Миротворча місія в Україні під загрозою зриву: у чому головнi ризики

У четвер, 10 квітня у Брюсселі відбудеться чергова зустріч так званої "Коаліції охочих" країн, які готові приєднатисьдо майбутньої миротворчої місії в Україні. Їх очолить міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню та його британський колега Джон Гілі. До коаліції входить багато європейських країн, Канада та Австралія.

Україна бажає присутність іноземних військ на суші, в небі та на морі. Серед умов присутності майбутніх миротворців — більше систем протиповітряної оборони, можливостей радіоелектронної боротьби, більш скоординовану взаємодію з авіацією, захист будь-яких іноземних військово-морських сил, надійну логістику тощо.

"Ми обговорювали не тільки кількість військ, а й питання мандату цих військ, а також інфраструктури. Для мене важливі дати, розуміння того, на якому етапі переговорів ми можемо реально розраховувати на контингент", — сказав Володимир Зеленський та додав, що розраховує отримати ясність щодо цього питання протягом місяця.

Миротворча місія в Україні: яки шанси на європейський контингент

За словами військового експерта Інституту євроатлантичного співробітництва Ігоря Козія, майбутній миротворча місія буде створена не на базі ООН, бо цю ініціативу одразу заблокує Росія, яка має право вето в Раді безпеки цієї організації. Також державам, які будуть приймати участь у миротворчій місії в Україні доведеться вступити у прямий конфлікт з РФ.

"Путін прямо заявив, що він проти миротворчих сил в Україні й буде цьому протидіяти. Ми розуміємо, що ця заява більше несе шантаж, ніж щось серйозне. Але наскільки вони готові до прямого зіткнення з Росією? Більшість країн заявляє, що не готові", — каже Фокусу Козій.

Експерт дає 33% шансів на те, що миротворча місії в Україні здійсниться. На його думку, Європа ще недостатньо розвинула власну оборонну промисловість, щоб відкрито протистояти російській армії.

Щодо участі Індії, Китаю, Бразилії у миротворчій операції України, експерт дає вірогідність близько 10%. Однак післяісторії з китайськими полоненими, що воювали на стороні РФ, важко спрогнозувати, чи буде Китай брати участь у миротворчій операції, і якщо буде, як він буде себе поводити.

Введення миротворчого контингенту в Україну: коли це відбудеться

На думку директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, підготовка та відрядження миротворчої місії або "Коаліції охочих" до України може відбутися лише після досягнення домовленостей щодо перемир’я в Україні. Наразі немає чіткої відповіді щодо участі в ініціативі від жодної країни.

"До перемир’я з Росією ніяка країна Європи, або Австралія і Канада не буде здійснювати практичних кроків щодо миротворчої місії й ми маємо це усвідомлювати. Наразі це скоріше політичні амбіції з боку лідерів європейських держав. Це насамперед прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та президента Франції Емманюеля Макрона. І ця гучна кампанія їх абсолютно влаштовує", — каже Фокусу Згурець.

Військовий експерт зазначив, що для України позитивно, що ці перемовини ведуться. Зараз вони можуть вирішити низку питань, зокрема створення командних структур, за якими будуть взаємодіяти українські військові з підрозділами європейських країн на території України. Зазвичай ці штабні структури вдвічі більші, ніж національні. Також важливо, щоб ці штаби розпочали працювати якомога швидше. Це допоможе у тому числі у створенні майбутньої європейської армії.

За словами Згурця, кількість майбутнього миротворчого контингенту у 10 тисяч солдатів недостатня для ведення воєнних дій. Їхня роль буде тільки в якості запобіжника, які візьмуть на себе перший удар, коли їм на допомогу повинні будуть прийти війська європейських країн. Однак як додаткові європейські війська будуть включатись в оборону України після удару росіян по миротворчому контингенту, достеменно невідомо.

"Якщо не буде передбачено чітко заявлених рішень у відповідь, то сенсу перебування цих миротворців в Україні немає" — зазначив експерт.

Також він розповів про декілька можливих ініціатив, у якій якості буде присутній цей миротворчий контингент. Це може бути й наземна присутність, як каже Велика Британія, так і польські літаки, що літають до кордону з Україною, або поширення "парасольки" протиповітряної оборони з Польщі на частину України.

У підсумку директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, зазначив, що є ще варіанти спостережної місії на лінії зіткнення, у якій може брати участь й Китай, Індія чи Бразилія. Однак експерт зазначив занепокоєння, що Росія може втрутитися у цю місію з метою розхитати її структуру.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Польща не має наміру відправляти миротворчий контингент в Україну. Як заявив глава польського МЗС Радослав Сікорський, Варшава не піде на цей крок, оскільки це дасть привід російським пропагандистам стверджувати, що Польща разом із РФ хоче "поділити" українські території.

Також президент Франції Емманюель Макрон 24 лютого під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом говорив, що миротворчих військ, які європейські країни можуть розмістити в Україні після завершення війни, не буде на лінії зіткнення та на окупованих територіях.