Проросійська перемога у Румунії, авіакатастрофа у Литві, кордон розблокували: новини дня

У Європі на тлі перемоги Трампа обговорюють можливість відправки військ в Україну, а Боррель констатує, що європейці досі повільні у питанні реагування на виклики.

У Литві впав вантажний літак, пілоти не повідомляли про технічні несправності.

У Румунії – сенсаційні результати першого туру президентських виборів, а у Грузії відбулася протести.

У Франції просять 20 років ув'язнення для чоловіка, який піддавав дружину масовим зґвалтуванням, а ЄС чубиться зі США через іспанські оливки.

Про все важливе і цікаве за понеділок, 25 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Європа обговорює відправку військ.

У Європі поновились дискусії щодо відправки військ в Україну.

Газета Le Monde пише, що дебати є делікатними і засекреченими.

Обговорення поновилися з поверненням Дональда Трампа до влади в Сполучених Штатах.

Так, за повідомленням Le Monde, ця тема піднімалася 11 листопада під час візиту прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до Франції.

Зокрема, зазначається, що Лондон і Париж не виключають того, щоб очолити коаліцію щодо України.

На думку Елі Тененбаума, дослідника Французького інституту міжнародних відносин, в інтерв'ю Le Monde, відправка сухопутних військ була б технічно можливою в разі припинення вогню: солдати, відправлені Європою, були б спрямовані для гарантування безпеки в цьому районі.

Міністр закордонних справ країни Антоніо Таяні заявив, що Італія не буде відправляти своїх солдатів в Україну.

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель вважає, що "багато хто в Європі, безумовно, був розбуджений агресією Владіміра Путіна проти України, але ще не встав з ліжка".

"У нас немає вибору: вкрай важливо, щоб ми стали здатними забезпечити власну безпеку.

Наш добробут і майбутнє не можуть і надалі залежати від настроїв американських виборців на Середньому Заході кожні чотири роки", – заявив Боррель.

Цього року країни міжнародної "коаліції дронів" виділять 1,8 млрд євро для підтримки Збройних сил України, повідомив міністр оборони України Рустем Умєров.

"Це рішення дозволить Україні посилити технологічну перевагу на полі бою та ефективніше нищити ворога", – зазначив міністр.

У порівнянні з попереднім роком у Німеччині збільшилося число тих, хто схвалює військової підтримки Україні.

Про це свідчать результати щорічного опитування Бундесверу.

Крім того, опитування показало, що більшість німецьких чоловіків готові захищати країну зі зброєю в руках у разі нападу.

Тим часом, у Німеччині працюють над збільшенням кількості укриттів для цивільного населення.

До речі, низка німецьких шкіл отримали погрози про замінування.

Голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер каже, що армія РФ зараз більша, ніж два роки тому, але її якість гірша.

"Наразі росіяни не становлять такої загрози, як у лютому 2022 року, тому у нас є трохи часу, щоб підготуватися", – сказав він, додавши, що це означає збільшення інвестицій в оборонну промисловість.

Авіакатастрофа у Литві.

Сьогодні вранці у Вільнюсі на двоповерховий будинок впав вантажний літак компанії DHL.

Він летів із Лейпцига, його оператор – компанія SWIFT Air.

У Литві повідомили нові деталі про екіпаж вантажного літака, що впав у Вільнюсі.

На борту літака були четверо людей – громадяни Іспанії, Німеччини та Литви.

Внаслідок катастрофи на місці загинув пілот-громадянин Іспанії.

Аудіозапис розмов пілотів вантажного "Боїнга" свідчить, що екіпаж безпосередньо перед інцидентом не повідомляв про будь-які технічні проблеми чи надзвичайні ситуації, проте у Литві не виключають, що літак DHL міг впасти через технічну несправність.

У Службі безпеки країни повідомили, що не відкидають жодних версій включно з терористичною.

"Нас попереджали, що у майбутньому такі речі можуть ставатися.

Ми бачимо, що Росія стає більш агресивною… Цю версію не можна відкидати.

Проте зараз не можна говорити про якусь конкретну причетність, тому що такої інформації немає", – зазначив керівник Департаменту держбезпеки (VSD) Даріус Яунішкіс.

Іспанія та Німеччина долучаться до розслідування падіння літака DHL у Литві.

Проросійська перемога у Румунії.

За результатами першого туру президентських виборів у Румунії перше місце посів ультранаціоналістичний кандидат Келін Джорджеску.

Він отримав 22,94% голосів.

У другому турі з ним змагатиметься проєвропейська кандидатка Елена Ласконі, представниця Союзу порятунку Румунії, з 19,18% голосів виборців.

Лідер Соціал-демократичної партії Румунії, чинний прем’єр країни Марчел Чолаку подав заяву про відставку з поста очільника партії після того, як не зміг вийти у другий тур президентських виборів та фінішував третім.

Лідер коаліційної Національної ліберальної партії Румунії Ніколає Чуке також оголосив про відставку на тлі невтішних результатів на президентських виборах.

Лідер першого туру президентських виборів Келін Джорджеску відверто позиціонує себе як крайній правий – аж коричневий, зазначає експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

Про те, що відомо про лідера перегонів і чому в Румунії відбулася така сенсація, читайте в його колонці Румунія проти Заходу? Чи стане проросійський популіст новим президентом сусідньої країни.

Джорджеску після перемоги в першому турі виборів заявив, що закиди в його бік стосовно екстремістських поглядів є безпідставними.

На думку Джорджеску, результат голосування на виборах показав розчарування політичним класом з боку електорату за останні 35 років.

"Я повністю відданий румунському народу.

Ми залишаємося безпосередньо пов'язаними з європейськими цінностями, але ми повинні знайти наші власні цінності.

Я не екстреміст, я не фашист, я румун, який любить свою країну", – додав Джорджеску.

Він не коментував свої погляди детально, але заявив, що "немає ні Сходу, ні Заходу, є тільки Румунія", а про рівень життя в Румунії сказав, що "страждання походять не з Брюсселя, а з наших душ".

Румунська проєвропейська опозиціонерка Елена Ласконі закликала підтримати її кандидатуру, аби запобігти поверненню Румунії у зону впливу РФ.

"Ми опинилися в історичному протистоянні між минулим і майбутнім, між збереженням молодої румунської демократії та путінізмом, між любов’ю до батьківщини та тими, хто хоче повернути Румунію в зону впливу Росії", – заявила вона.

До речі, австрійські ультраправі вперше перемогли на земельних виборах у Штирії.

Протести у Грузії.

У Грузії протестували під парламентом перед першим засіданням.

Будівлю закидали яйцями.

Вечірня хода і ночівля перед парламентом стали першими кроками акції з вимогою нових виборів, яку опозиція скликала на понеділок.

Партія влади Грузії хоче провести вибори президента цього року.

Різне щодо РФ.

Британія запровадила санкції щодо 30 кораблів "тіньового флоту" РФ.

Решта новин.

Польські фермери припинили блокувати кордон з Україною, але можуть відновити блокаду всього кордону з Україною 10 грудня.

У Литві погіршилося ставлення до мігрантів, але українців сприймають найкраще.

Німецькі соціал-демократи висунули Шольца кандидатом у канцлери.

У Франції просять 20 років ув'язнення для чоловіка, який піддавав дружину масовим зґвалтуванням.

У Швейцарії на референдумі підтримали держфінансування для проведення "Євробачення".

ЄС чубиться зі США через іспанські оливки.

У парламенті Сербії побилися депутати.