/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F104%2Fda36d8297563c187aeda3dc1178059eb.jpg)
Пастка Путіна: що стоїть за "мирними" вимогами Росії до України
Президент Володимир Зеленський нещодавно підтвердив: Кремль висуває вимогу, аби українські війська вийшли з п’яти областей — і це не для укладення миру, а лише як умова для тимчасового припинення вогню та початку перемовин.
Аналітики пояснюють, чому така «домовленість» може виявитися вкрай небезпечною для України.
Про це йдеться в матеріалі The Guardian.
У цьому варіанті передбачено, що Україна має юридично визнати анексію Криму, а також фактично погодитися з тим, що великі ділянки східних регіонів контролюються Росією.
Як підтвердив Зеленський, Москва висуває виведення українських військ з п’яти областей як початкову умову — не для миру, а лише для припинення вогню та діалогу.
Поступки територіями — це підживлення монстра.
До початку повномасштабної агресії на цих територіях мешкали приблизно 11 млн осіб.
Для багатьох українців така «угода» означає остаточну втрату дому.
Це означає погодитися з тим, що рідні, друзі та співвітчизники, які залишилися в окупації, житимуть під гнітом репресивного і насильницького режиму.
«У суспільстві панує чітке переконання, що Росія захоче захопити ще більше територій, тому будь-які поступки — це підживлення монстра.
Українці знають, що життя під окупацією — це жах.
Вони ніколи не визнають окуповані території чимось іншим, окрім як незаконною та жорстокою анексією», — пояснила дослідниця Chatham House Орися Луцевич.
На цей момент немає точної інформації про кількість людей, які залишилися на окупованих територіях.
Внаслідок бойових дій чимало населених пунктів знищено, а їхні мешканці були змушені евакуюватися — як до контрольованих територій, так і за кордон.
ООН повідомляє, що всередині України переміщеними стали понад 3 млн громадян, а ще близько 6 млн — знайшли прихисток в інших країнах.
Попри це, президент Росії Володимир Путін заявляє про намір провести вибори в Україні — з очевидною метою змінити владу.
Але постає питання: де саме голосуватимуть 9 млн переселенців? Як голосуватимуть мешканці тимчасово окупованого Донецька, де вони не були від 2014 року? Чи, можливо, — жителі Харкова?.
Голосування та виборчі ризики.
Орися Луцевич звертає увагу на серйозність ситуації.
«Вибори потребують ретельної підготовки через велику кількість переміщених осіб в Україні та за кордоном.
Україна має зберегти свою репутацію демократичної країни.
Якщо вибори проведуть поспіхом, без належної підготовки — їхню легітимність поставлять під сумнів.
А це саме те, чого хоче Путін — невдала держава, яка не може самостійно керуватися.
Сьогодні немає запиту на дострокові вибори, і тиск з боку США чи Росії сприймається як втручання у суверенітет України», — пояснила експертка.
Пастка невизначеності.
Одна з головних загроз подібних «мирних ініціатив» полягає в тому, що вони залишають важливі питання відкритими.
А це, у свою чергу, блокує початок повноцінної відбудови країни.
Якщо Путін не зазнає поразки та не буде притягнутий до відповідальності, він або спробує атакувати знову, або повернеться до політичного втручання в Україну, як це було до Революції Гідності.
Якщо ж самі українці не сприймуть таку угоду як легітимну, це теж створить ризики нестабільності та політичного реваншизму.
Безпекові гарантії від Заходу мають бути не лише формальними, а й реальними зобов’язаннями, підкріпленими силою та довготривалим стратегічним курсом.
«Ключове питання для України: чи будуть надані реальні гарантії безпеки, які дозволять приватному капіталу повернутися до країни? Єдина гарантія, якій Путін не насмілився кинути виклик — це 5-та стаття НАТО, саме тому українці наполягають на вступі до НАТО.
Без такої гарантії не буде приватних інвестицій, а отже — і відбудови», — пояснив директор з європейських питань у Eurasia Group Муджтаба Рахман.
Стабільність — фундамент для реформ.
«Російські окуповані території — це гнійники, які гальмують реформи та демократичний розвиток, а це ключ до вступу як до ЄС, так і до НАТО.
Нестабільність відлякує іноземних інвесторів», — зауважила Луцевич.
Вона додала, що українці бачать ЄС, насамперед, як інструмент модернізації та боротьби з корупцією.
НАТО — це передусім колективна безпека, але воно також має потужний економічний вплив.
«Щоб відбудувати Україну, Київ має успішно просуватися в процесі вступу до ЄС.
Факт, що ЄС розпочав переговори про членство з Україною, сприймається як одна з великих перемог українського народу», — вказала експертка.
Що відомо про меморандум про припинення вогню для закінчення війни?.
Як заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, умови, які Росія може прописати у меморандумі, означають повне підпорядкування України — від контролю над армією до позбавлення власної політики й територій.
Однак у Кремлі вже вигадали причину не підписувати меморандум з Україною.
Так, директор правового департаменту МЗС Росії Максим Мусіхін заявив, що для підписання документа потрібна «нова влада» в Україні.
