Про це у відвертій розмові з 24 Каналом розповів майор ЗСУ Єгор Чечеринда, зауваживши, що сценарій, де Росія може застосувати ядерку, не треба відкидати, натомість треба прораховувати свої ходи у відповідь. Більше про те, чи справді Путін може використати ядерну зброю проти України – читайте далі у матеріалі.
Про міжконтинентальну балістичну ракету "Рубеж"
Сьогодні росіяни вперше вдарили по Україні міжконтинентальною балістичною ракетою, імовірно, "Рубеж", яка може нести ядерний заряд. У ЄС заявили, що Владімір Путін грає у ядерну азартну гру й це чітка ознака ескалації. На вашу думку, якою тоді має бути реакція Заходу та, зокрема, США?
Раніше відомі характеристики щодо неї – вага у межах 50 тонн, дальність до 6 тисяч кілометрів. І саме цією ракетою начебто обстріляли Дніпро. Про це сьогодні повідомляли журналісти "Української правди". І от Путін грає у ядерну азартну гру. Так відреагував. Відреагували в ЄС на удар новою ракетою. Речник ЄС заявив, що це чітка ознака ескалації. На вашу думку, якою тоді має бути реакція Заходу та, зокрема, США? Чи цього достатньо, на вашу думку?
Це взагалі перше застосування, випробування міжконтинентальної балістичної ракети у світі в бойових умовах – в умовах війни, тобто раніше це було навчання. Раніше різні країни, які мають подібний клас ракет, використовували їх лише для навчального удару, а це був бойовий удар по Україні.
Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський сьогодні у зверненні сказав, що це був удар саме міжконтинентальною балістичною ракетою по місту Дніпро. Україна гідно витримала цей удар. Зрозуміло, що першочерговим завданням подібного удару було залякування не лише України, але й наших західних партнерів.
Однак перша реакція й українського суспільства, й наших західних партнерів – протилежна тій, на яку чекали наші вороги. Українське суспільство лише згуртовується від подібних ударів, а щодо наших західних партнерів, то, можливо, пізніше будемо детально говорити. Уже є заява від уряду Британії, в якій йдеться про те, що Лондон лише посилить свою підтримку України, зокрема військову, після подібних злочинних "вибриків" російського режиму Владіміра Путіна.
Нагадаю, що ці ракети підпадали під заборону згідно з договором про обмеження ракет середньої та малої дальності, які були підписані ще Рональдом Рейганом та Михайлом Горбачовим у 1987 році. Потім росіяни з 2006 року почали тишком-нишком цю ракету виготовляти. І пізніше – у 2012 році, ще коли Барак Обама був президентом США, з'явилася перша інформація про те, що росіяни порушують умови цього договору і тишком-нишком виготовляють цю саме ракету – РС-26 "Рубеж".
Пізніше, за президентства Дональда Трампа, США взагалі вийшли з цієї угоди, оскільки звинуватили Росію в невиконанні умов. Росіяни ж у 2017 році, вже фактично маючи ракету, заявили, що не беруть її на озброєння російського війська до 2027 року. Очевидно, що це була чергова брехня.
А вже у липні цього року російський уряд і міноборони пригрозили, що вони можуть завершити розробку і виробництво міжконтинентальної балістичної ракети "Рубеж". Утім, очевидно, що за 4 місяці не можна було й завершити ракету, й провести випробування, тобто вона вже була готова. Росіяни завжди займалися обманом, і цього разу з виробництвом цієї ракети вони, очевидно, теж обманули.
Думаю, цей злочин буде предметом розгляду різних міжнародних структур і міжнародного військового трибуналу, адже це просто суцільний обман. Я не великий ракетник і не великий спеціаліст у межах міжнародної військової дипломатії, але це очевидні речі, які можна дізнатися просто почитавши в мережі Інтернет – про всі перипетії створення і виявлення американською стороною ось такого злочинного продовження створення цієї ракети попри міжнародну угоду.
Імовірний вигляд "РС-26 "Рубеж" / Ілюстрація росЗМІ
Цікаво, що в день удару речниця МЗС Марія Захарова на брифінгу отримала дзвінок від "невідомого експерта". Слова, щоб вона не коментувала удар РС-26 через мікрофон потрапили до ефіру всіх телекомпаній. Тобто вони самі озвучили, що це була за ракета по Дніпру.
Президент сказав, що ми чекаємо на результати експертизи. Думаю, українські правоохоронці зараз активно працюють в Дніпрі. Усі зібрані матеріали будуть використані в Міжнародному трибуналі для російських військових злочинців.
Також Володимир Зеленський сказав, що це останні аргументи, тобто у росіян вже залишилася тільки ядерна зброя. Вони шукають і зброю в Китаї та Ірані, і особовий склад у Північній Кореї. Зараз по своїх кутках знайшли цей "Рубеж". Тобто вже немає чим погрожувати, немає успіху на полі бою. Коли немає успіху на полі бою, тоді ворог вдається до таких актів тероризму цивільного населення.
Знову ж таки, закликаю дотримуватись правил поведінки під час повітряної тривоги й хочу заспокоїти цивільне українське населення – ракетами росіяни ніколи не виграють війни. Навіть якщо вони мають певну тимчасову, я сказав би так, перевагу щодо подібного ракетного озброєння, це не значить, що вони виграють війну. Не виграють війну ракетами.
Чекаємо на заяви від американців. Наше прохання щодо надання американських Tomahawk, радіус дії яких близько 2600 кілометрів, яке начебто було в Плані перемоги, стає більш реалістичним до виконання. Тобто якщо подібні терористичні удари продовжуватимуться, то, думаю, це навпаки стимулює наших партнерів надати нам не лише право бити ракетами ATACMS чи Storm Shadow / SCALP EG.
Очевидно, ми зможемо отримати американські Tomahawk зі значно більшим радіусом дії, аби на 2600 кілометрів вражати військовий тил Росії – військові склади й полігони, як-от "Капустин Яр" в Астраханській області, звідки запустили цю ракету.
Видання CBS, ABC і BBC, з посиланням на західних чиновників, пишуть начебто Росія не била по Україні міжконтинентальною балістичною ракетою. Це виглядає дуже дивно, бо український президент і СтратКом підтвердили це. Крім того, аналітики з Defense Express кажуть, що у Росії більше ніж пів тисячі ракет, які вона накопичила за 20 років. Чому тоді немає відповіді, крім того, що Британія сказала про посилення підтримки. Якою має бути справжня відповідь? Цікаво, що скажуть у США, чи дійсно це переломний момент війни?
У Defense Express вказали, що Росія на озброєнні має 521 одиницю так званих міжконтинентальних балістичних ракет. Вони можуть нести як звичайне фугасне озброєння, так і цей "Рубеж". Там 6 боєголовок після виходу зі стратосфери діляться і потім там вийде 6 уражень. Однак загальна бойова маса там невелика – 1200 кілограмів, тобто фактично це 2,5 "Кинджали".
Тобто тут немає такого, що це був якийсь "судний день" і якась неймовірна зброя. Так, звичайно, якщо туди зарядити ядерну боєголовку, то це буде зовсім інакше для нас.
Цікаво, що росіяни визнають, що це був "Рубеж", навіть у цьому телефонному дзвінку він згадується. Єдине, що вони кажуть, мовляв, він не є міжконтинентальною балістичною ракетою. Вони кажуть, що це ракета, умовно, середньої дальності й у цьому є проблема. У всіх російських медіа, які я сьогодні переглядав, є визнання, що це саме був саме "Рубеж".
Китай не схвалює ядерні погрози Путіна
Ви казали, що це спосіб Путіна тиснути на Захід у відповідь на дозвіл бити далекобійною зброєю вглиб Росії. Аналітики кажуть, що Китай не схвалює таких дій Росії. Ми пам'ятаємо про змінення ядерної доктрини. Залякування йому не допоможуть, чи як? Як ви думаєте, світ не допустить ядерного удару?
Думаю, що реакцію Китаю на цей удар ми навряд почуємо, хоча це було б цікаво. Крім того, те, що це залякування стало очевидно 21 листопада ввечері у День гідності та свободи, коли була аналогічна тривога й імітація удару аналогічною ракетою "Рубеж". Тобто всі пабліки, всі телеграм-канали повідомляли про те, що знову летить "Рубеж" – знову паніка та хаос.
Щодо попереджень, ще восени 2022 року й американська сторона, й пізніше китайська сторона фактично натякнули на наслідки для Росії в разі ядерного удару. За версією деяких ЗМІ, від американців була погроза завдати у відповідь удару конвенційною зброєю по різних військових об'єктах. Водночас Китай начебто наполегливо застеріг росіян цього не робити.
Китай зараз має усі можливості тиску на Путіна, оскільки вся російська економіка, весь російський бізнес, продаж їхніх нафто- і газопродуктів напряму залежать від Китаю. Також від Китаю в Росію йде майже все: чіпи, електроніка, товари, автомобілі, їжа, тобто є пряма залежність.
Наскільки реальний ядерний удар по Україні
Утім, що в голові Путіна, нам сказати важко, адже коли доходить до українського питання, він стає параноїком і шизофреніком. Я не дуже розбираюся в деталях аналізу, але очевидно, що він перестає бути адекватним і лідером країни, і просто адекватною людиною, бо що там у нього в голові – складно сказати.
Знаєте, коли говорять про використання ядерної зброї, то я люблю згадувати театральну драматургію, мовляв, якщо рушниця висить десь на стіні, то, за законами драматургії, вона має в кінці п'єси вистрілити. Фактично, ми не можемо виключати подібного розвитку подій, але це буде останнім цвяхом у труну і Путіна, і Росії – якщо, не дай Боже, буде використана ядерна зброя.
Цей крок максимально наблизить падіння і режиму Путіна, і його смерть, і розвал Росії, який затягнувся вже на століття. Не хотілося б, звичайно, щоб вони, не дай Боже, цей останній аргумент використали, але треба бути готовими до цього. Треба проробляти свої ходи у відповідь – що ми робитимемо, що робитиме світова спільнота.
Мені здається, що наші західні партнери після цього удару МБР "Рубеж" мають чітко проартикулювати свою реакцію і на цю подію, і на можливість завдання ядерного удару, про який росіяни дуже часто кажуть на своїх пропагандистських каналах, для того, щоб просто відбити будь-яке бажання загострювати чи ескалювати ситуацію.
Путін стає неадекватним, коли справа стосується України / Фото Getty Images
Якщо це буде чітко проартикульована відповідь європейських країн, США та країн, які мають або ядерну зброю, або високоефективну конвенційну зброю, то ми зможемо вплинути на ситуацію і, сподіваюся, змінити її. Це моє передбачення, моя особиста думка – треба чітко дати зрозуміти, яким буде удар у відповідь.
Путін сам вирішує, чи бити ядеркою
У нас зараз є можливість бити не лише ATACMS, а й Storm Shadow. Про перші можливі влучання далекобійною зброєю партнерів пишуть західні ЗМІ, а пропагандистські канали підтверджують. Пишуть, що вчора був приліт на Курщині у командний пункт і там було чимало генералів, зокрема північнокорейських, які вже загинули. На вашу думку, можливо, така зброя допоможе нам переломити хід війни?
Очевидно. Нагадаю, що 17 листопада у The New York Times написали, що президент Джо Байден нерешті на третьому році війни дав згоду на використання ATACMS українською армією. Була спочатку інформація, що з обмеженням – лише по Курській області. Потім з'явилася інформація, що не лише по Курській, але лише по військах КНДР.
У джерелах The New York Times підтвердили, що це була пряма відповідь на появу північних корейців на фронтах російсько-української війни й такий "привіт" Кім Чен Ину, мовляв, не треба подібних речей робити, адже в останні кілька днів з'явилася інформація від української розвідки, що контингент КНДР може зрости з 10 – 12 до 100 тисяч.
Це суттєве посилення російського війська, це угруповання, яке може автономно здійснювати великі загальновійськові операції. Єдине, що поки це угруповання слабо озброєне – легка піхота. Але далі, якщо приїдуть ще 90 тисяч, вони вже можуть бути зі своєю важкою зброєю.
Наступного дня після появи цього матеріалу Путін підписав указ про запровадження нової ядерної доктрини. Це ж ланки одного ланцюга – спочатку ухвалення нової доктрини, потім удар балістичною міжконтинентальною ракетою.
Зміни там полягають у тому, що Росія може використати ядерну зброю навіть без нападу на неї із застосуванням ядерної зброї. Тобто там кілька позицій, коли вони можуть бити ядеркою у відповідь: якщо групове злітання балістичних ракет або навіть БпЛА летять тощо.
Українські війська на Курщині вже не перший місяць й чомусь росіяни не відреагували застосуванням ядерної зброї, але це ж їхня територія, тож могли б.
В оновленій ядерній доктрині Росії не йдеться про присутність військ на їхній території. Там є лише про те, що якщо країна здійснює напад за допомогою іншої ядерної країни із застосуванням її зброї, то тоді Росія у відповідь може вдарити ядерною зброєю. Тобто формально на ATACMS росіяни вже можуть відповісти ядеркою. А також якщо є загроза національній безпеці Росії, то тоді вони вже можуть наввипередки застосувати ядерну зброю.
Це доктрина, яка була ще рік тому узгоджена, але запроваджується лише зараз. Чому зараз? Бо це просто ланки одного ланцюга залякування. Фактично росіяни могли б вже зараз використати ядерну зброю.
Важливий момент, що тепер Путін може одноосібно ухвалити рішення на використання ядерної зброї. Зараз йому не треба, як було напередодні анексії Криму, йти в обидві палати свого парламенту, просити дозвіл, формалізувати рішення, проводити голосування тощо.
Зараз ніякого голосування. Він ухвалив рішення й все – ракета полетіла, до побачення. Шість боєголовок з однієї ракети "Рубеж" можуть розлетітися по Україні, але цього немає, слава Богу. Я думаю, що цього й не буде. Поки що вони лякають, нам треба гідно триматися. Це, мабуть, не моя справа, але я думаю, що Україні вже теж слід подумати про виробництво чи розробку своєї балістичної ракети.
Ми над цим працюємо. Президент поставив завдання виготовити у 2025 році 3 тисячі крилатих ракет. Це був би гідний крок у відповідь, згідно з усіма міжнародними договорами, які Україна підписала. Все треба враховувати й радитися з нашими партнерами.
Що вже могли уразити ATACMS
Щодо удару 20 листопада по Курську, то це прекрасна новина для ЗСУ. Ціллю міг бути маєток Барятинського в Мар'їно, де, за даними розвідки, був розміщений штаб об'єднаного російсько-північнокорейського оперативного угруповання. Там могли перебувати й північнокорейські, й російські генерали. Наразі невідомо, скільки людей загинуло під час цієї атаки. На відео, яке було опубліковано з місця ураження, видно щонайменше 6 влучань.
Згадаймо, що протягом останніх трьох днів було не лише Мар'їно. Спочатку був удар по Карачеву, що на Брянщині. Якщо в маєток Барятинського прилетіли ракети Storm Shadow / SCALP EG, то сюди – ATACMS. Там був склад боєприпасів з КАБами, снарядами до РСЗО, північнокорейськими боєприпасами. За даними Міноборони України, там було зафіксовано 12 вибухів, велика пожежа. Я думаю, що склад знищений, але це ще треба перевіряти. І це все сталося протягом трьох діб.
Ще обговорімо Бєлгородщину. У ГУР МО заявили, що українські БпЛА влучили у командний пункт угруповання військ "Північ" у містечку Губкін Бєлгородської області Росії. Там також були потужні вибухи. А напередодні удару по Губкіну українські дрони атакували підприємство ЕФКО у Бєлгородській області.
Росіяни ж кажуть, що на цьому заводі вони нібито виготовляли масло й маргарин, а там було виробництво транспортних дронів для російської армії. Не вірте російським ЗМІ, там виготовлялися дрони й по маргариновому заводу ніхто, звісно, не бив би, аби залишити росіян без маргарину.
Наскільки ці удари відчутні для Росії? Чи будуть росіяни відтягувати арсенали від українського кордону для того, щоб далекобійна зброя не дістала до них?
Це зменшує здатність ворога вести наступальні дії й взагалі комфортно почуватися на лінії фронту. Чотири атаки, про які я сказав, по трьох прикордонних областях в результаті призвели до того, що в Києві на один день припинили роботу 4 посольства.
За моїми припущеннями, росіяни попередили деяких наших західних партнерів про те, що вони будуть використовувати міжконтинентальну балістичну ракету. Оскільки ще не було в історії світових воєн бойового використання міжконтинентальної балістичної ракети навіть з фугасним озброєнням, то, очевидно, росіяни певними каналами зв'язку попередили деякі посольства, тому вони припинили свою роботу.
Однак посольство Китаю в Україні, який є одним з найбільших союзників Росії, не припиняло роботу. Так само й іранське посольство, яке досі працює в Києві. Тому спокійніше, будь ласка, й менше паніки. Якщо росіяни на такий крок пішли, то це їх зачепило, їм боляче. Це не означає, що ми маємо припиняти ці удари. Я думаю, що ми повинні розширювати поле використання подібної зброї та ударів, а ще – просити наших партнерів про надання ракет Tomahawk, дальність яких понад 2500 кілометрів.
Ними ми зможемо вражати військові склади, об'єкти військової інфраструктури, військові командні пункти аж за Уралом. Я вважаю, що поки що ситуація загострюється, але це загострення в певний момент й в певному напрямку може бути на користь України. Я дуже на це сподіваюся.
Байден зробив сильнішою переговорну позицію Києва
Якщо повертатися до питання дозволу бити ракетами по Росії, то в ЗМІ вже пишуть, що Дональд Трамп міг підтримати Джо Байдена у цьому, бо досі новообраний президент США публічно не висловив свою позицію. Bloomberg пише, що Байден зробив Трампу велику тактичну послугу, бо це надає йому переваги на можливих переговорах. Як думаєте, чи дійсно у такий спосіб Байден допоміг укріпити переговорну позицію Трампу? Чи, можливо, Трамп не знав про цей дозвіл і тому не реагує?
Я вже читав версію про те, що Трамп з Байденом грають як в бейсболі, де гравці повинні співпрацювати один з одним. Я не великий знавець в бейсболі, але впевнений, що важлива певна координація в процесі надання Україні дозволів.
Вже скільки діб пройшло після ударів Україною американською зброєю по Росії, але ми почули лише заяву Дональда Трампа-молодшого, який є сином новообраного президента США й поки що не обіймає ніякої посади в американському державному управлінні.
Я сподіваюся, що це спільна позиція й координована робота двох американських президентів – чинного й новообраного, який набуде своїх повноважень у січні 2025 року. Зміцнення позиції України йде на руку мирним ініціативам не лише Володимира Зеленського, а й Дональда Трампа, який може сказати Владіміру Путіну, що ракети Tomahawk теж можуть бути на озброєнні в українців. Інакше – сідаймо й домовляймося на умовах України, чи принаймні враховуючи головні побажання української сторони.
Трамп і Байден / Фото Getty Images
Що стане наступними цілями далекобійних ударів
Аналітики Global Defense Corp назвали пріоритетні об'єкти, куди може поцілити Україна далекобійною зброєю. Крім аеродромів та складів боєприпасів, ЗСУ можуть атакувати Керченський міст у Криму та мости на Курщині. На їхню думку, це якраз таки може переламати хід війни. На вашу думку, які першочергові об'єкти будуть цікаві нам?
Українські Сили оборони вже заявляли про те, що зараз Кримський міст не є основною артерією постачання зброї, живої сили й техніки на Південь України. І загалом нині головні баталії розгортаються саме на південних рубежах на Сході нашої країни.
Я не великий стратег, це завдання Генштабу, головнокомандувача Олександра Сирського та Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського. Це їхній вибір й вони вирішуватимуть, чи буде удар по Керченському мосту. Проте по цьому мосту ЗСУ могли бити й без дозволу наших американських, британських чи французьких партнерів. Звичайно, цей міст треба знищити, адже Росія побудувала його незаконно.
Я думаю, що головні удари зараз будуть зосереджені на складах, штабах, центрах ухвалення рішень, базах паливно-мастильних матеріалів на території трьох областей Росії – Курської, Білгородської, Брянської.
Водночас почали лунати заяви, що начебто Путін готовий до перемовин за посередництва Трампа. Але, звісно, за умови, що Україна відмовиться від вступу в НАТО, а кордони проходитимуть по лінії розмежування. Звучить доволі дивно на тлі його ядерних погроз, навіщо тоді йому тоді йти на ці перемовини? Як ви думаєте, що з цього все ж таки правда? Чи Путін намагається ядерним шантажем набити собі більше балів перед ймовірними перемовинами?
Тиждень тому я насправді схилявся до думки, що у Путіна взагалі немає жодних підстав, примусу, інтересу для участі у перемовинах. Він вже провів перемовини за 2,5 роки війни. Путін завжди казав, що вимоги російської сторони не змінюються. Йдеться про повну анексію чотирьох областей, заборону вступу України в НАТО, нейтральний статус, 50-тисячну армію.
Чи ми готові йти на подібне – а за що ми тоді воювали 2,5 роки? Всі ці вимоги були на перемовинах у Стамбулі ще у березні 2022 року. За що була наша боротьба й наша війна, якщо зараз погодитися на це? На інше Путін би не пішов.
Зараз ситуація загострилася й настільки динамічно змінюватиметься, що, можливо, через декілька днів наша розмова стане неактуальною, адже все може змінитися буквально сьогодні вночі. Ми знову перейшли в найбільш динамічну фазу війни. Так, не на фронті, а в кабінетах, ракетних установках, центрах прийняття рішення, базах, арсеналах. Однак динаміка цієї війни найближчі тижні суттєво збільшиться й хто вистоїть в цій боротьбі, той переможе й вийде на перемовини з позиції сили.
Я дуже сподіваюся, що це буде українська сторона. Головне зараз зберегти єдність і військових, й цивільних, й українського суспільства. Не впадати в паніку, не впадати в істерію та спокійно сприймати всі рекомендації, які надає українське військове командування. Тобто бути всім на своїх місцях і бути готовими до будь-якого результату.
Чи може Росія захопити Торецьк, Покровськ і Курахове до Нового року
Ситуація на фронті невтішна. Російські війська все ж таки просуваються. Аналітики Інституту вивчення війни пишуть, що ворог зосередиться на захопленні прифронтових українських міст, зокрема Торецька, Покровська й Курахового. Як думаєте, чи зможуть вони досягнути якихось результатів на полі бою протягом 1,5 – 2 місяців до приходу Трампа, чи все ж таки не вдасться? Адже лунали думки про наступ на Запоріжжя, але у них не вийшло, так само й на Куп'янському напрямку.
Запоріжжя – це моє рідне місто, тому я впевнений, що Запоріжжя не здасться за жодних умов. Це таке місто сили, як Харків. Щодо Курахового, Торецька й Покровська, то я думаю, що погодні умови суттєво вплинуть на перебіг подій на полі бою. В Україну фактично прийшла зима з мокрим дощем й снігом, й багном, через яке важко пройти будь-якій техніці.
Я впевнений, що до Нового року захоплення цих трьох міст не станеться. Якщо, звісно, не станеться якогось дива на користь ворога. Треба бути спокійними й вірити.
Про проблему з мобілізацією
Головна проблема ЗСУ зараз навіть не зброя, а відсутність особового складу. Коли в ротах по двадцять людей, і людей лякають модернізацією; усі ходять в майках з написами "ухилянт", вішають собі на машини подібні наклейки. Проблема в тому, що в нас військовий втратив авторитет, а з'явилася повага до ухилянтів, чи до людей, які сидять по хатах й бояться вийти на двір через те, що їх кудись заберуть.
Мобілізаційні питання зараз виходять на перші шпальти порядку денного українських військових. Треба займатися ефективним рекрутингом, треба набирати фахових людей. Я розумію, що всі втомилися від війни. Я не великий фахівець з мобілізаційних процесів, але у нас повністю дискредитовані люди, які займаються рекрутингом й мобілізацією. Мені, як військовому, сумно через це і я вважаю, що треба змінювати підхід.
Повірте, ми будемо служити або в нашій армії, або в армії ворога. І якщо ворог прийде у ваше місто, він уже не запитуватиме вас про права, обов'язки, хвороби, чи про маму або батька з інвалідністю. Він просто загребе вас в армію під прицілом автомата й підете ви штурмувати Вільнюс, Варшаву чи Берлін, розумієте?
Тож краще воювати у своїй армії, ніж у ворожій, або залишатися в окупації. Немає нічого гіршого, ніж життя в окупації.