Діяльність російських церков в Україні може бути припинена за рішенням суду після 24 травня - Потураєв
Діяльність російських церков в Україні може бути припинена за рішенням суду після 24 травня - Потураєв

Діяльність російських церков в Україні може бути припинена за рішенням суду після 24 травня - Потураєв

По завершенню передбаченого законом «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» дев’ятимісячного перехідного періоду, за яким громади УПЦ МП мають перейти до ПЦУ,

 Державна служба з етнополітики і свободи совісті може звернутися до суду з вимогою припинити діяльність цих релігійних організацій. Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат від фракції “Слуга народу” Микита Потураєв.

“Закон цей чітко обумовлює, що може робити Державна служба з етнополітики й свободи совісті (ДСЕС), коли закінчується цей дев'ятимісячний термін. Вона може звертатися до суду з вимогою про припинення релігійної організації”, - підкреслив Потураєв.

Він не виключив, що деякі релігійні громади не переходять з Московського патріархату до ПЦУ за вказівкою керівного центру в РФ.

“Ми знаємо по перереєстрації (релігійних організацій - ред.): хто переходить, хто не переходить. Станом на зараз, кількість переходів значно уповільнилася. …Ті, хто хотів або ті, хто думав і вагався, вони все ж таки остаточно прийняли рішення та вже перейшли з УПЦ до ПЦУ”. З іншого боку, це (уповільнення перереєстрацій релігійних громад - ред.) може бути ознакою того, що УПЦ МП посилає такі сигнали вниз по своїй вертикалі”, - вважає депутат.

За його словами, мова йде саме про такі релігійні організації УПЦ МП, які перебувають у прямому підпорядкуванні їх керівному центру на території держави-агресора.

“Ми говоримо про Москву, про Російську Федерацію. Але насправді ДСЕС вже давно могла провести необхідні дії для встановлення наявності таких зв’язків у різного рівня релігійних організацій. Ми не обов’язково говоримо про тисячі (громад - ред.). Тому що ясно, що осередки таких зв’язків - це керівні центри тут в Україні. Якщо ми встановлюємо, що вони мають зв’язки з Москвою, саме з цими керівними центрами і треба розбиратися”, - наголосив нардеп.

Голова комітету також зауважив, що окремі норми урядового закону поки не можуть запрацювати на практиці. Адже Кабінет Міністрів досі не затвердив нормативні акти ДСЕС.

“Я знаю, у певний час були затримки з погодженням з Міністерством юстиції. Зараз, наскільки я дізнався з певним подивом, там є зауваження з боку НАЗК у зв’язку з майновими питаннями”, — додав він.

Потураєв пояснив, що наразі профільний комітет Верховної Ради очікує відповіді від антикорупційних органів щодо зауважень до закону в частині розділу майна громад.

“Ми цей розділ розробляли спільно зі Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій. Він вирішує багаторічні спірні питання, які ставили українські релігійні організації. Саме тому ми там визначили, що є культовим майном”, - додав він.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада заборонила діяльність російських церков в Україні, ухваливши у серпні 2024 року закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».

Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» був оприлюднений 24 серпня 2024 року, й вступив в силу за 30 днів, крім пункту 2 Розділу II, який набирав чинності через дев’ять місяців після оприлюднення. Отже, кінцем перехідного періоду є 24 травня. Законом передбачається, що діяльність релігійних організацій, афілійованих з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена, має бути припинена.

Раніше повідомлялось, що Апарат Верховної Ради довго не оприлюднював на сайті парламенту текст ухваленого закону та порівняльної таблиці поправок до другого читання. Натомість у ВРУ наголосили, що кінцевий варіант порівняльної таблиці до законопроєкту № 8371 обсягом 917 сторінок був переданий Головному юридичному управлінню для проведення експертизи.

Теги за темою
Україна Суд УПЦ МП РПЦ
Джерело матеріала
loader
loader