Кібератаки російських хакерів посиляться через скорочення допомоги США: яка загроза для України

Американське видання Bloomberg 25 квітня випустило матеріал із тривожним змістом: начебто через припинення американської допомоги Україна стає легкою мішенню для кібератак з боку Росії. На тлі політичних змін у Вашингтоні американська підтримка, яка роками була фундаментом кіберзахисту України, стрімко згасає.

Адміністрація Дональда Трампа, яка не приховує бажання згорнути міжнародну допомогу, поставила під загрозу десятки проєктів, від яких залежала цифрова безпека країни. І хоча союзники та приватні компанії намагаються підхопити ініціативу, масштаби втрати вражають.

У матеріалі 24 Каналу читайте про те, якій інфраструктурі загрожують російські кібератаки та чи посилилися вони останнім часом.

Кіберзахист під загрозою через політичні зміни у Вашингтоні

Американська кібербезпекова допомога довгі роки залишалася ключовим елементом у захисті України від російських атак. Але з приходом адміністрації Дональда Трампа підтримка почала стрімко згортатися. Скорочення фінансування та призупинення програм відчуваються по всьому світу, однак саме в Україні їхній вплив виявився особливо руйнівним, пише Bloomberg.

Окрім військової та розвідувальної допомоги, адміністрація Трампа заморозила й кіберпідтримку. Вашингтон також тисне на Володимира Зеленського, вимагаючи погодитися на запропонований мирний план, який багато хто розцінює як вигідний для Кремля.

За останні п'ять років Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) вклало понад 200 мільйонів доларів у розвиток української кібербезпеки. Свою роль у підтримці також відігравали Агентство національної безпеки США та Кіберкомандування.

Допомога включала навчання, постачання обладнання та консультації для урядових установ, енергетичних компаній, банківського сектору й навіть ядерних об’єктів.

Втім, після створення Департаменту ефективності уряду (DOGE) на чолі з Ілоном Маском USAID зазнало масштабних скорочень. Маск звинуватив агентство в просуванні радикальної лівої політики в усьому світі, хоча доказів цьому не надав. Паралельно віцепрезидент Джей Ді Венс пригрозив, що США можуть зовсім вийти з мирного процесу, якщо Київ і Москва не погодяться на умови Білого дому.

Зупинені проєкти та невідоме майбутнє

За словами джерел, знайомих із ситуацією, десятки спеціалістів у США та Україні, які працювали на проєктах із кібербезпеки, були змушені припинити роботу. Багато запланованих постачань комп’ютерного обладнання, захисних систем та програмного забезпечення так і не відбулося.

Раптове й без попередження закриття проєктів створило серйозні виклики,
– наводить Bloomberg слова українського кіберексперта Єгора Аушева.

За його словами, Україна опинилася в ситуації, коли стає легкою мішенню для атак з боку Росії.

USAID фінансувало великі ініціативи, зокрема контракт на 128 мільйонів доларів із консалтинговою компанією DAI Global, спрямований на захист критичної інфраструктури. Проєкт мав тривати до 2026 року, однак після замороження коштів більшість робіт зупинилася. Серед об’єктів, що підлягали захисту, були компанія "Укренерго", податкова служба, кілька міністерств, а також аеропорти та Чорнобильська АЕС.

Інші американські підрядники, як-от CRDF Global, які працювали над створенням центрів кібероперацій при РНБО, також припинили роботу. Доля цих ініціатив наразі невизначена.

Крім внутрішніх проєктів, постраждала й міжнародна співпраця. Так званий Талліннський механізм, який передбачав залучення близько 200 мільйонів доларів для підтримки кібербезпеки України (із яких половину мала надати Америка), теж опинився під загрозою: після зміни адміністрації фінансування було заморожене.

Приватний сектор і союзники намагаються заповнити прогалини

Попри скорочення підтримки США, Україна все ще отримує допомогу від приватних компаній і партнерських країн. Велика Британія, Канада і Японія збільшили свої внески для підтримки українських ініціатив у сфері кіберзахисту. Однак за масштабами ця допомога поки що не може зрівнятися з американською.

Приватні компанії, серед яких Mandiant, Palo Alto Networks і Symantec, продовжують співпрацювати з Україною через об’єднання Cyber Defense Assistance Collaborative (CDAC). За даними виконавчого директора CDAC Грега Ретрея, вартість допомоги вже сягнула близько 40 мільйонів доларів.

Ретрей зауважив, що на тлі зменшення урядового фінансування внесок приватного сектору стає ще важливішим. Однак навіть попри зусилля партнерів і компаній, втрата масштабної та системної підтримки США робить країну вразливішою перед постійними загрозами з боку Росії.

Масовий технічний збій паралізував цифрові сервіси: що сталося

Удень 26 квітня Україна зіштовхнулася з масштабним збоєм, який не був кібератакою. Через збій перестали працювати одразу кілька критичних цифрових сервісів.

Користувачі по всій країні повідомляли про недоступність застосунку "Дія", проблеми з оплатою картками, а також перебої в роботі терміналів "Нової пошти". Тимчасово були недоступні й сервіси банків, електронні черги в ЦНАПах та функції ідентифікації громадян через державні реєстри.

Як з'ясувалося, причина інциденту – не кібератака, як могло здатися на перший погляд, а технічний збій у дата-центрі De Novo, що є ключовим хмарним провайдером для багатьох держсервісів та бізнесу. За словами директора з маркетингу компанії Дмитра Бахмацького, під час планової заміни джерел безперебійного живлення в одному з технічних приміщень відбулося аварійне відключення електроенергії. Це спричинило тимчасову зупинку роботи серверів.

Хоча сервіси вдалося частково відновити вже за кілька годин, інцидент оголив слабкі місця в структурі цифрової інфраструктури країни.

Реакція парламенту

Народний депутат Олександр Федієнко, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, після події 26 квітня звернув увагу на потенційні ризики для оборонних систем унаслідок збоїв чи кібератак.

У своєму дописі він наголосив, що збій зачепив цивільні сервіси – банківські, поштові, реєстрові, – але, імовірно, під загрозою можуть бути й системи, які мають значення для військової інфраструктури.

Основна причина збою – відключення світла у дата-центрі (De Novo). Проблеми виникли під час заміни джерел безперебійного живлення. Всі сервіси, що я перелічував вище, – це все цивільна компонента, і, відверто, мене це не дуже чіпає, бо я завжди маю при собі готівку та паперовий паспорт.

За словами Федієнка, питання буде вивчене Комітетом з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Окрема критика прозвучала на адресу оборонного відомства, яке, за словами депутата, має більше уваги приділяти альтернативним системам і не зводити все до єдиної цифрової платформи.

Водночас Федієнко похвалив компанію De Novo за оперативну реакцію – завдяки чітким протоколам відновлення, інфраструктура була налагоджена в стислі строки.

Чи зростає кількість кібератак

24 Канал звернувся до Держспецзв'язку за коментарем про те, чи вплинуло припинення допомоги від США на кібербезпеку України. Однак у службі відповіли, що "питання міжнародної технічної допомоги не належать до компетенції Держспецзв’язку".

Кількість ворожих кібератак постійно збільшується. Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA, яка діє при Держспецзв’язку, у 2024 році опрацювала 4315 кіберінцидентів. Це на 69,8% більше, ніж роком раніше. Якщо говорити про 2025 рік, то з 1 січня по 29 квітня 2025 року включно CERT-UA вже опрацювала 2065 кіберінцидентів, що на 76% більше, ніж було зафіксовано за аналогічний період 2024 року. Ця динаміка демонструє стійке нарощування масштабів кіберактивності, особливо у контексті війни та гібридних загроз,
– додали у Держспецзв'язку у відповідь на запит 24 Каналу.

На міжнародному саміті з кібербезпеки в Польщі Ігор Мальченюк, директор Департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку, заявив, що кількість критичних атак суттєво зменшилася завдяки міжнародній співпраці, зокрема з приватним сектором.

Мальченюк також наголосив, що атаки спрямовані на головні сфери: державне управління, оборону, енергетику, зв’язок, транспорт та ІТ. Перебої в цих секторах можуть викликати ланцюгові збої в інфраструктурі. Україна ж вже має цінний досвід кіберопору та готова ділитися ним із партнерами.