журналі Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition.
В експерименті взяли участь 26 студентів з Університету Вісконсину в Мілуокі. Вони пройшли через чотири етапи: кодування інформації, тестування та повторне кодування, регулювання пам'яті та візуального пошуку, а також тест на розпізнавання. На етапі кодування учасники запам'ятовували пари "сцена – об'єкт", завдання яких полягало у створенні значущих асоціацій між сценами та об'єктами.
Етап тестування та кодування допоміг учасникам краще засвоїти матеріал, давши можливість оцінити, як асоціації сприяли запам'ятовуванню.
Що заважає підтримувати увагу
Далі дослідники вивчали увагу студентів, попросивши їх регулювати спогади якимось із трьох способів. Перша група учасників дослідження повинна була згадати об'єкт, пов'язаний з тією чи іншою сценою (візуальний пошук), друга – не думати про нього (придушення спогадів), а третя – замінити "правильний" об'єкт на об'єкт з іншої категорії, наприклад, особа на інструмент (заміна спогадів).
Після короткої паузи учасникам показували екран із зображеннями об'єктів, де вони мали зосередити погляд, доки всі точки не зникнуть, крім однієї. Результати показали, що ті, хто згадував конкретний об'єкт, частіше фокусували на ньому увагу. Однак ті, хто працював з пригніченням або заміною спогадів, або короткочасно затримували погляд на об'єкті, або швидко перемикалися на інші завдання.
Дослідження підкреслює, що взаємозв'язок між увагою і пам'яттю не завжди автоматичний і може активно регулюватися людиною. Також важливість асоціацій для запам'ятовування інформації може не завжди сприяти концентрації. У випадку відволікаючих спогадів, особливо якщо вони травматичні, важливо вміти відмежовуватися від них для збереження продуктивності.