Договор о недрах готов, кибератака на Польшу, Эстония готова дать военных: новости дня

Все важливе і цікаве за середу, 30 квітня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Деталі розмови президентів у Ватикані.

Axios дізналося деталі короткої розмови президентів України і США у Ватикані.

За словами джерел, Володимир Зеленський сказав Дональду Трампу, що Путін "не зрушить з місця", якщо американський президент не почне більше тиснути на нього.

Президент США нібито відповів на це, що можливо йому доведеться змінити підхід до правителя Росії – що співзвучно з дописом, який він опублікував після розмови.

Також президент України закликав повернутися до початкової пропозиції США про безумовне перемир’я як "відправну точку" для мирних перемовин – на що Україна погодилася, а Росія ні.

За словами одного зі співрозмовників, Трамп, схоже, погодився з цією думкою.

Український президент повторив, що Україна не визнає Крим російською територією, на що президент Сполучених Штатів відповів, що він не просить про це.

Також кажуть, що Трамп під час розмови тиснув на Зеленського щодо якнайшвидшого підписання так званої угоди про надра.

Угода про надра готова.

Джерела Bloomberg повідомили, що міністерка економіки України Юлія Свириденко вже вирушила до Вашингтона для підписання угоди.

Ближче до вечора прем’єр-міністр Україини Денис Шмигаль підтвердив цю інформацію.

"Як тільки будуть доопрацьовані всі остаточні деталі, найближчим часом, я сподіваюсь, протягом найближчої доби, угода буде підписана.

І, відповідно, ми отримаємо перший крок", – сказав Шмигаль.

За його словами, Україна змогла відстояти паритетне управління цим фондом та уникла підпорядкування законодавству США у разі суперечок.

За підготовленим договором Україна і США створять фонд.

"Фонд управляється партнерами 50 на 50 – три представники у правління фонду надає Україна і також трьох представників надають США", – пояснив він, підкресливши, що вага голосів українських та американських представників буде рівною, тобто американці не матимуть вирішального голосу.

Також, за його словами, фонд може залучати до інвестицій в Україну інших партнерів та надавати їхнім інвестиціям фінансову підтримку – у разі згоди на це правління.

Крім того, Шмигаль підкреслив, що протягом перших десяти років після створення фонду США не зможуть вивести з України прибутки від роботи фонду.

"Прибутки фонду можуть розподілятися за домовленістю сторін вперше аж за десять років.

Протягом десяти років усі прибутки реінвестуються у розвиток і відбудову України", – заявив прем’єр, підкресливши, що Україна вноситиме у фонд 50% коштів "від нової ренти від корисних копалин".

можуть вивести з України прибутки від роботи фонду.

За його словами, проєкт угоди не суперечить зобов’язанням України для вступу у ЄС, а нова військова допомога може бути частиною внеску США у фонд щодо надр.

Прем’єр деталізував, що після підписання угоди в США потім мають бути підписані ще дві "технічні" угоди – про створення Інвестиційного фонду та його фінансування.

Він зазначив, що після ратифікації угоди у Верховній раді "ми зможемо рухатись далі, підписувати власне технічну угоду між юридичними особами США і України – зараз ми визначаємось, які юридичні особи будуть безпосередньо утворювати фонд, який стане юридичною особою і буде діяти за правилами, описаними в цій міжнародній угоді".

Згодом видання Financial Times повідомило, що між США та Україною в останню мить виникли розбіжності щодо угоди про надра.

За даними FT, коли літак з першою віцепремʼєркою України Юлією Свириденко вже вирушив до США, представники американського міністра фінансів Скотта Бессента сказали їй, що вона повинна "бути готова підписати всі угоди або повернутися додому".

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська сторона вирішила внести зміни в рамкову угоду про надра, підписання якої очікується найближчим часом.

"Українська сторона вчора ввечері вирішила внести деякі зміни в останній момент.

Ми впевнені, що вони переглянуть це рішення, і якщо так, то ми готові підписати угоду сьогодні в другій половині дня", – додав він.

Естонія готова дати військових.

Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що країна готова долучитися до сил стримування "коаліції рішучих", очолюваної Великою Британією та Францією, яка пропонує Україні гарантії безпеки.

За словами прем'єр-міністра, Естонія готова зробити свій внесок у вигляді бойового підрозділу сухопутних військ чисельністю до роти, інструкторів та штабних офіцерів.

The Times пише, що Європа буде змушена докласти значних зусиль, щоб надіслати до України 25 000 військовослужбовців для формування "сил стримування", оскільки її армії не мають достатньої чисельності та фінансування.

Зазначається, що міністри оборони висловили занепокоєння щодо амбіцій Великої Британії щодо створення 64-тисячного контингенту на засіданні "коаліції рішучих" 10 квітня.

Міністри оборони країн Європи заявили, що навіть 25 000 військовослужбовців "буде максимальним результатом спільних зусиль".

Видання цитує міністерку оборони Литви Довіле Шакалієне, яка нібито сказала своїм колегам: "Росія має 800 000 [військовослужбовців].

Дозвольте мені сказати вам: якщо ми не можемо зібрати навіть 64 000, це не виглядає слабкістю – це слабкість".

Озброєння країн ЄС.

Державний департамент США схвалив можливий продаж Польщі 400 ракет середньої дальності класу "повітря – повітря" AIM-120D3 (AMRAAM) і супутніх елементів на суму 1,33 мільярда доларів.

Агентство зі співробітництва в галузі безпеки Пентагону направило до Конгресу необхідні документи, що повідомляють про можливий продаж.

Там зазначають, що запропонований продаж покращить спроможність Польщі протистояти нинішнім і майбутнім загрозам, забезпечивши протиповітряну оборону для захисту польських і союзних військ у перехідний період або під час бойових дій, а також значно підвищить польський внесок у виконання вимог НАТО.

До речі, американська Lockheed Martin і німецький Rheinmetall хочуть виробляти ракети в Євросоюзі.

Тим часом Польща, а також інші країни ЄС, просять Брюссель про винятки з бюджетних правил задля збільшення витрат на оборону без ризику порушень.

Варшава вже подала відповідну заявку до Єврокомісії.

Перед цим Німеччина звернулася до Європейської комісії з проханням про звільнення від обмежень Європейського Союзу на запозичення коштів з метою збільшення витрат на оборону в найближчі роки.

Єврокомісія сьогодні повідомила, що інвестує 910 млн євро в рамках Європейського оборонного фонду (ЄОФ) для створення потужної та інноваційної оборонної промисловості в Європі.

Причому вперше і українські оборонні підприємства зможуть брати участь у проєктах Європейського оборонного фонду.

Ця співпраця буде сприяти подальшій інтеграції України в європейську оборонну промислову базу.

Додамо, що у Литві сьогодні тестово запускали системи оповіщення населення і пройдуть масштабні військові навчання НАТО.

Естонія в рамках навчань тимчасово закрила пункт пропуску на кордоні з РФ.

А у Польщі анонсували розсилку восени "посібника з безпеки" у кожен дім.

Кібератака на Польщу.

У Польщі у середу, 30 квітня, зафіксували масштабну кібератаку на державну систему державних реєстрів.

За даними RMF FM, кібератаку успішно відбили, проте попередили, що можуть виникати проблеми зі сплатою податків, використанням додатка m.

Obywatel та реєстрацією автомобілів.

Повідомляють, що це була так звана DDoS-атака, яка полягає в тому, що велика кількість комп'ютерів кіберзлочинців намагалася встановити з’єднання з державними системами, повністю заблокувавши їхню роботу.

А Міністерство цифровізації Польщі повідомило про зростання останнім часом дезінформації, пов'язаної з президентськими виборами.

У звіті організації Alliance4Europe йдеться, що для поширення дезінформації використовують платформу Х.

У період з 4 березня по 4 квітня цього року на цій платформі з'явилося майже 300 дописів з інформацією про польські вибори.

Щодо євроінтеграції.

У Єврокомісії підтвердили, що не продовжать "торговельний безвіз" з Україною.

Натомість мають намір "забезпечити плавний перехід до нового режиму, де всі торговельні домовленості будуть закріплені в глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю, яку ми маємо з Україною".

Тим часом Україна успішно пройшла скринінг – аналіз законодавства – за розділом "Підприємництво та промислова політика" у рамках підготовки до вступу у ЄС.

Офіційний скринінг – перевірка відповідності українського законодавства європейському – за розділом "Підприємництво та промислова політика" проходив 28-29 квітня у Брюсселі.

Підготовка до скринінгу тривала кілька місяців.

А ще речник Єврокомісії Гійом Мерсьє повідомив, що Брюссель не наполягає на "розділенні" України й Молдови на шляху до ЄС.

"Дозвольте мені прояснити ситуацію… Це справа держав-членів, якщо вони хочуть розділити (Україну та Молдову під час перемовин про вступ до ЄС.

– Ред.).

Ми не вимагаємо цього заздалегідь і проактивно", – пояснив речник Єврокомісії.

Десятки українських громадських організацій закликали ЄС здолати вето Угорщини на початок переговорів з Україною.

У Литві також критикують те, що вступу України до ЄС перешкоджає Угорщина.

Реакція на вбивство окупантами Рощиної.

В ОБСЄ засудили вбивство Росією української журналістки Вікторії Рощиної.

"Систематичні тортури, жорстоке поводження та інші порушення міжнародного гуманітарного права з боку Росії вимагають рішучої міжнародної реакції", – наголосив представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Ян Брату.

У Єврокомісії заявили, що останні деталі про те, як у російському полоні загинула Рощина, є ще одним доказом жорсткості російської системи і свідченням, що окупація є смертельною загрозою для українців.

Щодо Росії і її впливу.

Латвія заборонила в’їзд співачці Орбакайте і музиканту Бреговичу, а Литва обурилися книгою з передмовою глави МЗС РФ Лаврова, де заперечують існування литовської нації.

Проросійська партія Болгарії домовилась "обмінюватися ідеями" з політсилою Путіна.

Інциденти у Європи.

Вчора в перукарні шведського міста Уппсала застрелили трьох молодих людей у віці від 15 до 20 років.

Сьогодні підозрюваного, якому менше 18 років, затримали.

У Брюсселі у ніч на середу сталася стрілянина, є поранений.

А у Лондоні сьогодні біля посольства Ізраїлю затримали чоловіка з ножем.

Решта новин.

Уряд Австрії призначає координатора з відбудови України, польські дослідники почали вилучення останків під час першої за багато років ексгумації в Україні.

Парламент Угорщини схвалив вихід з Міжнародного кримінального суду.

Глава угорського МЗС Петер Сійярто каже, що "цим рішенням ми відмовляємося бути частиною політизованої інституції, яка втратила свою неупередженість і авторитет".

В Іспанії батьки тримали дітей під замком понад три роки.

У Туреччині заарештували 18 посадовців Стамбула в рамках посилення репресій.

У партії Шольца схвалили коаліційну угоду, наблизивши формування уряду.

Напередодні стали відомими обриси того, як виглядатиме кабінет міністрів наступного канцлера.

Докладно про це – в статті Мерц та його команда: хто увійде у новий уряд Німеччини і що це означає для України.

Суд в Іспанії засекретив розслідування щодо масштабного блекауту.

Білорусь випустила на волю американського громадянина.