На відміну від звичних негативних емоцій і поганого настрою, які з часом минають, депресія проникає в усі сфери життя, має затяжний характер і може призвести до самогубства. Існує думка, що шлюб може знизити ризик виникнення цього розладу, проте більшість попередніх досліджень зосереджені на одиноких людей із західних країн, пише 24 Канал з посиланням на Nature Human Behaviour.
Шлюб зменшує ризик депресії
Нещодавно міжнародна група вчених на чолі з Кефенгом Лі з Політехнічного інституту Макао (Китай) проаналізувала дані понад 100 тисяч осіб із США, Великобританії, Мексики, Ірландії, Південної Кореї, Китаю та Індонезії. Дослідження показало, що незаміжні люди на 80% частіше мають симптоми депресії, ніж ті, хто перебуває у шлюбі.
Цікаво, що серед розлучених або тих, хто живе окремо, ризик депресії зріс до 99%, а у вдів і вдівців він виявився на 64% вищим порівняно з тими, хто перебуває у шлюбі. Також було помічено, що незаміжні та нежонаті жителі західних країн мають вищу ймовірність виникнення депресивних симптомів, ніж їхні однолітки в Китаї, Індонезії та Південній Кореї.
Зокрема, аналізуючи дані понад 5 000 учасників Ірландського дослідження з проблем старіння (TILDA), вчені виявили, що ті, хто не перебуває у шлюбі, у два рази частіше повідомляли про наявність депресивних симптомів у порівнянні з одруженими.
Схожа тенденція була зафіксована й у Великій Британії. Ці дані підтверджують, що зв'язок між самотністю (особливо після розлучення або окремого проживання) і депресією більше виражений у західних країнах, з найбільшим ризиком серед нежонатих чоловіків із вищою освітою.
Алкоголь і депресія
Частота вживання алкоголю та тютюну також вплинула на виникнення депресивних симптомів: у незаміжніх жителів Ірландії ризик розвитку депресії значно зростав при вживанні алкогольних напоїв понад два – три рази на місяць. Тим часом у Китаї, Південній Кореї та Мексиці вплив цих факторів на ймовірність виникнення психічного недугу був лише частковим.
Таким чином, зв'язок між сімейним станом і депресією в різних країнах пояснюється культурними та соціальними відмінностями, включаючи ставлення до шлюбу, вираження емоцій і соціальну підтримку. Однак для глибшого розуміння впливу цих відмінностей на ризик депресивного розладу та тяжкість його симптомів потрібні подальші дослідження.