/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F7d8aba9cecc53aa81297dac9a15c7b15.jpg)
Виробнику «Іскандерів» вдалося придбати верстати й наростити виробництво попри санкції
Про це йдеться в розслідуванні The Kyiv Independent, передає Укрінформ.
Як зазначається, після початку повномасштабної війни АТ «Воткінський завод» - стратегічне державне підприємство Росії, що обслуговує її ядерні сили - розробило план розширення ракетного виробництва.
План передбачав закупівлю додаткового обладнання, будівництво нових приміщень та збільшення кількості працівників.
Більшість контрактів на закупівлю обладнання були підписані в першій половині 2023 року. Враховуючи час, необхідний для виготовлення або імпорту верстатів, вони прибули на завод у 2024 році.
Окрім обладнання, виробленого в Росії, стратегічний ракетний завод зміг імпортувати значну кількість складних верстатів іноземного виробництва попри міжнародні санкції. Верстати надійшли з країн, що не приєднались до санкційної коаліції.
Воткінський завод купував їх не напряму у виробників, а через посередників. Маловідомі російські приватні компанії, більшість з яких займається гуртовою торгівлею верстатами, домовлялись про імпорт обладнання в Росію і поставили його заводу.
Серед них - «Уральська верстатна компанія», «Перша будівельна компанія», «ІТЦ-Ньютон», «Гефест», «Каурус Альянс», «ТД «Білоруські верстати».
The Kyiv Independent виявив понад 10 контрактів Воткінського заводу з цими посередниками на постачання десятків імпортних верстатів, призначених для обробки металу — ключового компонента ракет. А саме: фрезерних центрів з ЧПК, токарних верстатів з ЧПК і ручного управління, шліфувальних верстатів.
Розслідування журналістів встановило, що імпортне обладнання надійшло переважно з Китаю - у 8 із 10 контрактів постачання здійснювалось з материкового Китаю, по одному - з Тайваню і Білорусі.
Так, за одним з контрактів верстати надходили від китайського заводу Zhangzhou Donggang Precision Machinery Company (також відома як Zhangzhou Dong Iron Precision Machinery Co.), що належить тайванському виробнику Ecom Precision Machinery Co.
Окрім нього, серед виробників придбаного російським виробником ракет обладнання були китайські компанії WMT CNC Industrial Co., Yuxi Hengyao Machinery Co. (також відома як Yuxi Everbright Machinery Co.), Dalian Kede Numerical Control Co., Anyang Xinheng Machine Tool Co., тайванська Uni-Tech Precision Co. і білоруський Гомельський завод верстатів та вузлів.
Загальна вартість знайдених контрактів перевищує $11 млн, і це - лише частина інвестицій заводу в придбання обладнання і розширення виробництва.
Використовуючи супутникові знімки, видання також виявило два нові цехи ракетного заводу для розміщення додаткового обладнання. Ці приміщення були збудовані вже після повномасштабного вторгнення.
Крім того, після 2022 року Воткінський завод запустив велику кампанію з набору персоналу, найнявши додатково орієнтовно 2 500 працівників, і продовжує шукати спеціалістів по роботі з верстатами з ЧПК та металом.
Розширення виробничих потужностей призвело до збільшення темпів виробництва ракет та накопичення запасів.
Підкреслюється, що у 2024 році Росія виробила майже втричі більше балістичних ракет «Іскандер-М», ніж у 2023 році - понад 700 проти приблизно 250, за даними RUSI, лондонського аналітичного центру. Ці ракети малої дальності збираються на Воткінському заводі.
Статистика ударів по Україні ракетами «Іскандер-М» підтверджує стрімке зростання використання ракет цього типу у 2024-2025 роках.
При цьому Росії вдається нарощувати запас цих ракет. За даними ГУР МОУ, станом на початок червня 2025 р. вона накопичила близько 600 балістичних ракет «Іскандер-М» і ще 300 крилатих ракет «Іскандер-К».
Документ, виявлений Kyiv Independent, також свідчить про те, що 31 березня 2022 р. Міністерство оборони Росії замовило Воткінському заводу виготовлення частин міжконтинентальних ракет «Булава», які розміщуються на атомних підводних човнах. Завод мав виконати контракт у 2022-2024 роках.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявляв, що із 39 російських компаній, які виробляють балістичні ракети «Орєшнік», 21 - не під санкціями.

