Трамп може стати причиною нової гонки ядерного озброєння: FT назвало головні країни у "фокусі"

Під час холодної війни США і Радянський Союз змогли домовитися про одне: поширення ядерної зброї шкідливе для всіх. Подібна впевненість зараз, за часів президентства Дональда Трампа, здається як ніколи слабкою. Усе через "поворот" президента США до Росії та зневажливе ставлення до НАТО, пише Financial Times.

Це змушує "старих союзників" - Німеччину, Польщу, Південну Корею та Японію - замислитися про те, що здавалося немислимим: як підготуватися до потенційної відмови від ядерного щита США.

"Феномен Трампа став потужним стимулом для голосів у країнах-союзниках США, які тепер вважають, що ядерна зброя в їхніх власних руках докорінно вирішує проблему, створювану американською ненадійністю", - заявляє Анкіт Панда з аналітичного центру Фонду Карнегі.

Згідно з ДНЯЗ (Договором про нерозповсюдження ядерної зброї), кількість офіційних держав, що володіють ядерною зброєю, обмежена США, Росією, Китаєм, Францією і Великою Британією - п'ятьма постійними членами Ради Безпеки ООН.

Індія, Ізраїль і Пакистан, які ніколи не підписували пакт, також розробили ядерну зброю, як і Північна Корея - єдина країна, що вийшла з ДНЯЗ. Аналітики побоюються, що якщо ДНЯЗ розпадеться, зокрема через відмову США від гарантій, світ може наблизитися до 15-25 держав з ядерною зброєю.

Німеччина

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що їхня країна повинна тепер вивчити питання про те, "чи може ядерний поділ або, принаймні, ядерна парасолька Великої Британії та Франції поширюватися і на них".

Німеччина розміщує у себе американську ядерну зброю з 1983 року. Сьогодні на авіабазі Бюхель, розташованій за 100 км на південь від Кельна, зберігається близько 20 американських ядерних бомб B61. При цьому німецькі чиновники намагаються підкреслити, що США не давали жодних ознак того, що вони збираються згорнути свій "ядерний щит".

Колишній посол Німеччини у Вашингтоні Вольфганг Ішингер сказав, що будь-яке реальне припущення про те, що Німеччина може стати ядерною державою, викличе "шторм невідомого масштабу з боку РФ, а також консервативної польської партії "Право і справедливість".

"Ми ризикуємо втратити більшу частину довіри, яку нам вдалося побудувати за останні п'ять або шість десятиліть після катастрофи Другої світової війни", - додав він.

Польща

Повідомляється, що дебати в Польщі пішли ще швидше: прем'єр-міністр Дональд Туск став першим лідером країни, який підняв ідею створення ядерної зброї або, принаймні, пошуку угоди про спільне її використання з Францією.

Президент Польщі Анджей Дуда, зі свого боку, заявив, що було б краще перемістити американські боєголовки до Польщі. При цьому у Польщі немає власних АЕС. Вона взяла на себе зобов'язання побудувати її протягом десятиліття, тому поки що їй не вистачає інфраструктури та досвіду інших європейських країн.

Дуда стверджує, що Польщі будуть потрібні "десятиліття" для створення власної ядерної зброї.

Південна Корея

Неухильний прогрес власної програми ядерної зброї Північної Кореї, розквіт стосунків Кім Чен Ина з кремлівським диктатором Володимиром Путіним та повернення Трампа до влади - усе це посилює глибоку тривогу в Південній Кореї за свою безпеку.

Підтримка набуття Південною Кореєю власної ядерної зброї розширюється і посилюється", - каже науковий співробітник державного аналітичного центру "Корейський інститут національного об'єднання" Сангсін Лі.

Хоча жодна з основних партій не виступала за такий крок, лідери обох сторін підтримують прагнення до "ядерної латентності", щоб Сеул міг створити або придбати ядерну зброю на першу вимогу.

Японія

Унікальний статус Японії як єдиної країни, що стала жертвою атомної війни, зробив питання про отримання ядерної зброї впродовж усієї її повоєнної історії, мабуть, найбільшим політичним табу.

Один високопоставлений японський чиновник сказав, що це питання завжди обговорювалося невеликою групою найбільш "агресивних" політиків. Але тепер, за його словами, коло послідовників може розширитися.

Японія рано підписала ДНЯЗ, але мирне використання ядерної енергії та відкриття збагачувального заводу на початку 1990-х років дали їй змогу накопичити значний запас матеріалу, який може бути використаний для створення власної зброї.

"Наразі вся стратегія будується на тому, щоб заручитися гарантією США, що Японія, як і раніше, перебуває під їхньою ядерною парасолькою", - зазначає професор політики та міжнародних досліджень у Міжнародному християнському університеті Токіо Стівен Нагі.

Він зазначив, що в разі нападу Північної Кореї або Китаю Японія отримає попередження приблизно за п'ять хвилин, тоді як США в разі нападу будуть попереджені за 30 хвилин.

США як нація переживуть напад на одне або два міста; Японія ж буде фактично знищена як нація, якщо Токіо й Осака будуть знищені. За його словами, табу в Японії залишається сильним не тільки через те, що сталося в минулому, а й тому, що питання ядерної стратегії - це "зовсім інша гра", яка змушує націю ставити такі жорсткі запитання.