Неочікуваний візит Шольца до Києва: що обговорювали за зачиненими дверима

Шольц міг обговорювати з Зеленським умови, за яких Київ готовий розпочати переговори з Москвою.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц здійснив неанонсований візит до Києва, під час якого оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на суму 650 мільйонів євро. 

Однак, за словами керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка в ефірі "24 каналу", Шольц може представляти групу європейських країн, які прагнуть активізувати переговори між Україною та Росією.

"Під це вони застосовують перехідний період виборів у США. Це було прогнозовано. Коли відбулися вибори в США й отримали сигнал про те, що можливо позиція Трампа зміниться і новообраний президент США буде закликати Європу докладати більше зусиль для того, щоб підтримувати Україну і докластися до мирного урегулювання. Деякі політики та німецький канцлер сприйняли це буквально. Що це означає, що треба пришвидшити переговорний трек", – сказав експерт.

Крім того, візит канцлера може бути пов’язаний із внутрішньополітичними процесами в Німеччині, зокрема з передвиборчою кампанією, де Шольц намагається задовольнити інтереси різних політичних сил.

"З одного боку він показує виборцям, які вважають, що Німеччина та діючий уряд зробили недостатньо для України. Він показує, що ось 655 млн євро і Німеччина лідер серед країн Європи щодо надання допомоги Україні. З іншого боку, він подає сигнал й іншим виборцям, які не підтримують збільшення допомоги Україні і виступають за пришвидшення перемовин", – пояснив Мусієнко.

Експерт також зазначає, що під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Шольц міг обговорювати умови, за яких Київ готовий розпочати переговори з Москвою. Це підтверджується зростанням кількості публікацій в іноземних ЗМІ щодо можливих мирних переговорів та поступок з боку України.

"Україна не сама, в нас є партнери, які хочуть почути чіткі межі – на що ми можемо піти, а на що не можемо. І вони буквально вимагають від нас. Вони звертаються через медіа, пишуть статті й це вимоги. Перше – піти на поступки Росії, друге – якщо не йти на поступки, то назвати межі того, як ми це бачимо", – відзначив Мусієнко.