Пріоритети Трампа і страхи Європи: треба готуватися до згортання допомоги США – звіт Мюнхенської конференції
Пріоритети Трампа і страхи Європи: треба готуватися до згортання допомоги США – звіт Мюнхенської конференції

Пріоритети Трампа і страхи Європи: треба готуватися до згортання допомоги США – звіт Мюнхенської конференції

Щорічна 61-ша Мюнхенська безпекова конференція відбудеться вже цього тижня – 14-16 лютого. Відомо, що США представлятиме віцепрезидент Джей Ді Венс.

За інформацією американського телеканалу CBS News, на полях конференції Джей Ді Венс та Володимир Зеленський, який очолюватиме українську делегацію, проведуть двосторонню зустріч. Також до Мюнхена прибуде і спецпредставник Трампа по Україні та Росії Кіт Келлог, якого очікують у Києві з окремим візитом до кінця лютого.

ТСН.ua вже писав, що Келлог говоритиме в Мюнхені з союзниками Америки про закінчення "кровопролитної і дороговартісної війни в Україні". Bloomberg також повідомляв, що саме в Мюнхені адміністрація Трампа представить "довгоочікуваний план припинення війни Росії проти України". Проте в ефірі Newsmax минулого тижня Кіт Келлог сказав, що взагалі не говорив ні з ким із Bloomberg, і на Мюнхенській безпековій конференції не збирається представляти мирний план.

Тим часом минулими вихідними, за інформацією New York Post, Трамп поговорив телефоном з Путіним. Хоча, коли саме це сталося, невідомо. Президент США знову підкреслив, що має чіткий план закінчення війни Росії проти України. Хоча прессекретар Путіна Пєсков вкотре не зміг підтвердили, чи така телефонна розмова взагалі була. До того ж, у п’ятницю, 7 лютого, Дональд Трамп не виключив, що вже цього тижня зустрінеться з Володимиром Зеленським. І, якщо така зустріч дійсно відбудеться, ймовірно, це буде в Білому домі у Вашингтоні, а не в Мюнхені, бо Трамп не їде до Німеччини.

Проте, радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц вже також встиг заявити, що питання гарантій безпеки для України має стати відповідальністю Європи, а майбутнє американської допомоги для України, зокрема питання компенсації витрат через співпрацю у сфері природних ресурсів та енергетики (Трамп говорив, що хоче укласти $500 млн угоду з Зеленським, щоб отримати доступ до рідкісноземельних металів та українського газу в обмін на гарантії безпеки), яке президент США планує винести на обговорення найближчим часом.

Тож, чого Європі та Україні очікувати від контактів Трампа з Путіним, та майбутньої політики його адміністрації щодо України, Європи та НАТО? ТСН.ua зібрав найцікавіше про це зі щорічного звіту Мюнхенської конференції з безпеки.

Щорічно Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) проводить різні соціологічні опитування для свого звіту під назвою Мюнхенський індекс безпеки. Після перемоги Дональда Трампа на виборах у США, варто звернути увагу на опитування MSC, зроблене, власне, в самій Америці (від 14 до 29 листопада 2024 року) щодо подальшої підтримки України у війні з Росією.

Так, серед демократичних виборців, за продовження допомоги Україні на чинному рівні висловлюються 35%, а за посилення – 34%. Водночас республіканці набагато менше кажуть про збільшення допомоги – 19%, а підтримка допомоги на чинному рівні є приблизно такою самою, як і серед демократів, – 33%. Ще 57% республіканців виступають за зменшення США своєї ролі в світі через обмеженість власних ресурсів і внутрішні проблеми, порівняно з 35% демократів. До того ж, наприклад, лише 43% республіканців позитивно ставляться до НАТО, порівняно з 75% демократів.

Тож, експерти, які дописували для цьогорічного звіту MSC, вважають, що, ставлячи в пріоритет Китай, адміністрація Трампа може відмовитися від своєї історичної ролі гаранта безпеки Європи, і, ймовірно, перекладе основну частину тягаря за захист континенту на європейських союзників по НАТО, більше не вважаючи безпеку, демократичну стабільність і процвітання Європи власним стратегічним пріоритетом. Разом із цим Трамп вимагає від європейських країн-членів НАТО збільшити свої оборонні витрати до 5% ВВП, хоча навіть самі США стільки не витрачають.

У 2024 році видатки Америки на оборону склали трохи більше 3,5% ВВП. Проте, далеко не всі європейські країни-члени НАТО збільшили свої оборонні витрати принаймні до 2% ВВП, що було головною вимогою Трампа під час його першого президентського терміну. У 2018 році він навіть погрожував виходом США з Альянсу, якщо союзники цього не зроблять. В умовах, коли ми переходимо в четвертий рік повномасштабного російського вторгнення в Україну, питання збільшення оборонних видатків для Європи є критичним. Багато західних розвідок наголошують, що Росія може почати війну проти країн-членів НАТО вже через 5-8 років. Адже сфера впливу, на яку претендує Росія, охоплює весь колишній СРСР.

Тому зараз країни-члени ЄС постали перед трьома головними викликами:

  • збільшенням витрат на оборону;
  • подоланням багаторічної фрагментації свого ОПК і значним поглибленням співпраці як між собою, так і європейськими союзниками, які не входять до ЄС, зокрема Норвегією та Британією;
  • та конкретизацією обіцяних "залізобетонних гарантій безпеки" для України, або окресленням реалістичного шляху України до членства в НАТО, чи через надійні двосторонні домовленості.

Хоч офіційний вихід США з Альянсу, як зазначається у звіті MSC, малоймовірний, довіра як до статті 5 (про колективну оборону НАТО - Ред.), так і до ядерної парасольки США викликає сумніви, адже "люди з орбіти Трампа вже розробили плани значного скорочення військової присутності США в ЄС". Це створить вакуум безпеки, піддаючи Європу агресії з боку Росії наприкінці десятиліття. Для України наслідки також можуть бути величезними. Членство в НАТО для Києва, швидше за все, не планується.

"Україна не зможе прийняти такі умови, бо вважає, що без надійних гарантій безпеки Росія використає перемир’я, щоб відновити свої сили для наступу. Немає жодних ознак, що Путін готовий пом’якшити свої максималістські цілі. Війна в Україні також оголила виснажені запаси ключових систем озброєння Заходу та атрофований стан ОПК США. Військові ігри вказують, що у війні за Тайвань у США можуть закінчитися основні боєприпаси менш ніж за тиждень. Ці недоліки посилюються швидким переозброєнням Китаю та зростанням його ОПК", - також йдеться у звіті MSC.

На додачу, коли план "Київ за три дні" провалився, Росія збільшила потужність свого ОПК. За словами нового очільника військового комітету НАТО, адмірала Джузеппе Каво Драгоне, від лютого 2022 року вбитими та пораненими Москва втратила понад 700 тис. солдатів, а також тисячі танків, бронемашин і літаків, а російський флот бу витіснений із більшої частини Чорного моря. На його думку, подальша підтримка України з боку країн-членів НАТО погіршить військову потугу Росії і поставить Київ у сильнішу позицію під час переговорів.

Разом із цим, як зазначається у звіті MSC, щорічна російська оборонка здатна виробляти 1500 танків і 3000 бойових броньованих машин. Для порівняння, від 2022 року західні союзники і партнери надали Україні 660 танків і 3103 бойових броньованих машин. Разом із цим, 80%  російського "виробництва" танків і бронетехніки – це відремонтована техніка зі складів. І можливостей для розширення виробництва у Кремля не так вже й багато через гострий дефіцит робочої сили в Росії.

"Виробництво російського ОПК суттєво впаде, коли ключові запаси вичерпаються. Але, коли це станеться, важко передбачити, бо оцінки щодо кількості та якості обладнання, що залишилося (на складах в РФ - Ред.), різняться", - йдеться у звіті MSC.

Проте експерти Мюнхенської конференції також зауважують, що чинна стратегія Кремля може спрацювати, якщо партнери та союзники, передовсім США, прагнутимуть до припинення війни будь-якою ціною, що Москва може використати для укладення вигідної для себе угоди про припинення вогню. Проте деталей плану Трампа ніхто не знає. До того ж, якщо його адміністрація займе більш жорстку до Росії позицію і дійсно посилить санкції проти Москви, про що Трамп вже говорив, то переговори про умови зупинки війни та припинення вогню виглядатимуть зовсім інакше.

Джерело матеріала
loader
loader