Військовий оглядач Девід Екс у колонці для The Telegraph віддає належне українській далекобійній ракеті "Грім-2". Тепер ЗСУ можуть вражати цілі в глибині Росії, не питаючи дозволу партнерів — але все ж для перемоги над РФ цього недостатньо...
Із запізненням поставивши на озброєння нову потужну балістичну ракету, здатну завдати удару аж до Москви, Україна наближається до вирішення однієї з військових проблем. Але це не найнагальніша проблема для України — на тлі того, що повномасштабна війна Росії триває вже 33-й місяць.
Українська ракета "Грім-2" майже готова до застосування, заявив нещодавно Єгор Чернєв, голова української делегації в НАТО.
"Повірте, незабаром будуть конкретні результати, які побачить не тільки Україна, а й Російська Федерація", — сказав Чернєв.
"Грім-2" — це одноступенева твердопаливна балістична ракета, яка може нести боєголовку вагою 1 100 фунтів на відстань 310 миль, ймовірно, за інерційним наведенням. Вона є значним кроком вперед порівняно з найкращою бойовою ракетою України — "Точкою У" 1970-х років.
КБ "Південне", ракетне підприємство в Дніпрі, на сході України, працювало над "Громом-2" протягом десяти років. У роки, що передували розширенню війни Росії з Україною, яка розпочалася в лютому 2022 року, вона вважалася малопріоритетною: фінансування було постійною проблемою.
Після того, як Росія розширила війну з Україною, гроші перестали бути головною проблемою — нею стали російські атаки на промислові об'єкти в Дніпрі. Працюючи під обстрілами, українські інженери нарешті закінчили проєктування і будівництво перших кількох "Грім-2". Президент України Володимир Зеленський оголосив про перше успішне випробування нової ракети ще в серпні.
"Грім-2" уперше надасть Україні можливість завдавати важких ударів великої дальності та звільнить країну від обмежень, накладених її найважливішими союзниками. Сполучені Штати, Велика Британія і Франція надали Україні високоточні боєприпаси з радіусом дії в сотні кілометрів. Але всі три країни забороняють Україні завдавати ударів цими боєприпасами по цілях на території Росії.
Ці правила призвели до дисбалансу вогневої потужності. Росія щомісяця завдає ударів по українських містах, базах і промислових об'єктах тисячами безпілотників, балістичних і крилатих ракет. Українці завдають ударів у відповідь лише десятками набагато легших боєприпасів — здебільшого безпілотників.
Зеленський та інші українські чиновники благали своїх американських, британських і французьких колег зняти обмеження на глибокі удари з використанням іноземної зброї, але безрезультатно. З "Громом-2" українцям не доведеться питати дозволу. Єдиним обмеженням для українських ударів по російських цілях до Москви та за її межами буде швидкість виробництва. Як швидко КБ "Південне" зможе побудувати "Грім-2"?
У міру того, як "Грім-2" почнуть надходити в передові частини, українські атаки по цілях на території Росії стануть більш руйнівними. Але не варто очікувати, що ці атаки матимуть негайний і очевидний ефект на лінію фронту в Україні. Брак боєприпасів для завдання глибоких ударів — не найбільша проблема України. Найбільша проблема — брак навчених військ.
Вибух російського аеродрому, заводу або нафтопереробного підприємства може придушити російські повітряні нальоти, поступово скоротити постачання важкого озброєння російським військам і підкосити всю російську економіку. Президент Росії Володимир Путін може навіть зіткнутися з перспективою ударів, спрямованих проти нього особисто, в помсту за численні спроби Росії усунути Зеленського. Але "Грім-2" не може перешкодити російським полкам розгромити українські гарнізони в містах і селищах уздовж лінії фронту.
У міру наближення четвертого року війни Росія має стійку перевагу в живій силі, попри приголомшливі втрати на полі бою, які останнім часом становлять у середньому близько 1 500 убитих і поранених військовослужбовців на день. Українські втрати набагато нижчі, але в стратегічному плані це не має значення.
Росія — автократія з населенням понад 140 мільйонів осіб. Контролюючи засоби масової інформації та захищаючись від політичної опозиції, Кремль практично не стикається з обмеженнями, що заважають йому створювати нові війська. Йому постійно вдається набирати 30 000 новобранців на місяць — майже стільки, щоб заповнити рекордні втрати останніх років.
Населення України набагато менше — лише 40 мільйонів осіб — і, будучи демократичною державою, вона стикається з серйозними політичними обмеженнями. Українському парламенту знадобилося кілька місяців, щоб ухвалити у квітні законопроєкт про мобілізацію, але він досі не дозволив послідовно сформувати 20 000 або більше нових військовослужбовців, необхідних Збройним силам країни для поповнення втомлених від війни бригад і формування нових, які будуть потрібні для будь-якого серйозного майбутнього наступу.
Недарма російські війська вже кілька місяців повільно, але неухильно просуваються по всій лінії фронту в Україні. Росіян просто занадто багато, щоб виснажені українські війська могли їх стримувати. Зловісно те, що росіяни зараз підкріплені тисячами північнокорейців.
Справа не в тому, що Україна не повинна завдавати ударів по цілях у глибині Росії. Вона повинна. І за допомогою "Грім-2" тепер може. Але ці атаки, хоча й розширюють можливості українців і ставлять у незручне становище росіян, не переламають перебіг війни.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.