Чому Києву не варто боятися антиукраїнських історичних ініціатив у Польщі – погляд із Варшави

26 листопада міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії.

У Польщі цю заяву сприйняли з надією, але й з великою часткою недовіри, вважає президент Фундації Стефана Баторія (Варшава) Едвін Бендик.

Причому, на його думку, ця недовіра є взаємною.

На підтвердження цього він згадує колонку екс-голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича.

У ній В'ятрович вказує на відсутність у міністерській заяві посилання на українські поховання в Польщі та з упевненістю заявляє, що "позиція польських політиків ніяк не зміниться, і вони продовжуватимуть отримувати політичні дивіденди" з історичної теми.

Крім того, В'ятрович згадує і про нещодавнє подання законопроєкту, який прирівнює український націоналізм і "бандеризм" до тоталітарних ідеологій нацизму, фашизму і комунізму.

Про те, як польські політики використовують історичні теми у своїх інтересах і чому Україні не варто хвилюватися, читайте в колонці Едвіна Бендика "Заборона Бандери" чи дозвіл на ексгумації? Що дійсно важливо для відносин України та Польщі.

Далі – стислий її виклад.

Спочатку автор колонки нагадує, що у січні 2018 року польський Сейм, у якому партія "Право і справедливість" мала більшість, прийняв поправку до Закону про Інститут національної пам’яті, яка запровадила кілька нових злочинів.

Серед них – заперечення злочинів українських націоналістів 1925-1950 років.

"Президент Анджей Дуда підписав цей законопроєкт, проте направив його до Конституційного суду.

А останній у січні 2019 року поставив під сумнів положення про "український націоналізм", – згадує Едвін Бендик.

І це при тому, зауважує президент Фундації Стефана Баторія, що партія "Право і справедливість" контролювала і парламент і Конституційний суд.

Бендик впевнений, що метою була не так зміна закону, як рух навколо цієї "бандерівської" теми.

Отже, автор колонки вважає, що шанси на ухвалення теперішнього законопроєкту щодо прирівняння "бандеризму" до тоталітарних ідеологій є мізерними.

"Ставкою в цій грі є президентські вибори, які відбудуться у травні 2025 року.

А кандидатом на цих виборах, формально від "громадськості", а де-факто – від партії "Право і справедливість", є Кароль Навроцький, чинний голова Інституту національної пам’яті", – пояснює президент Фундації Стефана Баторія.

Він додає, що посилення партії "Конфедерації" – крайнього правого та відверто антиукраїнського утворення – змушує нині опозиційну партію "Право і справедливість" рухатися вправо, щоб послабити "Конфедерацію".

Своєю чергою "Громадянська коаліція" Дональда Туска та інші партії владної коаліції, зазначає автор колонки, намагаються зберегти право-поміркований електорат, а тому також "підтягують" свої заяви.

Вони діють так, оскільки ризик того, що вони таким чином втратять свою ключову ліберальну і прогресивну базу, є незначним – адже настрої змінюються в усьому суспільстві.

Отже, історичні теми в польській політиці хоч і є важливими, але вони є не метою, а інструментом.

"Результати виборів, що пройдуть у травні 2025 року, мають ключове значення для планів "ПіС" добитися реваншу.

А тому є всі підстави побоюватися, що під час цієї виборчої кампанії "оживуть" усі суперечливі історичні теми", – пише Бендик.

Саме тому спільну заяву глави МЗС України Андрія Сибіги та глави МЗС Польщі Радослава Сікорського щодо ексгумації варто розглядати радше як спробу заздалегідь охолодити емоції, пояснює автор колонки.

"Про це свідчить не лише тональність заяви, а й подальші дії відповідальних за тему польського та українського міністрів культури.

Вони прийняли принцип, що вони не будуть поєднувати питання пошуку та ексгумації з історичними дебатами або суперечливими питаннями щодо інтерпретації трагічних подій спільної історії.

Це гарний підхід", – зазначає президент Фундації Стефана Баторія.

Докладніше – в колонці Едвіна Бендика "Заборона Бандери" чи дозвіл на ексгумації? Що дійсно важливо для відносин України та Польщі.