/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F72%2F97d82cb50c6fb88077b70f8a10a9c924.jpg)
Росія висунула США жорсткі вимоги для переговорів щодо України: мир чи пастка?
За їхніми словами, вимоги Кремля залишаються незмінними: відмова України від вступу до НАТО, заборона іноземних військ на її території та визнання світом анексії Криму й чотирьох областей, які Путін оголосив 'російськими' у 2022 році.
Переговори між російськими та американськими посадовцями тривали три тижні, але Москва ще не дала відповіді на американську пропозицію про 30-денне перемир’я, чекаючи деталей від Вашингтона.
Держсекретар США Марко Рубіо, коментуючи ситуацію, заявив, що реакція Росії стане 'лакмусовим папірцем' її намірів.
'Ми хочемо, щоб за кілька днів світ виглядав так: ніхто не стріляє — ні ракети, ні кулі, і починаються переговори,' — сказав він журналістам в Ірландії 12 березня під час зупинки для дозаправки.
Утім, у команді президента Дональда Трампа немає єдності: посланник Стів Віткофф бачить у провалених Стамбульських перемовинах 2022 року основу для угоди, тоді як генерал Кіт Келлог наполягає на 'повністю новому підході'.
Російські вимоги, однак, викликають скептицизм у експертів.
Анджела Стент із Brookings Institution зазначила: 'Кремль не демонструє готовності до компромісів.
Їхні умови — це не про мир, а про контроль над Україною та послаблення Заходу в Європі'.
Вона нагадала, що схожі пропозиції Росія висувала ще в 2021 році, вимагаючи від США та НАТО обмежити свою присутність у Східній Європі.
Тоді, попри спроби адміністрації Байдена знайти компроміс, Москва розпочала вторгнення 24 лютого 2022 року.
Джерела припускають, що Росія може додати до списку умов припинення поставок зброї Україні, що стало б ударом по її обороноздатності.
Водночас Кремль намагається скористатися нинішньою ситуацією на фронті: за словами генерала Валерія Герасимова, російські війська нещодавно відвоювали 1100 км² у Курській області.
Це може пояснити небажання Москви поспішити з перемир’ям.
Для адміністрації Трампа ситуація ускладнюється не лише внутрішніми розбіжностями, а й занепокоєнням союзників.
Європейські лідери побоюються, що США можуть поступитися Росії, послабивши НАТО.
'Європа не просто боїться, що ми її покинемо, — сказала Корі Шейк із AEI, — вона боїться, що ми перейшли на бік ворога'.
У Кремлі ж мовчать: речник Дмитро Пєсков лише повторив, що Москва 'вивчає' пропозицію США, не виключаючи контактів із Трампом найближчими днями.
Україна, зі свого боку, готується до всіх сценаріїв.
Президент Володимир Зеленський назвав нещодавні переговори з США в Джидді 'конструктивними', але наголосив: 'Усе залежить від того, чи захоче Росія припинити вбивства'.
Поки ж доля перемир’я висить у повітрі, а світ чекає, чи стане цей раунд дипломатії проривом — чи черговою пасткою Кремля.
