«Вони впевнені, що там залишаться». Чи відновлює Росія окуповані міста і захоплені підприємства Донбасу?

В інтернеті можна знайти десятки відео, де російські солдати вивчають руїни захопленої Авдіївки. І не лише її. Російська армія буквально стерла з карт десятки українських міст і сіл.

Попасна

Місто Попасна було форпостом української оборони на початку повномасштабного вторгнення. Саме Попасна стала першим містом, яке російська армія зрівняла із землею.

У перші дні окупації у місті залишалося півтори тисячі мешканців.

Але в Попасній немає зв'язку, води, світла, магазинів, незважаючи на те, що місто тепер далеке від лінії фронту.

Місто Попасна, Луганська область

Тому сьогодні, за підрахунками української влади, у місті залишилося жити лише дві з половиною сотні людей.

«Люди там залишалися. Вони зберігали свої житла, власність. Але в тих умовах складно виживати. Саме Попасну вони (росіяни) точно не відновлять. Вони навіть зробили заяву, що вони і не збираються відновлювати Попасну», – каже керівник Попаснянської військово-цивільної адміністрації Микола Ханатов.

Сіверськодонецьк (до 2024 — Сєвєродонецьк)

На ютуб-каналі російського блогера Андрія багато окупованого Сіверськодонецька. Це місто російська армія захопила влітку 2022 року. Наразі його намагаються відновити під шефством Республіки Татарстан.

Для спроб хоч якось відновити місто є причина – завод азотних добрив.

«Вони демонтували деяке обладнання, тепер повертають назад. Вони впевнені, що там залишаться, тому і повертають обладнання, – каже екс-глава Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай. – «Азот» – це підприємство величезне. Загалом Сєвєродонецьк навколо «Азоту» і будувався. Такі підприємства, як, наприклад, содовий завод або завод з виробництва скла в Лисичанську, вони вже не запустять, звісно».

Сєвєродонецьк у перші дні повномасштабно війни

Також російська адміністрація намагається відновити у Сєвєродонецьку залізничну галузь, яка працюватиме на оборонну сферу, каже колишній глава українського регіону.

Гайдай констатує: окупаційна влада «підлатає» кілька великих міст, і вони будуть придатними для життя. Однак там уже зараз шукають українських диверсантів та націоналізують бізнес.

«Я вам приклад наведу. Коли я керував регіоном, ми побудували сервісні центри, куди будь-яка людина могла прийти і отримати одразу більше 186 послуг, це у нас було в Щасті. Крім того, там були банки. Що сталося, коли окупували територію? Це все закрилося, знищилося, розкрадалося, і повернули ось той… як це в них називається… обхідний лист. Коли треба стоять у черзі годину чи півтори, щоб вам визначили, скільки підписів необхідно зібрати», – описує те, що відбувається, Сергій Гайдай.

Маріуполь

Одне з найвідоміших окупованих міст України – Маріуполь. В інтернеті можна знайти десятки відео нових житлових кварталів міста.

За приблизними підрахунками, призначена Кремлем влада збудувала там близько п'яти з половиною тисяч нових квартир. Щоправда, знесли близько 35 тисяч, це житло неможливо було відновити. Тепер у нове житло заселяються нові люди.

«Іпотека – під два відсотки. Менше тільки на Чукотці, – пояснює керівник Центру вивчення окупації, екс-радник мера Маріуполя Петро Андрющенко. – Ми прораховували це, думали, що приїде середня смуга Росії – Воронеж, Калуга. Ні.

Їдуть Санкт-Петербург і Москва. Цього в планах не було. Маріуполь мав бути як Донецьк, Волноваха, Горлівка, Макіївка. Якби не Кримський міст».

Деякі відновлені житлові будинки в Маруіполі. Російська окупаційна влада переселяє багато громадян Росії до окупованого Маріуполя (фото січня 2024 року)

«Коли в серпні 2022 року ми вперше вдарили по Кримському мосту, вони (росіяни) зрозуміли, наскільки їм потрібна точка на сухопутному коридорі, яку вони можуть використовувати для стоянки, як хаб логістичний. Маріуполь – єдине місто, яке підходить. З серпня почалася це так зване відбудова міста. Вони почали розгрібати руїни», – додає Андрющенко.

Нещодавно в Маріуполі заявили про початок роботи кількох металургійних заводів. Щоправда, самі росіяни нещодавно порушили кримінальну справу проти фірми з Донецька, яка займається металобрухтом, за «надто старанну» роботу на маріупольських підприємствах.

Загалом робота у місті є. Але не для місцевих. І це повсюдна тенденція на окупованих територіях.

«Там працює будівництво, бюджетна сфера, порт частково і торгівля. Росіян беруть переважно на середні менеджерські посади. І керівні посади для них притримують, маріупольців не беруть», – каже Петро Андрющенко.

«Здебільшого на всіх таких більш-менш грошових посадах працюють немісцеві, – підтверджує Сергій Гайдай. – Багато людей мають негативний досвід, коли вони пішли працювати, і з не луганчанами розраховуються швидко, щомісяця, чітко, а з луганчанами не розраховуються взагалі».

Джерело