/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F1cb6294f76c5ede02f4020c318922535.jpg)
Коли діти – вже не квіти: що таке батьківське вигорання та як побороти руйнівне виснаження
Психологічне вигорання – це стан, коли людина відчуває сильне емоційне, фізичне та розумове виснаження. Раніше цей термін частіше застосовували до професійної діяльності: людина втрачає інтерес до своєї роботи, стає байдужою або навіть відчуває відразу, повідомляє 24 Канал з посиланням на American Psychological Association.
Батьківське вигорання
Хоча батьківство формально не є "роботою", за рівнем навантаження та стресу воно може бути не менш виснажливим. Постійне напруження і втома накопичуються, а ресурси для відновлення швидко вичерпуються – так виникає вигорання.
Мойра Міколайжак, дослідниця цього явища, виділяє такі етапи батьківського вигорання:
- Фізичне або емоційне виснаження внаслідок постійних батьківських обов’язків. Також часто додається хронічний стрес від неможливості поєднувати різні сфери життя.
- З’являється бажання дистанціюватися від дітей, щоб хоч якось відновити сили.
- Втрачається відчуття радості від батьківства, хочеться уникати спілкування з дітьми.
Ці етапи утворюють замкнене коло: що менше задоволення приносить батьківство, то більшим стає виснаження, а "взяти відпустку" у цій ролі неможливо.
Як суспільство впливає на рівень вигорання
Особливість батьківського вигорання – його додатково ускладнює страх громадського осуду. Сказати "я втомився від роботи" – не соромно, і багато хто зрозуміє. А от зізнатися, що втомився від власних дітей, – майже табу. Більшість у такій ситуації замовчують свої почуття та починають звинувачувати себе, що тільки погіршує стан.
Міжнародні дослідження із залученням 17 тисяч батьків із 42 країн показали: рівень вигорання тісно пов’язаний із культурними нормами. У суспільствах із сильним індивідуалізмом, де важливі особисті досягнення і конкуренція, батьки частіше вигорають і схильні до порівнянь з іншими.
У західних країнах, на відміну від східних, менше наголошено на слухняності й повазі до старших – діти рідше підкоряються батькам, що підвищує стрес.
Ознаки та діагностика батьківського вигорання
Вигорання може проявлятися як на психологічному, так і на фізичному рівні. Окрім постійної втоми, тривожності й впевненості у своїй некомпетентності, можуть з’явитися:
- проблеми зі сном;
- головний біль чи біль у суглобах;
- зміни апетиту;
- тенденція до переїдання чи зловживання алкоголем для зняття напруги;
- погіршення загального самопочуття;
- складнощі з прийняттям навіть простих рішень, "туман у голові".
Для діагностики вигорання вчені розробили спеціальні опитувальники, наприклад, із 23 твердженнями, де потрібно оцінити, наскільки вони вам підходять (наприклад: "Мені не приносить задоволення перебування з дітьми", "Я зранку вже втомлений, якщо попереду день із дітьми", "Мені соромно за себе як за батька/матір").
Що робити, якщо виявили ознаки вигорання
Виявлення ознак вигорання – це не вирок і не означає, що ви поганий батько чи мати. Втім, хронічне виснаження небезпечне як для дорослих, так і для дітей: воно підвищує ризик суїцидальних думок, емоційного відчуження чи агресії до дитини.
Говоріть про свої почуття. Зізнатися у втомі від батьківства непросто, але чесна розмова допоможе знайти розуміння й підтримку. Можливо, у вашому оточенні є такі ж втомлені батьки, які бояться говорити про це вголос. Якщо немає впевненості в реакції друзів, можна поділитися своїми почуттями у спеціалізованих онлайн-групах.
Якщо стан дуже тяжкий або з’являються думки про суїцид – обов’язково зверніться до фахівця.
Вносьте невеликі зміни. Вигорання – наслідок сукупного стресу. Деколи достатньо забрати хоча б одну зайву справу (наприклад, скоротити кількість гуртків чи домовитися з іншими батьками про чергування).
Розвивайте навички батьківства. Якщо відчуваєте невпевненість у собі як у батькові, шукайте перевірену інформацію й випробовуйте нові підходи. Головне – не порівнюйте себе з ідеалізованими "інстабатьками", а орієнтуйтеся на свої сили й можливості.
Зменшуйте вимоги до себе. Перфекціонізм підвищує ризик вигорання. Намагайтеся замінювати фрази "я повинен" на "добре було б" і дозволяйте собі бути недосконалим.
Відпочивайте, навіть якщо часу обмаль. Шукай короткі моменти для перезавантаження: чашка чаю після того, як діти заснули, п’ятихвилинна пауза у ванній, прогулянка на свіжому повітрі.
Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Заплануйте спільну активність, яка цікава і вам, і дітям – наприклад, пікнік чи перегляд фільму. А іноді достатньо просто поспостерігати за дітьми у хороші моменти, щоб пригадати, що батьківство може приносити задоволення.

