Українізація: мовна політика чи шлях до національної ідентичності?

Процес українізації в Україні зазнає значних змін. У 2024 році спостерігається уповільнення цього процесу, зокрема зменшення частки учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною, а також зростання популярності російської мови серед молоді. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь б’є на сполох, вказуючи на загрозу для національної ідентичності. Однак чи справді варто хвилюватися за майбутнє української мови?

Процес українізації, за словами Тараса Кременя, охоплює не лише мову, а й культуру, традиції та національну ідентичність. Від того, яку мову використовують нинішні покоління, залежить мовне майбутнє країни. Водночас, соціолог Володимир Паніотто зазначає, що українізація — це не просто питання мови, а значно ширший процес, який включає громадянську ідентичність. За його словами, важливо, щоб українці незалежно від мови відчували себе частиною української нації.

Війна принесла зміни у мовну ситуацію в Україні. Після початку війни спостерігався ефект “гуртування навколо національного прапора”, коли зросла довіра до влади і посилилася підтримка національних цінностей, включаючи українську мову. Однак, як зазначає соціолог, з часом ставлення до мови почало змінюватися, і багато людей стали більше користуватися обома мовами, а не лише російською.

Застосування штрафів і примусового підходу до українізації, за словами Паніотто, може викликати лише спротив. Позитивні стимули, на зразок створення престижних університетів з високими вимогами до володіння українською, можуть бути більш ефективними. Також створення українського контенту на популярних платформах, таких як Netflix, служить хорошим мотиватором для тих, хто хоче вивчити мову. Важливим елементом формування української ідентичності є не лише мова, але й культура, спільні цінності та європейські орієнтири. Соціолог підкреслює, що процес українізації йде своїм шляхом, і хоча він не відбувається стрімко, це не загрожує національній ідентичності.

Загалом, хоча мовна українізація проходить повільніше, ніж очікувалося, процес формування української ідентичності продовжується. Національна єдність не залежить лише від мови, але й від спільних цінностей, культурних орієнтирів та європейського вибору, що є основою для розвитку майбутнього України.