Як Путін може використати Фіцо для захисту активів Росії в ЄС і що має робити Київ

"Чи можна нам узяти належні нам 300 мільярдів… Чи можна, ми самі вирішуватимемо, яка нам потрібна зброя? Чи можна, ми самі будемо вирішувати, що з цими грошима робити? Чи можна, ніхто з країн Європи не буде блокувати ці гроші?" – емоційно висловився український президент.

Ця заява фактично дала поштовх новому етапу обговорення долі заморожених російських активів і на початку 2025 року ці дискусії нерідко набувають несподіваних поворотів.

Докладніше про це – в статті директора Центру Дністрянського Івана Городиського Гроші на відновлення чи на війну? Що має зробити Україна для успішної конфіскації активів РФ.

Далі – стислий її виклад.

За кілька днів після виступу Зеленського в Будапешті гучну заяву зробила Кая Каллас, експрем’єрка Естонії та чинна висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки, під час слухань у Європарламенті.

У своєму виступі вона підтвердила, що Україна має законні підстави вимагати від Росії відшкодування збитків, і наголосила на необхідності для держав-членів ЄС подолати сумніви щодо долі заморожених активів.

Ця заява з вуст топпосадовиці ЄС стала одним із найважливіших публічних зрушень у дискусії щодо долі резервів Центрального банку РФ, заморожених на рахунках у європейських банках, за останні місяці.

Раніше на офіційному рівні питання конфіскації цих активів здебільшого уникали.

Офіційна позиція, неодноразово задекларована Євросоюзом і "Групою семи", зводилася до того, що активи залишатимуться замороженими до абстрактного моменту, коли Росія добровільно погодиться відшкодувати Україні збитки від своєї агресії.

Хоча офіційних заяв із цього приводу в Брюсселі більше не лунало, численні інсайдерські повідомлення у медіа свідчать про те, що дискусії щодо (не)конфіскації російських активів дійсно тривають.

Серед країн ЄС, які виступають проти конфіскації, найчастіше називають Німеччину, Бельгію та Люксембург.

І звичайно, не можна не згадати Угорщину та Словаччину, які демонструють найбільш лояльну до Росії позицію в Європі.

Однак ця перешкода може бути знівельована одним ключовим фактором – Дональдом Трампом.

Якщо майбутній президент США підтримає ідею конфіскації, він може вплинути на свого головного союзника в ЄС – Віктора Орбана, мотивуючи Угорщину підтримати цей крок.

За таких розкладів найбільшою загадкою в цій історії залишається можлива позиція офіційної Братислави, яка поки що не є остаточно зрозумілою.

Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо може стати "запасним джокером" Кремля в ЄС.

У грудні стали відомі деталі закритих переговорів між Зеленським і Фіцо, однією з головних тем яких було питання долі заморожених російських активів.

За даними Politico, український президент нібито пропонував компенсувати 500 млн євро втрат у разі припинення транзиту російського газу через Україну.

Компенсація, за словами Фіцо, мала здійснюватися за рахунок російських активів, а в обмін Україна очікувала підтримки Словаччиною її членства в НАТО.

Пропозиція Зеленського до Фіцо може бути непрямим підтвердженням реалістичності конфіскації резервів Центрального банку РФ у середньостроковій перспективі.

Завдання українського уряду в найближчій перспективі має полягати у чіткому визначенні пріоритетної мети використання резервів Центрального банку РФ у разі їхньої конфіскації.

Це третій ключовий елемент "формули конфіскації": юридичні підстави (вже сформульовані), політична воля (заяви Каї Каллас вказують на її зростання) і конкретна мета.

Докладніше – у матеріалі Івана Городиського Гроші на відновлення чи на війну? Що має зробити Україна для успішної конфіскації активів РФ.