Офіційно – ні, а насправді? Чи були жінки на Запорозькій Січі

Коли ми говоримо про козацтво, перед очима постають мужні воїни з шаблями та списами. Проте історія Запорожжя була б неповною без згадки про жінок, які відігравали надзвичайно важливу роль у становленні козацької України.

Хоча на саму Січ жінкам вхід був заборонений (існувала приказка "Не ступай, бабо, ногою в Січовий кіш, лучче в домовину"), це не означало їхньої відсутності в козацькому житті. На території паланок Війська Запорозького проживало близько 10 тисяч жінок, з яких 3 тисячі були дружинами козаків.

Життя біля небезпечного кордону сформувало особливий тип української жінки — сильної, незалежної та готової захищати свій дім зі зброєю в руках. Коли чоловіки перебували в походах, саме жінки керували господарством, виховували дітей і навіть організовували оборону поселень від нападників.

Цікаво, що козацькі жінки користувалися значними правами та свободами, що дивувало іноземців. Вони могли вести торгівлю, брати участь у судах, володіти майном. За свідченням мандрівника Павла Алепського, більшість українських жінок і дівчат були освіченими — вміли читати та знали церковні співи.

Жінки на Січі

Історія зберегла чимало прикладів підприємливості козачок. Наприклад, у Юр'ївському районі досі пам'ятають про козачку Стешу, яка тримала корчму на Муравському шляху і загинула, очоливши оборону селища від татар. На її честь поселення назвали Стешиним Бродом.

Показовою є історія дружини фастівського полковника Семена Палія — Феодосії, яка під час заслання чоловіка до Сибіру не лише керувала господарськими справами полку, але й проводила військові походи проти ворогів. Козацьке право суворо захищало честь і гідність жінок. За кривду, заподіяну жінці, винних карали смертю, оскільки такий злочин "до знеславлення усього війська Запорозького служить".

Особливе місце в духовному житті козаків посідав культ Богородиці. Її вважали покровителькою війська, а свято Покрови було головним на Запорожжі. По всій Україні будували церкви на честь Покрови, які ставали символом захисту козацтва.

Сучасні дослідження, зокрема праці історика Олександра Кривошия, спростовують міф про повну відсутність жінок у житті Запорожжя. Навпаки, вони були активними учасницями творення козацької держави, берегинями традицій і культури, а часом — і звитяжними воїнами. Тож образ української жінки козацької доби — це образ сильної, освіченої та незалежної особистості, яка нарівні з чоловіками творила історію України, зберігаючи при цьому свою жіночність і материнське тепло.