Поки в США розгорівся скандал через рішення Байдена помилувати свого сина Хантера, хоча він обіцяв цього не робити, Європа переконує Київ заморозити війну на тлі страхів, що Трамп зупинить військову допомогу Україні.
Трамп анонсував свою першу закордонну поїздку після перемоги на виборах. 7 грудня він поїде до Парижа на відкриття відновленого після пожежі п’ять років тому Собору Паризької Богоматері. Й можна припустити, що там Трамп зустрінеться з Макроном та іншими запрошеними лідерами. Тим паче, обговорити є що. Так, наприклад, днями, після відповідних публікацій у французькій Le Monde, в НАТО непублічно підтвердили, що Франція та Британія дійсно обговорюють можливість розміщення своїх військ на лінії розмежування для забезпечення режиму припинення вогню після початку переговорів між Україною та Росією.
Ключові європейські столиці побоюються, що одразу після своєї інавгурації 20 січня 2025 року Трамп може повністю зупинити поставки зброї Україні, доки Зеленський не погодиться на переговори з Росією, паралельно вимагаючи від ЄС взяти на себе основний тягар підтримки Києва. Дійсно, пропозиція про присутність британських і французьких військ на лінії розмежування, які гарантуватимуть сталість режиму припинення вогню, як і те, що ідея Трампа заморозити війну зрештою спрацює, має сподобатися обраному 47-му президенту США. Проте ні публічно, ні неофіційно в ЄС не можуть відповісти на головне питання: чи зацікавлена бодай у чомусь Росія, яка зараз виробляє в рази більше зброї, ніж ЄС? Не має відповіді на це питання й команда Трампа.
Тож, чому Захід впевнений, що наступного року можуть початися переговори про заморозку війни Росії проти України? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Фактор Трампа: ЄС хоче виграти час
У понеділок, 2 грудня, до Києва з неанонсованим візитом приїздив Олаф Шольц. Не встиг він вийти з потягу, як соцмережі заполонила хвиля мемів через велику срібну валізу, з якою німецький канцлер йшов по перону. Всі одразу ж припустили: або Шольц таки привіз нам ядерну зброю, або купу готівки, або ж мінітаурус. Німецькі медіа теж вибухнули запитанням: де ж звичний потертий шкіряний портфель Шольца, з яким він постійно їздив? Пізніше про вміст загадкової валізи відомого німецького бренду Rimowa у канцлера Німеччини запитали на підсумковій пресконференції із президентом Зеленським, на що Шольц відповів:
"Наскільки детально ви це хочете знати? Це ті речі, які беруть у дорогу. Те, в що потрібно перевдягатися... білизна та все інше, що вам потрібно".
Як повідомив Bild, нічого дивного в новій валізі Шольца, хоч вона й нагадує більше "ядерну", немає. Він постійно нехтує дипломатичним протоколом і не любить, коли помічники носять його валізу, портфель чи інші особисті речі. Все ж, більше німецькі медіа обурила можлива мета візиту Шольца до Києва – спроба використати питання війни та можливих переговорів у передвиборчій парламентській кампанії, яка в Німеччині вже стартувала. У великому тексті про дострокові вибори у ФРН ТСН.ua вже писав, що 11 грудня Шольц попросить Бундестаг розглянути вотум довіри його уряду. А вже 16 грудня відбудеться відповідне голосування, після чого президент Франк-Вальтер Штайнмаєр отримає право розпустити парламент і призначити вибори на 23 лютого 2025 року.
Німецькі ЗМІ називають Шольца "кульгавою качкою", а в неанонсованому візиті до Києва вбачають прагнення канцлера підвищити свій рейтинг. Депутат від ХДС Родеріх Кізеветтер теж вважає, що Шольц проводить свою передвиборчу кампанію "за рахунок українського населення, обслуговуючи російські наративи страху", а до Києва поїхав, щоб зменшити рівень критики на свою адресу вдома.
"Світлофорна коаліція" в Німеччині розпалася 6 листопада – на наступний день після перемоги Трампа на виборах у США. А вже 15 листопада Шольц першим із західних лідерів за ці майже три роки повномасштабної війни подзвонив Путіну. Німецький канцлер, який за опитуваннями дуже поступається лідеру опозиційного ХДС Фрідріху Мерцу (він теж невдовзі може відвідати Київ – ред.), заявляв, що питання України буде центральним під час цієї передвиборчої кампанії. А президент Зеленський неодноразово натякав, що окремі політики використовують тему війни та переговорів у своїх власних політичних цілях, додавши на підсумковій пресконференції із Шольцом у Києві:
"На що повинна піти Росія? Бажано на три букви".
З численних коментарів західних посадовців і публікацій у західних ЗМІ можна помітити, що питання початку переговорів між Україною та Росією у 2025 році майже вирішене. Лишилося узгодити модальність і деталі. Наприклад, після зустрічі з Трампом у Мар-а-Лаго, генсек НАТО Марк Рютте в інтерв’ю Financial Times заявив про необхідність військового посилення України перед потенційними переговорами з Росією, які президент Зеленський має вести з позиції сили.
"Ми не можемо допустити ситуації, коли Кім Чен Ин, російський лідер, Сі Цзіньпін та Іран радітимуть через те, що дійшли до угоди, яка не влаштовує Україну, бо в довгостроковій перспективі це становитиме серйозну загрозу безпеці не лише для Європи, а й для США", – додав Марк Рютте.
Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг днями в одному з інтерв’ю також заявив, що тимчасові територіальні поступки з боку України можуть допомогти досягти швидкого припинення вогню.
"Якщо лінія припинення вогню означає, що Росія продовжує контролювати всі окуповані території, це не означає, що Україна має віддати територію назавжди", – сказав Столтенберг, додавши, що в обмін на будь-які територіальні поступки в рамках угоди про припинення вогню Україна має отримати гарантії безпеки. Членство в НАТО, за словами колишнього генсека Альянсу, залишається одним із варіантів, але "є й інші способи озброїти та підтримати українців".
План Трампа: що насправді робитимуть США
Тобто, як бачимо, в ЄС настільки перелякані, що одразу після своєї інавгурації Трамп перекладе на них основний тягар військової і фінансової підтримки України, що ладні просувати початок переговорів з Росією ціною територіальних поступок з боку Києва, щоб не збільшувати інвестиції в свої ОПК. До того ж, в Європі бояться чесно визнати, що марно згаяли ці три роки повномасштабної війни. Адже зараз за темпами виробництва зброї і снарядів одна Росія, без допомоги Північної Кореї, виробляє в десятки разів більше.
Так, можливо окремі європейські столиці лише намагаються сподобатися Трампу, публічно заявляючи про прихильність до його ідей. Адже не є секретом, що він спробує швидко домовитися з Путіним про режим припинення вогню. За інформацією CNN, наразі майбутні контури плану врегулювання війни розглядає радник Трампа з нацбезпеки, конгресмен від Флориди Майк Волтц. Вони здебільшого базуються на плані Кіта Келлога – новопризначеного спецпредставника США по Україні та Росії.
"У ньому йдеться, що майбутня допомога США – ймовірно, як позика – залежатиме від переговорів України з РФ, і США озброюватимуть Україну настільки, наскільки вона зможе захистити себе й зупинити подальше просування РФ до та після будь-якої мирної угоди. Лінія фронту буде заморожена через припинення вогню та запровадження демілітаризованої зони. За згоду на це РФ отримає обмежене пом’якшення санкцій, а повне – лише після підписання мирної угоди, яка сподобається Україні", - зазначає CNN, додаючи, що демілітаризовану зону ймовірно охоронятимуть війська НАТО, а членство України в Альянсі відкладуть на віддалену перспективу.
Можливо саме через те, що план Кіта Келлога почав серйозно обговорюватися, у Парижі та Лондоні знову заговорили про відправку їхніх військ на лінію розмежування після початку переговорів, щоб гарантувати режим припинення вогню. Бо через ООН рішення по миротворцям не протягнути через вето Росії і Китаю. НАТО також не дасть згоди на відповідну місію, хай і з обмеженим мандатом. А от на рішення окремих країн-членів згода Альянсу не потрібна. Але навряд чи Росія погодиться на створення демілітаризованої зони, ще й на присутність там де-факто сил НАТО. Адже, що заважатиме Путіну почати погрожувати Еммануелю Макрону й Кіру Стармеру вдарити по їхнім військам "Орешником"?
Як пише The Wall Street Journal, у низці інтерв’ю минулого тижня Володимир Зеленський заявляв, що готовий до переговорів про припинення війни. Це, як зазначає видання, є кардинальною зміною його риторики: український президент припускає можливість припинення вогню, якщо решта України буде під парасолькою НАТО. Проте стаття WSJ не містить сенсації, а риторика української влади давно змінилася й перестала бути надто радикальною щодо деокупації всіх українських територій суто військовим шляхом.
До того ж, ще зарано говорити про деталі можливої угоди з Путіним, на яку він, тим паче, не погоджується, адже ні Трамп, ні його команда ще не зробили Росії та Україні жодних офіційних пропозицій. Є лише загальні обриси їхніх ідей в окремих статтях, коментарях і заявах. Разом із тим, за словами Кіта Келлога, сьогоднішні дії Адміністрації Байдена щодо Росії дають більше можливостей Трампу "робити те, що він хоче зробити". Йдеться про дозвіл на удари західною далекобійною зброєю по Росії, надання ЗСУ протипіхотних мін, і запровадження санкцій проти 50-ти банків РФ, враховуючи "Газпромбанк", що обвалили російський рубль. До цього ще також можна додати останні події в Сирії, де можна побачити активні дії з боку США та Туреччини.
"Недооцінювати Трампа - велика помилка. Він розуміє, що в нього є міжнародні зобов'язання і речі, які він має зробити, і Україна - одна з них. Тому я не став би говорити, що він планує робити, тому що це рішення має ухвалити президент. Ми просто спробуємо його виконати. Складно сказати, чого він хоче, але ми розберемося з цим по ходу справи", - додав Кіт Келлог в ефірі Fox News.
Проте зараз так виглядає, що найбільшою проблемою для Києва є готовність Заходу – Європи та майбутньої Адміністрації Трампа – пожертвувати членством України в НАТО задля тимчасового замороження війни. В нещодавньому інтерв’ю Sky News Володимир Зеленський заявив, що для припинення "гарячої фази війни" можна запропонувати членство в НАТО неокупованим частинам України, при цьому саме запрошення до Альянсу Україна має отримати у своїх міжнародно-визнаних кордонах.
"Якщо ми хочемо зупинити гарячу стадію війни, треба взяти під парасольку НАТО ту частину України, яку ми контролюємо", - сказав український президент, додавши, що окуповані території можна буде повернути дипломатичним шляхом. Однак Україна, за його словами, ніколи не розглядала таку пропозицію, бо ніхто офіційно цього не пропонував. "Юридично визнавати українські території, які перебувають під окупацією Росії, російськими, ми не будемо. І не можемо. Це суперечить Конституції України", - додав Зеленський.
Вже у вівторок, 3 грудня, в перший день зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі, в якій також взяв участь й очільник МЗС України Андрій Сибіга, Міністерство закордонних справ України оприлюднило офіційну позицію з нагоди 30-річчя підписання Будапештського меморандуму. Головний посил цього документу – Україна наперед відмовляється від альтернативних членству в НАТО форматів.
"Тож ми обговоримо з партнерами концепцію "миру через силу". У нас є чітке розуміння, які кроки наших друзів потрібні, щоб зробити нашу домашню роботу", – заявив Андрій Сибіга у Брюсселі.
Саме про "мир через силу" говорив Трамп, призначаючи Келлога спецпредставником США з питань України та Росії. Щоправда Україна зі свого боку поки не призначила нікого на відповідну посаду спецпредставника, який комунікуватиме з Кітом Келлогом.