Універсальна редиска: корінці знизять тиск, а листя замінить «аскорбінку»

Рожева, фіолетова, жовта і навіть чорна. Такою різною буває звична нам редиска. Але незалежно від кольору шкірки цей овоч завжди корисний і поживний.  Про секрети вирощування редиски, її користь, а також те, чому варто вживати її листя, - читайте у матеріалі Коротко про.

Найпопулярніша – кругла з червоною шкіркою

Саме зі свіжим салатиком з редиски асоціюється весна. Редиска чи не першою з вітчизняних овочів з’являється на прилавках магазинів і ринків. Її легко виростити на власній маленькій грядці і навіть у контейнері на підвіконні. Про це трохи згодом.

Редис, редиска - це коренеплід, який відноситься до сімейства хрестоцвітих.

Легкий пряний, навіть трохи перцевий смак редиски зараз знають майже в усіх куточках світу. А ще декілька тисяч років тому цю культуру вирощували тільки на території Південно-Східної чи Центральної Азії. Поступово овоч поширився на інші землі, де його смак також оцінили. Наприклад, в Давній Греції червону редиску на золотій таці приносили як подарунок богу Аполлону. У всякому разі так стверджують історики. А в Україні редис здобув популярність лише на початку XX ст.

У наш час є сотні сортів редиски. Їхні головні відмінності – це колір, форма і розміри. Але найбільш популярним є звичний українцям круглий, невеликий, з червоною шкіркою і білою м’якоттю овоч.

- Завжди раджу всім: маєте хоч маленьку грядку – посійте редиску, - розповідає Коротко про фермер Андрій Головчак. - Редиска - не примхлива культура. Холодостійка, прекрасно переносить навіть заморозки до -3. Швидко росте: деякі сорти повністю визрівають всього за 20 днів з моменту посіву насіння. Яка культура ще так може? Тільки редиска! Ще й вирощувати коренеплід можна увесь весняно-літній сезон, висіваючи його хоч щотижня.

Ще одна вагома перевага редиски: висівати її можна і в бідну землю. Щоправда, за деякий час треба буде підживити органічним добривом.

- Не сійте надто тісно, оптимальна відстань між рядками - 10 см, - нагадує Андрій Головчак. – Головне правило, яке мають запам’ятати усі городники: часто і рясно поливати овоч. Редиска дуже любить вологу. Тому не жалійте води. А якщо сієте редиску от зараз, коли земля ще не дуже добре прогріта, то раджу полити ряди гарячою водою. Не окропом!

Доглядати за редисом теж нескладно. Достатньо слідкувати, аби ряди не поросли бур’янами, час від часу підживлювати, боротися зі шкідниками і хворобами, яких є достатньо.

Насіння редиса можна виростити і в контейнері на підвіконні. Тільки це буде мікрогрін, і їстівною буде зелена частина.

Паростки, листя, корінці

Хоч маленька, зате корисна. Редиска багата на вітаміни, мінерали, антиоксиданти і біологічно активні сполуки. А калорійність продукту всього 15 ккал на 100 г. До того ж редис має низький глікемічний індекс. Тому цей овоч можна сміливо включати у дієтичний раціон харчування.

Отож, редиска містить:

• вітамін С,
• вітамін РР,
• вітаміни групи В,
• кальцій,
• залізо,
• марганець,
• фолієву кислоту,
• калій,
• йод,
• фосфор.

Не лише корінці, а й листя та паростки редиски мають унікальні поживні властивості. У зеленому листі, яке зазвичай викидаємо, ще більше білка, кальцію, аскорбінової кислоти (вітаміну С) і антиоксидантів, ніж у коренях. Тому можна сміливо додавати цю зелень до салатів.

Почнімо з антиоксидантів. Це речовини, які борються з вільними радикалами, що є в організмі і які пов’язують із багатьма захворюваннями. Пів чашки редиски щодня допомагає захистити клітини від пошкоджень. Крім цього редиска:

• впливає на зменшення рівня цукру,
• покращує здоров’я печінки,
• допомагає контролювати артеріальний тиск,
• позитивно впливає на кровообіг,
• корисна для травлення,
• покращує роботу нирок,
• зміцнює імунітет.

Щоб отримати максимум користі, треба з’їсти в день всього 300 грамів редиски. Це денна норма вітаміну С для здорової людини.

Але як і будь-який інший продукт, редис також має протипоказання. Краще відмовитися від салату з цим овочем алергікам, людям, які мають хвороби щитоподібної залози, виразку шлунку, захворювання жовчного міхура, низький артеріальний тиск.

Як зберігати редис ?

Зберігати цей овоч треба без зеленого бадилля. Листя висмоктує поживні речовини та вологу з корінців редиски. Тому спочатку відрізаємо зелень.

Корнеплоди треба ретельно помити, загорнути у вологий паперовий рушник і покласти у поліетиленовий пакет. Тепер редиску можна ховати до холодильника. В такому загорнутому вигляді овоч зберігатиметься свіжим до 5 днів.

Заморожувати редиску не радимо. При розморозці вона нагадуватиме не дуже апетитну субстанцію.

Що приготувати?

Звісно, салат! Але не традиційний з вареним яйцем і цибулькою, а більш оригінальний.

Салат з редиски і пармезану

• Пучок редиски (будь-який сорт)
• 1 столова ложка лимонного соку
• 2 столові ложки натертого пармезану
• 1 столова ложка оливкової або соняшникової олії
• 2-3 «пір’їни» кропу
• Сіль, перець

Редис нарізати тоненькими слайсами. Поперчити, посолити за смаком, заправити лимонним соком, олією, ретельно вимішати.  Залишити на 5-10 хвилин.

Опісля викласти на тарілку, посипати тертим пармезаном, прикрасити кропом. Смачного!