Корупційна рота: чому Насіров, Сольвар, Журило, Зонтов, Цвігун і ще 50 ділків пішли воювати
Корупційна рота: чому Насіров, Сольвар, Журило, Зонтов, Цвігун і ще 50 ділків пішли воювати

Корупційна рота: чому Насіров, Сольвар, Журило, Зонтов, Цвігун і ще 50 ділків пішли воювати

Насіров, Сольвар, Журило, Зонтов, Цвігун і ще з пів сотні інших сумнозвісних ділків пішли воювати.

Справжня «корупційна рота», яка складається з підсудних хапуг: за допомогою мобілізації вони намагаються уникнути відповідальності — суду, вироку або ж взагалі в’язниці.

«На жаль, під час повномасштабного вторгнення і коли було трошки змінено законодавство з цього приводу, з кожним роком усе більше й більше фігурантів намагаються використати цю лазівку.

І станом на зараз дійсно є плюс-мінус 50 справ у Вищому антикорупційному суді, де так чи інакше намагалися або використали вже це питання для затягування розгляду справи», — розповідає заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine Катерина Риженко.

Служба в армії стала не лише почесним обов’язком, а й раптом юридичним щитом.

Бо якщо обвинувачений у корупції мобілізувався — суд може поставити справу на паузу.

На тижні.

На місяці.

А іноді на роки.

І це вже не винятки, це — тенденція.

Хто з хапуг пішов у корупційну роту — читайте в матеріалі Хапуга.

Роман Насіров.

Віднедавна це, мабуть, найвідоміший сапер країни, раніше більше відомий як голова державної фіскальної служби — Роман Насіров.

Його звинувачують в отриманні найбільшого задокументованого хабара в українській історії — 722 млн грн.

За ці кошти Насіров мав забезпечити відшкодування податку на додану вартість компаніям, підконтрольним власникові агрохолдингу «Укрлендфармінг» Олегу Бахматюку, на суму понад 3 млрд 2 млн грн.

Та поки суд розглядав справу на сотні мільйонів, Насіров добровільно вступив до 101-ї окремої бригади охорони Генштабу ЗСУ, до інженерно-саперної роти.

Мобілізувався 7 квітня на посаду сапера просто під час судових дебатів, за лічені дні до винесення вироку.

Сам Насіров заявив — у нього сталася переоцінка цінностей і служити він хоче, щоб бути корисним у Збройних силах.

Але таке сміливе прагнення швидко закінчилося — саме тоді, як фігурант дізнався, що бригада, до якої його мобілізують, виконує завдання на лінії бойового зіткнення, тому попросив про переведення.

Служба тривала недовго — не минуло і трьох днів, як командир відхилив наказ про прийняття Насірова до складу військової частини через його протиправність.

«Після того, як скасували цей наказ про мобілізацію, продовжує стандартний перебіг розгляду його судової справи, тобто далі йде, суд засідає, проте не можна не зазначити, що поки вирішувалося це питання, поки розглядалися ці всі клопотання, поки йшов весь цей хаос з мобілізацією, немобілізацією і тому подібне пана Насірова, це затягло час.

Тобто це забрало енну кількість засідань, поки всі ці речі були судом проаналізовані, заслухані сторони тощо, і в чому й полягала ідея сторони захисту — затягнути судовий розгляд.

Звісно, у випадку Насірова, слава Богу, знову ж таки, не був зупинений судовий розгляд зовсім, бо він мобілізувався.

Але час втрачений, строки давності у справі Насірова невпинно спливають.

І кожен виграний тиждень, місяць — це вже перемога на руку Насірова, що він і отримав, граючись з мобілізацією та можливістю затримати розгляд своєї справи», — пояснює заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine Катерина Риженко.

Ціль досягнута частково.

Суд Насірова не зупинили, але кілька тижнів у кишені.

А в справі, де строки давності повільно, проте впевнено спливають, це вже півперемога.

І якщо для Насірова це був триденний саперний демарш, то інші фігуранти вирішили підійти до цієі справи стратегічніше.

Віталій Цвігун.

Віталій Цвігун — екскерівник філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця».

Людина, яку підозрюють у завдаванні понад 92 мільйонів гривень збитків «Укрзалізниці» під час закупівлі пального.

Якщо коротко: пальне купували за завищеною ціною.

Як саме? Через компанію «Вог Аеро Джет» — добре знайому тим, хто стежить за тендерною кухнею: ця фірма регулярно фігурувала в держзакупівлях пального і неодноразово опинялася в центрі корупційних скандалів.

А в серпні 2023 року Цвігун мобілізується.

Не на передову, а в тил.

Начальником речової служби у військовій частині в Чернівцях.

На перший погляд, служив чесно, навіть з’являвся на засідання суду — онлайн із Чернівецького апеляційного.

Але згодом повідомляє: командир не дозволяє брати участь у судових засіданнях.

А трохи згодом адвокати Цвігуна подають клопотання: мовляв, давайте все ж зупинимо провадження.

Людина ж служить.

Однак суд клопотання відхилив.

Бо служба — тилова.

І, перепрошую, до автомату — далеко.

Отже, не заважає брати участь у судовому процесі.

І ось тут — поворот.

Після відмови суду Цвігун несподівано переводиться до іншої військової частини.

Але це має вигляд не як кар’єрне зростання, а як спроба знайти частину з гнучкішим командуванням.

Це вже не просто використання мобілізації.

Це — маневрування.

Стратегія з чіткою метою: виграти час.

Втекти не з країни — втекти у формальності.

Руслан Журило.

«Якщо говорити про такі відомі випадки, які сталися за останній час, це, наприклад, справа і фігурант Руслан Журило.

Це колишній голова правління об’єднаної гірничо-хімічної компанії», — розповідає заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine Катерина Риженко.

Руслан Журило — ім’я, добре відоме не лише НАБУ, а і глядачам, які бодай раз чули про справу Миколи Мартиненка.

Саме з ним Журило фігурує у справі про розкрадання понад 17 мільйонів доларів на закупівлі «СхідГЗК» уранового концентрату.

А також у ще одній — щодо експортних махінацій ОГХК на 300 мільйонів гривень.

«І от він мобілізувався в квітні 2023 року.

І відповідно до законодавства провадження щодо нього було зупинено.

Але він зараз проходить службу на посаді, якщо не помиляюся, сержанта з матеріального забезпечення», — каже Катерина Риженко.

Журило мобілізувався на посаду сержанта з матеріального забезпечення.

Така служба наче не заважає бути на зв’язку з судом, але справа стоїть.

Формально — за законом.

Фактично — класичне затягування.

«Ну якби теж питання, наскільки така підстава і така мобілізація може заважати йому брати, наприклад, віддалено участь у судових засіданнях», — розповідає Катерина Риженко.

Юрій Зонтов.

Замінити лаву підсудних на окопи вирішив і Юрій Зонтов — брат ексголови окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.

Разом з іншим адвокатом за 100 тисяч доларів Зонтов обіцяв через свого брата «вирішити питання» з одним із суддів ОАСКа.

Його обвинувачують у шахрайстві, підбурюванні до хабара та недостовірному декларуванні.

Але найбільше запам’яталися не судові статті, а сейф, який знайшли під час обшуку.

У ньому — мільйони готівки, предмети антикваріату, родинні фото і навіть 100 шекелів.

«Він брат ексголови ОАСКа.

Його там і в шахрайстві обвинувачують, і в підбурюванні до хабара.

І він теж мобілізувався до війська буквально відносно недавно, на початку квітня.

І теж найближчим часом розглядатимуть у суді питання зупинення його кримінального провадження, просто ще не встигли.

І відповідно до чинного законодавства навіть зараз, без цих змін, які пропонує законопроєкт недавнішній, то воно теж буде зупинено, провадження щодо нього, тому що він мобілізований, служить в армії», — розповідає Катерина Риженко.

Смішно? Можливо.

Та лише до моменту, коли усвідомлюєш: у країні, де щодня гинуть справжні воїни, хтось із фігурантів справ НАБУ може відбутися службовою характеристикою замість вироку.

Руслан Сольвар.

А от кому не вдалося провернути схему зі службою, так це колишньому нардепові Руслану Сольвару.

Він отримав 361 тис.

грн компенсації з держбюджету за винаймання номера в готелі «Київ».

Але як виявилося, житло у обранця було, Сольвар отримав квартиру у спадщину.

Може, він про неї просто забув?.

І буквально за один крок до винесення рішення по його справі екснардепові раптово вручають повістку і одразу відправляють на фронт.

Але врешті-решт вирок все ж винесли — три роки позбавлення волі за зловживання службовим становищем.

«А з Сольваром трошки інша історія і саме, можливо, навіть ще більш показова в рамках чинного законопроєкту, тому що Сольвар намагався мобілізуватися за контрактом якраз.

І в такому разі, за існуючим законодавством, у суду не було обов’язку зупиняти судовий розгляд.

І тому суд продовжив засідання, і Сольвар був притягнутий до відповідальності, тобто він уже має вирок і відбуває його», — каже Катерина Риженко.

Найстрашніше — не сама мобілізація фігурантів, а те, що весь процес законний.

Бо закон дозволяє уникнути відповідальності за скоєні злочини, зараз — лише для мобілізованих.

Але новий законопроєкт додає ще й контрактників.

Тобто захотів — підписав контракт, і суд чекає роками, а там, може, й забудуть.

Причому це не жарт, а майже ухвалене рішення.

На перший погляд — турбота про військових.

Але на ділі — схема, яка дозволяє топкорупціонерам заморозити справу до демобілізації.

А далі — дивись, і строки давності минули.

«Інцидент вичерпано», як кажуть у протоколах.

«Особливо в корупційних, у топкорупційних злочинах.

Зараз це той спосіб і лазівка, яку намагаються часто використовувати як частину своєї стратегії захисту в топкорупційних справах.

Тому в цьому питанні цей законопроєкт дійсно створює додаткову підставу для зупинення судового розгляду, а відповідне зупинення розгляду введе до більш довгих строків розгляду справи в суді, що потенційно може призвести і до сплину строків давності справи, і відповідно до уникнення відповідальності фігуранта», — каже Катерина Риженко.

Механізм простий: підзахисний мобілізується — розгляд справи зупиняється.

Формально — через неможливість участі.

Але що робити, якщо служба — тилова? Якщо обвинувачений фізично може підключитися до засідання через відеозвʼязок, але не хоче?.

«Абсолютно правильно.

Немає жодних запобіжників, про ті, які я згадувала, що можливо дати можливість суду перевіряти, робити запити, якщо інформація про характер служби показує, що жодних перепон участі в засіданні для фігуранта немає, так і проводити засідання.

Ці всі речі законопроєкт не адресує», — каже Катерина Риженко.

Жодних фільтрів.

Жодного аналізу ситуації.

Жодної перевірки, чи справді людина не може бути на суді.

Поки тисячі українців гинуть за свободу на фронті, інші намагаються використати війну як індульгенцію.

Закон має захищати тих, хто боронить державу, а не повинен ставати прикриттям для тих, хто обкрадав її до і тим більше — під час війни.

На You.

Tube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: «Корупційна рота»! Чому Насіров, Сольвар, Журило, Зонтов, Цвігун і ще 50 ділків пішли воювати.

Джерело матеріала
loader
loader