Зимові збори Шахтаря: як це було

Цей рік є особливим у історії єврокубків, оскільки команди знайомляться з новим форматом, який вигадали організатори змагань під егідою УЄФА. І добре, що, зокрема, у Лізі чемпіонів у нас був представник, аби на власному прикладі випробувати всі ці зміни.

Грати посеред січня офіційні матчі? Для українських команд ще кілька років тому це було б схоже на якийсь жарт, але нині — це сувора реальність, до якої треба призвичаюватись, якщо є бажання й надалі представляти країну на найвищому рівні. І найгірше в цьому те, що на ці заключні два січневі матчі може припадати вирішення долі подальшої участі нашого клубу в плей-оф.

Саме цим і займався донецький Шахтар у дуелях проти та французького Бреста та дортмундської Боруссії, і якщо спочатку ми потішились довгоочікуваній перемозі (2:0), то потім реальність розставила все по своїх місцях — поразка на Зігналь-Ідуна-Парк (1:3), і команда Маріно Пушича далі не йде.

Це був короткий дайджест подій із, назвімо його так — "публічного", життя "гірників", яке в принципі кожен із уболівальників українського футболу міг бачити на власні очі. А от решта — то вже особиста справа команди Маріно Пушича, яка цього разу мала одразу дві відокремлені одна від одної частини зборів у Туреччини з геть різними завданнями та акцентами.

Уже 4 січня донецький Шахтар перебував у Туреччині та розпочав зимовий тренувальний збір — це надзвичайно рано, бо країна ще толком не відійшла від святкування Нового року, а футболісти вже поновили роботу над набуттям кондицій.

І одразу ж посипались кадрові новини — вечором того ж дня клуб оголосив про розставання з Бартолом Франьїчем, контракт якого так досі й належить німецькому Вольфсбургу, але пів року оренди в Україні не запам’ятались якимось суттєвим прогресом. Але й "вовкам" 25-річний гравець не надто потрібен, тож решту кампанії проведе в Динамо Загреб. Цікаво, що це й був перший суперник "гірників" на зборах, і Франьїч одразу зіграв проти своєї колишньої команди.

І так, це був не останній трансфер "на вихід" від Шахтаря, тоді як про зимові підписання "гірників" нам ще буде нагода поговорити. Із тим-таки хорватським Динамо, зокрема, пов’язана ще одна цікава історія. 19-річний фланговий нападник Лукас Загора. Хто це такий? Можливо, ми дізнаємось більше вже цього літа, оскільки Шахтар, як повідомляє Transfermarkt, виклав за гравця юнацької команди Загреба 80 тис. євро та залишив у оренді до кінця кампанії в першоліговому клубі Дубрава. Цікаво, що офіційних згадок про це годі й шукати.

Але це сталось уже на початку лютого, тоді як до цього в "гірників" було ще чимало роботи на тренуваннях та, власне, товариські матчі, під час яких ми мали змогу подивитись, у якому стані перебуває команда. І напрочуд гарним залишилось враження про ці зустрічі що проти Динамо (2:2), що проти болгарських ЦСКА Софія (1:0) та Лудогорця (4:0) в подальшому. Так, Шахтар розгромив "зелених" на чолі з Ігорем Йовічевічем, хоча в тому матчі всі виглядали настільки дружньо-товарисько, що можна було б поставити великий сімейний стіл прямо посеред поля.

Уже за ходом цих матчів було помітно, що вплив "зимового" футболу на українські клуби саме в січні взагалі не відчувається, особливо, коли події відбуваються в Туреччині за +14 чи +17 °C, тож Шахтар виглядав так, ніби жодної перерви в офіційних матчів у нього й не було. Проти Бреста потім це враження також склалось у багатьох.

Найкращим бомбардиром тієї частини підготовки був Кевін (2 голи), тоді як додатковими м’ячами відзначались Тарас Степаненко, Віктор Цуканов, Марлон Гомес, Егіналду та Педріньйо да Сілва.

Цей етап був присвячений підготовці до матчів Ліги чемпіонів, тож у клубі старались до останнього не видавати назовні внутрішні розмови про майбутнє розставання з гравцями основного складу. Але інформаційну хвилю зрештою погасити повністю не вдалось, і вже під час дуелі проти Бреста всі розуміли, що той-таки Олександр Зубков зрештою піде. Але при цьому першим було розставання з нападником Данило Сіканом, а зрештою й легендарний Тарас Степаненко залишив колектив. Усі — до Туреччини (перші двоє — до Трабзонспору, опорник — до Еюпспору).

Десь поміж цими новинами відбулось і повернення Кевіна Келсі до складу команди з оренди в Цинциннаті, і тоді здавалось, що саме він і має стати заміною для Сікана й нарешті отримати те, що він хотів від Пушича одразу — більше ігрового часу. Але 6 млн євро — це 6 млн євро, тож Портленд заплатив потрібні гроші, і "гірникам" не було сенсу відмовлятись. Усі залишились задоволеними. Зубков і Сікан, до речі, пішли фактично за ті самі гроші, тож прибуток на ринку був солідним.

Сюди ж потім можна буде додати й гроші за виступ у Лізі чемпіонів, тож Шахтар узагалі не церемонився, коли виклав 17 млн євро за нападника 18-річного бразильського Флуміненсе Кауна Еліаса. У Бразилії кажуть, що Флу втратив "дуже багато грошей" на продажі за такою низькою вартістю, а ми ж кажемо: "Побачимо". Поза як, новачок забив у своїй дебютній товариській грі, тож навички присутні.

Але то вже була середина лютого, коли Шахтар таки провів свої два заключні, як виявилось, матчі Ліги чемпіонів, після чого відбулась чутлива церемонія прощання з Тарасом Степаненком, шостий номер якого згодом підхопив Марлон, а потім і трансфер того-таки Зубкова було завершено, тож питання правого флангу атаки "гірників" також стало актуальним. Останні товариські матчі показали, що туди активно награється Мар’ян Швед, але як тільки пішли повноцінні навантаження, то у футболіста одразу почались проблеми з м’язами, тож не факт, що й цей відмінний шанс він у підсумку не змарнує. Хоча працював старанно.

29 січня була гра проти Боруссії Дортмунд, і лише 4 лютого Шахтар знову почав працювати в Туреччині на другій частині зборів. Там уже були геть інші задачі в команди, бо треба було готуватись до тривалої дистанції чемпіонату, а не до пари матчів у єврокубках. Хоча суперників за товариськими матчами в "гірників" у підсумку все одно було лише три — молдовський Зімбру (3:0), латвійський РФШ (3:1) та грузинська Діла (2:0). Хтось скаже, що рівень опозиції зменшився, але кого там спіймати в тій Туреччині в цьому пізньому етапі підготовки?

Поміж цими матчами було достатньо днів суцільних тренувань, тож Маріно Пушич не проводив якоїсь приголомшливої ротації й награвав приблизно один і той самий склад. Дебютував у другій грі Еліас, і одразу ж забив, перший матч провів також і болівійський центральний захисник Дієго Арройо, із яким нам ще доведеться познайомитись у подальшому більш ретельно, бо на його позиції одразу важко запам’ятатись чимось екстраординарним.

Що цікаво, на цьому відтинку підготовки найкращим бомбардиром став конкурент Еліаса Лассіна Траоре з двома м’ячами, і також по голу відзначились Мар’ян Швед, Педрійньо Азеведо, Артем Бондаренко та Кевін. Із негативного — Георгій Судаков отримав пошкодження в грі проти РФШ, тому заключний спаринг проти Діли пропускав.

Зрештою, із поверненням до України Шахтар мав можливість забаритись чи не найбільше серед усіх команд, бо його перший матч після відновлення чемпіонату відбудеться лише в понеділок, 24 лютого, на Арені Львів проти київського Лівого Берега.