Що заважає знайти заміну США на роль лідера демократичного світу

Зрада президента США Дональда Трампа щодо традиційних союзників Америки, приниження України, заохочення правого екстремізму та обіймання войовничих автократів змусить європейські та східноазійські демократії сформувати нові оборонні альянси.

Необхідність нового порядку беззаперечна.

Єдиним щитом проти авторитаризму стали ключові демократії в Європі та Азії.

Про те, з якими труднощами вони можуть зіткнутися на шляху до створення нових союзів, читайте в колонці письменника (Нідерланди) Іана Бурума, яка спочатку була опублікована на сайті Project Syndicate, Новий лідер демократичного світу: хто здатний замінити Сполучені Штати.

Далі – стислий її виклад.

Майже напевно ми спостерігаємо завершення епохи Pax Americana, зазначає автор колонки.

За його словами, Pax Americana в Європі та Азії повинна була колись закінчитися.

Він визнає, що угода, за якою багато багатих країн повністю залежать від однієї наддержави у своїй безпеці, ніколи не була здоровою довгостроковою угодою.

Але час і спосіб її загибелі не могли бути гіршими, з жалем констатує нідерландський письменник.

"Як європейські, так і азійські демократії мають зіткнутися з ворожою коаліцією автократій – Росією, Китаєм, Іраном і Північною Кореєю, а їхній захисник погрожує відмовитися від підтримки, залишаючи мало часу на відновлення міцної оборони", – пише Іан Бурум.

На його думку, ефективний військовий альянс Європи не можна створити без лідерства Німеччини, найбільшої економіки блоку.

Але на цьому шляху він бачить декілька проблем.

По-перше, достатня кількість німців досі нервує через відновлення військової рішучості, яка не так давно зруйнувала більшу частину Європи.

По-друге, частина країна підтримує проросійську позицію.

На нещодавніх федеральних виборах у Німеччині друге місце посіла ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини", яка симпатизує Трампу та російському президенту Владіміру Путіну, а також виступає проти подальшої підтримки України.

У Східній та Південно-Східній Азії ситуація ще складніша, наголошує нідерландський письменник.

Він звертає увагу, що жоден з азійських союзників США, на відміну від Великої Британії та Франції, не має ядерної зброї.

І не має еквівалента НАТО для захисту від зростаючої домінації Китаю.

Підтримка США також має вирішальне значення для країн Південно-Східної Азії, які намагаються захистити себе від китайської агресії.

А ще є Тайвань, який не має формального договору про безпеку з США.

"Якщо Трамп готовий пожертвувати Україною, щоб укласти угоду з Путіним, він може так само бути готовий торгувати демократією Тайваню, щоб вести бізнес з китайським президентом Сі Цзіньпіном.", – попереджає автор колонки.

Він вважає, що створення азійського НАТО зіткнеться з проблемою, подібною до тієї, що стоїть перед європейським альянсом.

"Японія є єдиною країною, достатньо сильною, щоб очолити таку різноманітну коаліцію.

Але багато хто в Азії остерігаються делегувати таку велику роль країні, якою довгий час керувала консервативна партія, лідери якої неохоче визнають жахливі дії своїх попередників у Другій світовій війні.

А на додачу більшість японців, як і багато німців, ще не готові довіряти собі", – пише Іан Бурум.

Небезпека є ще й у тому, як вважає Іан Бурум, що союзники Америки, яких вона залишила, панікуватимуть і шукатимуть захисту в однієї з великих держав – Китаю або РФ.

"Нічого з цього не є беззаперечним.

Можливо, європейці зберуться разом.

Можливо, гавкіт Трампа гірший за його укус.

Можливо, американці не відмовляться від Азії.

Але не варто на це покладатися", – попереджає автор.

Докладніше – в матеріалі Іана Бурума Новий лідер демократичного світу: хто здатний замінити Сполучені Штати.