Нова ядерна гонка? Чи зросте кількість ядерних держав у світі через нову політику США
Нова ядерна гонка? Чи зросте кількість ядерних держав у світі через нову політику США

Нова ядерна гонка? Чи зросте кількість ядерних держав у світі через нову політику США

Світ знову опинився на порозі ядерної напруги. Держави, які раніше дотримувалися пацифістських підходів, тепер змушені переглядати свої позиції через зміну геополітичного балансу – зокрема Німеччина та Японія.

У Німеччині з 1983 року розміщено близько 20 американських ядерних бомб B61 на авіабазі Бюхель, приблизно за 100 кілометрів від Франкфурта, пише видання Financial Times, яке проаналізувало стан підготовки до ядерного статусу в низці країн Європи та Азії.

Про ядерну зброю згадує й Україна, яка понад тридцять років тому добровільно відмовилася від третього за величиною ядерного арсеналу у світі в обмін на гарантії безпеки. Проте російська агресія показала, що міжнародні домовленості не завжди працюють.

Які країни можуть стати ядерними та чи зможе Україна повернутися до ядерного статусу – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Відмова США від гарантій безпеки

Після повернення Дональда Трампа в Білий дім його команда взялася кардинально переглядати зовнішню політику, зокрема послаблюючи беззастережну підтримку європейських союзників. Ще з 1960-их США гарантували безпеку Західної Європи під своїм "ядерним зонтиком", що допомагало зберігати баланс сил під час холодної війни та стримувало поширення ядерної зброї в регіоні.

Тепер же ця система гарантій опинилася під питанням.

  • Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 року визнає лише п'ять офіційних ядерних держав: США, Росію (як правонаступницю СРСР), Китай, Велику Британію та Францію.
  • Водночас ядерною зброєю володіють також Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль (який офіційно цього не підтверджує).
  • У минулому ядерні програми розробляли й інші країни, зокрема Бразилія, Єгипет, Іспанія, Швеція та Південна Африка, але згодом вони були згорнуті через високу вартість та міжнародний тиск.

Що в Україні з ядерною зброєю

У 1994 році Україна відмовилася від третього за розміром ядерного арсеналу у світі, підписавши Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Водночас діяв Будапештський меморандум, де США, Велика Британія та Росія гарантували безпеку України в обмін на її без'ядерний статус. Але ці гарантії виявилися радше символічними – юридичних механізмів захисту у випадку загрози не було.

У жовтні 2024 року президент Володимир Зеленський заявив у Брюсселі, що Україні потрібні реальні гарантії безпеки, оскільки Будапештський меморандум не спрацював. Російські ЗМІ одразу роздули це в пропаганді, а німецьке видання Bild навіть написало, що Україна може відновити ядерний потенціал за кілька тижнів. Це викликало резонанс, хоча жодних підтверджень цієї інформації немає.

Україна має науково-технічний потенціал, але відновлення ядерної зброї – вкрай складне завдання. Основні перепони такі:

• відсутність інфраструктури для виробництва боєголовок;
• величезні витрати – потрібні мільярди доларів та роки роботи;
• міжнародна ізоляція та втрата підтримки Заходу у разі виходу з ДНЯЗ.

Чутки про ядерну зброю вигідні Росії – це дозволяє їй виправдовувати свою агресію та тиснути на Захід. Офіційний Київ неодноразово спростовував ці заяви. Зеленський прямо сказав: "Ми не виготовляємо ядерну зброю. Будь ласка, не просувайте ці меседжі".

Минуло 30 років, а безпека України все ще залежить не від меморандумів, а від реальної військової підтримки. Повернення до ядерного статусу ж малоймовірне через міжнародні зобов’язання, економічні та технічні бар’єри.

Водночас Іран продовжує розвивати військову ядерну програму. Крім того, в низці країн розміщено чужоземну ядерну зброю: у Німеччині — американську, а в Білорусі — російську. Американське видання розглянуло, які дискусії про ядерну зброю точаться в різних країнах.


Ядерний клуб / Інфографіка Federation of American Scientists

Німеччина

У 2023 році Німеччина остаточно закрила свою останню АЕС, але питання ядерної зброї знову опинилося в центрі уваги. Ймовірний майбутній канцлер Фрідріх Мерц категорично заперечує можливість створення власного ядерного арсеналу, проте планує вкладати кошти в розвиток ядерної енергетики. Це дозволить країні залишатися на "пороговому" рівні – тобто не мати ядерної зброї, але в разі потреби швидко отримати необхідні технології для її створення.

Крім того, Мерц має намір вести переговори з Францією та Великою Британією щодо приєднання Німеччини до їхньої "ядерної парасольки", оскільки довіра до США в цьому питанні зменшується.

Президент Франції Еммануель Макрон неодноразово пропонував подібні ініціативи, однак раніше вони відхилялися Берліном. Нині ж ідея, схоже, знайшла підтримку.


Ядерний арсенал США в Європі / Інфографіка Federation of American Scientists

Японія

Японія володіє значним ядерним потенціалом: у країні працює 13 реакторів на шести електростанціях, а ще 20 можуть бути запущені. Вона накопичила достатню кількість плутонію для створення кількох тисяч ядерних боєголовок.

Однак через історичний контекст – Японія є єдиною країною, що зазнала ядерного бомбардування – питання розробки ядерної зброї залишається табу.

Попри це, деякі ультраправі політики все ж порушують цю тему, а юридично це питання можна узгодити зі статтею 9 конституції, що забороняє країні вести війни.

Південна Корея

Південна Корея не має порогового статусу, оскільки не володіє достатніми запасами ядерного матеріалу. При цьому ядерна енергетика забезпечує близько 30% потреб країни.

Сеул повністю покладається на американську "ядерну парасольку", але останнім часом в уряді обговорюється можливість розробки власної ядерної зброї. Міністр закордонних справ Чо Тхе Юль заявив, що країна повинна бути готова до будь-яких сценаріїв.

Польща

Польща активно порушує тему ядерної зброї. У березні 2025 року прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що країна потребує ядерного арсеналу – свого або французького.

Президент Анджей Дуда, зі свого боку, підтримав ідею розміщення американської ядерної зброї на польській території. Втім, створення власного ядерного потенціалу – завдання не на один десяток років, адже Польща наразі не має навіть власної ядерної енергетики.

Які глобальні наслідки перегляду "ядерного клубу"

Загроза нової гонки ядерних озброєнь стає все більш реальною. Відмова США від традиційних гарантій безпеки змушує країни шукати альтернативні способи захисту. І через це деякі з них розглядають можливість розвитку власних ядерних програм, що може призвести до значного розширення "ядерного клубу".

У статті Financial Times мовиться про те, що кількість ядерних держав може зрости з дев'яти до 15 – 25, що суттєво підвищить ризик глобального ядерного конфлікту. У цих умовах міжнародна спільнота має знайти нові механізми контролю за ядерним озброєнням і зміцнити дипломатичні зусилля для запобігання подальшій ескалації та загроз з боку недемократичних режимів.

Теги за темою
Європа
Джерело матеріала
loader
loader