Податкова служба посилює контроль за інтернет-продажами: хто підпаде під оподаткування, а хто може не хвилюватися
Податкова служба посилює контроль за інтернет-продажами: хто підпаде під оподаткування, а хто може не хвилюватися

Податкова служба посилює контроль за інтернет-продажами: хто підпаде під оподаткування, а хто може не хвилюватися

Днями у ЗМІ та телеграм-каналах рознеслася новина, згідно з якою податківця будуть бачити всі операції з продажу будь-якого майна в інтернеті та вимагатимуть сплати податків навіть за те, що ви позбулися старих кросівок за 200 гривень.

У ДПС похизувалися, що протягом березня 2025 року вони виявили десятки тисяч громадян, які продають товари в інтернеті та не сплачують за це податки.

Інформатор вирішив дізнатися, як у ДПС збирається карати дрібних податкових ухилянтів і які суми з таких доходів не оподатковується.

У відповідь - 3 сторінки бюрократичної відписки.

Податківці таки взялися за незареєстрованих торговців, але критеріїв того, хто має реєструватися, а хто - ні, якими мають бути обороти продавця для реєстрації ФОП та чи взагалі має сенс продавати щось за копійки, не бувши під мікроскопом податківців, наразі немає.

У ЗМІ українців лякають, що з кожної гривні, отриманої від продажу чогось, потрібно буде сплатити податок.

Ми відправили запит до Державної податкової служби, де поставили такі питання:.

Як були покарані громадяни, які торгували товарами в інтернеті без реєстрації ФОП та без РРО/ПРРО?.

Які штрафи накладаються за несанціоновану торгівлю товарами і послугами в інтернеті? Якою нормою законодавства це регламентується?.

Скільки штрафів за результатами березня 2025 року вдалося зібрати завдяки виявленим порушенням правил торгівлі в інтернеті - без реєстрації ФОП та без РРО/ПРРО?.

Яка середня сума таких штрафів?.

Які обсяги торгівлі в інтернеті не є порушенням даних норм? (Наприклад, громадяни можуть продавати якесь своє майно у незначній кільності - одяг, книги, сувеніри, побутову техніку б/в тощо).

На жодне з цих питань податківці від імені в.

директора департаменту податкового аудиту ДПС України Юрія Васюка та його помічника Олега Сколоти не спромоглися відповісти по суті.

Про друге та останнє питання (які штрафи накладаються за несанціоновану торгівлю в інтернеті, яким законодавством регламентуються, які обсяги торгівлі в інтернеті особистими товарами без сплати податків не є порушенням) нам вказали, що це не підпадає під дію Закону України "Про доступ до публічної інформації", адже така інформація ще не створена.

А роз’яснення від спеціалістів ДПС не стосуються дії цього закону.

Ці питання, за словами Юрія Васюка та Олега Сколоти, "потребують аналізу чинного законодавства для надання роз’яснень (консультацій), створення масиву інформації".

Нам радили з цими ж питаннями підготувати звернення до ДПС та почекати близько 30 днів, коли і якщо вони нададуть відповідь.

По інших питаннях (як покарали громадян, які здійснюють торгівлю в інтернеті без реєстрації ФОП та без РРО, скільки штрафів за березень вдалося зібрати завдяки виявленню таких порушень, яка середня сума таких штрафів) - у ДПС зазначили, що вони "не є розпорядниками інформації, що інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб".

Відповідно таких даних у них поки немає.

Як зазначено у відповіді, ДПС наразі не здійснює окремий облік суб’єктів господарювання, які продають товари через інтернет, що надавало би змогу ідентифікувати всіх платників податків, які хочуть ухилитися від оподаткування у цьому виді діяльності.

Чинне законодавство не зобов’язує ДПС вести статистичні дані щодо застосування штрафів та надходження від них тощо щодо операцій з продажу товарів в інтернеті.

А щоб отримати таку інформацію, ДПС довелося б систематизувати результати всіх проведених аналітичних та контрольно-перевірочних заходів, виокремити з них інформацію про порушення, у яких йдеться про ухилення від сплати податків і т.

Це все не підпадає під дію Закону "Про доступ до публічної інформації.

Відповідно у відповідь на запит її не нададуть і роботи з отримання такої інформації, схоже, навіть не будуть проводитися.

Оподаткування проданих в інтернеті товарів.

Податкова служба 8 квітня заявила, що не штрафуватиме українців, які продають особисті речі в інтернеті.

Між тим, журналісти dev.

ua знайшли щонайменше три кейси, де Податкова приходила до продавців копійчаних товарів.

3 квітня у Запоріжжі розглянуто справу продавця годівниці вартістю 10 грн на платформі OLX, який отримав кошти на картку Приват.

Транзакція відбулася в січні.

На основі податкової інформації продавцю складено адмінпротокол (зазвичай передбачає санкцію у вигляді штрафу).

Судові надано докази у вигляді скриншотів з сайту OLX, а також листування покупця з продавцем.

Продавець має понад 20 успішних доставок, на сайті з жовтня 2017 року, має 24 оголошення на продаж товарів, що вказує на здійснення систематичної діяльності з продажу товарів за допомогою Інтернету.

Але продавець за свідченням податківців, не зареєстрований як ФОП.

Суд дійшов висновку, що скріншоти не є доказом того, що продавець систематично займається підприємницькою діяльністю.

У березні 2025 року столичні податківці принесли до Києво-Святошинського райсуду Київської області адмінсправу продавця на OLX разом зі скриншотами та квитанціями.

Основна претензія фіскалів — відсутність у продавця реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Серед доказів — скриншоти та квитанція на зарахування на картку продавця 250 грн.

Тут теж суд не побачив у скріншотах доказ ведення систематичної підприємницької діяльності.

21 березня 2025 року у Запоріжжі стався ще один кейс.

Шевченківський райсуд міста розглядав справу продавця брелоків вартістю 50-100 грн, який також не був зареєстрований як підприємець.

Податківці виявили профіль продавця на OLX, який має понад 5 успішних доставок на сайті з листопада 2021 року і має 10 оголошень на продаж товарів.

І цьому випадку суд закрив справу, не побачивши складу правопорушення.

Податковий консультант Михайло Смокович в своєму ролику розповідав, чому звичайним громадянам не варто хвилюватись, та яким чином ДПС може вести роботу з отримаю інформацією про продажі в інтернеті.

Проте експерт наголошує, що в своїй статті ДПС не повідомляє, яким чином декларуються та оподатковуються доходи громадян від продажу своїх речей на ОЛХ.

В Державній податковій службі 2 квітня повідомили, що завдяки новому інструменту податкового контролю з 1 березня постійно ідентифікують громадян, які продають товари в інтернеті й отримують за них грошові перекази.

ДПС отримує із Системи обліку даних РРО інформацію щодо:.

громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;.

фізичних осіб – підприємців, які також отримують кошти на свої рахунки, при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, таким чином порушуючи вимоги в частині порядку проведення розрахунків, тощо.

Державна податкова служба закликає громадян та підприємців, які здійснюють продаж товарів через Інтернет:.

офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання;.

здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО;.

дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.

Водночас у ДПС зазначають, що:.

продаж індивідуального майна (особистих речей) не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства;.

лише систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів має ознаки підприємницької (господарської) діяльності.

Це не стосується реалізації індивідуального майна (особистих речей) громадянами за допомогою таких електронних торговельних платформ як OLX, Prom та будь-яких соцмереж;.

посилення контролю за інтернет-продажами здійснюється, щоб запобігти зловживанням та ухиленню від сплати податків саме в сфері підприємницької діяльності.

Народна депутатка України Ніна Южаніна повідомила, що Уряд хоче зобов’язати маркетплейси щорічно звітувати в податкову про онлайн-продавців.

На думку Мінфіну, має передаватись інформація про усі без винятку операції та оподатковуватись усі кошти фізичної особи, отримані як дохід, з 1 гривні.

В законопроєкті передбачене щорічне надання цифровими платформами на кшталт OLX, Prom.

ua, ROZETKA й іншими даних в Державну податкову службу про продавців, які в них зареєстровані, і які здійснили за рік хоча б одну операцію.

“Також цим законопроектом передбачено, що такі цифрові платформи будуть податковими агентами та мають утримувати з отриманих (продавцями – фізичними особами) доходів ПДФО та військовий збір.

Більш детально про законопроект згодом, коли його зареєструють у ВРУ.

Насправді Мінфіном дуже вибірково імплементуються положення документів ЄС та ОЕСР.

Так МІНФІН ПРОІГНОРУВАВ передбачені Директивою Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 (Директива DAC7) ПОРОГИ ОПЕРАЦІЙ У РАЗІ ДОСЯГНЕННЯ ЯКИХ ДАНІ ПРОДАВЦЯ ПЕРЕДАЮТЬСЯ ДО ПОДАТКОВОЇ.

В країнах ЄС такі пороги діють, і до податкової передаються дані ТІЛЬКИ по тих продавцях, дохід від продажу товарів яких перевищив 2000 євро або було здійснено 30 та більше продажів в рік.

У нас же, на думку Мінфіну, має передаватись інформація про усі без винятку операції та оподатковуватись усі кошти фізичної особи з 1 гривні.

І саме ЦЯ позиція Мінфіну була озвучена на робочій групі по обговоренню цього проєкту закону, на ній же прозвучали і інші речі (про які навіть не хочу писати).

Мало проблем у людей, так ще додасться!” - написала Ніна Южаніна.

Як раніше повідомляв Інформатор, у листопаді 2024 року українська податкова отримала дані як про фізосіб із закордонними активами, так і про представників бізнесу.

Україна засекретила фінансову інформацію, отриману нашою Державною податковою службою (ДПС) від своїх іноземних колег у рамках обміну фінансовою інформацією за CRS.

Відомо, що підрозділи ДПС уже взялися за опрацювання масиву відомостей: українці отримують запити від податкової на підставі цих відомостей.

Правознавці готуються до зростання кількості судових спорів із податковими органами через CRS.

Що таке CRS?.

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєднались до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки.

Податкові органи щорічно отримують масив даних щодо тих іноземних рахунків, які належать їх податковим резидентам, або які належать організаціям, що перебувають під контролем таких резидентів.

У відповідь юрисдикції надають аналогічну інформацію податковим органам держав-партнерів щодо рахунків їх податкових резидентів.

Збір інформації про рахунки, що підлягає обміну, здійснюють фінансові установи, які подають звіти податковим органам юрисдикцій, де вони здійснюють діяльність.

Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року.

Джерело матеріала
loader
loader