Приєднання національних лікарень до єдиного медичного простору – це і хороша, і погана новина – експерт

В рамках реформи медицини більшість медзакладів України об’єдналися у єдиний медичний простір та перейшли на фінансування за програмою медичних гарантій. Щоправда, на практиці це стало і хорошою, і поганою новиною одночасно. Про це в інтерв’ю «Сім років НСЗУ: чому українці досі платять за «безоплатне» зазначив ексзаступник голови МОЗ та співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC) Павло Ковтонюк, з яким поговорила редакторка відділу соціуму Алла Котляр.

«Хороша, тому що всі лікарні мають бути в єдиному медичному просторі. І за ті самі послуги програми медичних гарантій лікарні не мають отримувати гроші з різних частин бюджету — з НСЗУ і ще, наприклад, із бюджету Академії меднаук або МВС. Усі мають бути в одній системі», – зазначив Ковтонюк у відповідь на питання, що із приєднанням національних лікарень до єдиного медпростору.

Погана ж за його словами, полягає у тому, що слабка інституція, яка не надто дає собі раду з міськими лікарнями, тепер отримує ще з десяток складних закладів, кожен з яких по-своєму унікальний. При чому, деякі лише виглядають таким, адже раніше гроші за функцію, заявлену як унікальна, отримували, але не виконували її. З іншого ж боку, потрібно підсилювати унікальність таких медзакладів як Охматдит чи Національний інститут раку.

«Водночас Національна служба здоров’я України зараз не має інструментів, не має потужної аналітичної команди, яка разом із МОЗ і політиками могла б спланувати, як ми бачимо Охматдит чи Інститут раку за 10 років; як ми бачимо інститути Академії наук. І відповідно розробити такий план закупівель, щоб до цього бачення рухатися, з одного боку, а з іншого — вирішити проблему неефективних закладів із гучною назвою», – пояснив Ковтонюк.

Тому, за словами експерта, різниця між очікуванням та реальністю буде величезною, та спричинить великий стрес. Адже сьогодні в Україні нема стратегії, як перейти від одного формату функціонування медсистеми до іншого. Тобто медичні заклади приєдналися до єдиного простору без жодного плану та розуміння, як це працюватиме.

«Зараз зробили перехідний період. Думаю, його подовжать, допоки за це не візьмуться якісь інші люди й не зроблять план для кожного з цих закладів. Нічого простого не очікую», – додав Ковтонюк.

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) за час свого існування пройшла довгий шлях — від стартапу до центрального елементу системи фінансування медичних послуг. Однак, за словами Павла Ковтонюка, попри досягнення, перед інституцією стоїть низка викликів, які залишаються невирішеними. Зокрема, двома ключовими проблемами експерт вважає невизначеність медпослуг та безсистемне укладання контрактів.