Мовний омбудсмен пояснив, чому влада відмовилася залишати його на другий термін
Мовний омбудсмен пояснив, чому влада відмовилася залишати його на другий термін

Мовний омбудсмен пояснив, чому влада відмовилася залишати його на другий термін

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що уряд не захотів висунути його на посаду вдруге через його незалежність та ініціативність, а також через те, що вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики. Про це він сказав в інтерв’ю «Главкому».

«У статті 49 закону про мову сказано: уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Я був незалежним і незручним, бо вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики, пропонував забагато ініціатив… Ініціативи, до речі, у більшості своїй були втілені», – сказав Кремінь.

Кремінь навів приклад: «Чотири роки я нагадував уряду, що має з’явитися державна мовна програма. Вона з’явилася у 2024-му, хоча мала б – у 2020-му».

«З 2021-го я наголошував на тому, що сотні назв географічних об’єктів не відповідають закону про мову, але закон про декомунізацію цих об’єктів з’явився тільки після повномасштабного вторгнення. Також декомунізація назв судів – це також моя ініціатива», – додав мовний омбудсмен.

Кремінь також розповів про інші свої пропозиції: «У мене були незручні пропозиції й щодо закону про рекламу, про множинне громадянство. Щодо останнього, то я пропонував запровадити для претендентів на український паспорт ще й іспити з історії України та основ Конституції…»

Він пояснив, чому робить висновок про свою «незручність» для влади: «Результати висування кандидатур на посаду мовного омбудсмена».

«У мене таке враження, що суб’єкти подання навіть не знайомі особисто з тими претендентами, яких вони запропонували. Бо серед критеріїв, яким мають відповідати ці люди, зазначений досвід правозахисної діяльності та досвід захисту державної мови. Але я за п’ять років перебування на посаді та за часи попередньої своєї опозиційної діяльності не чув, аби ці претенденти взяли участь бодай в одному якомусь мітингу на підтримку української мови. Або взяли б участь в обговоренні закону про мову, яке тривало ще з 2017 року… При цьому Олена Івановська, яку висуває інститут уповноваженого, працює в університеті Шевченка, а у нас на нього було багато скарг…», – зазначив Тарас Кремінь.

«Главком» повідомляв, що 8 липня добігає кінця каденція урядового уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя. Він посів свою посаду у 2020 році – через рік після її заснування. Перебування Кременя у кріслі мовного омбудсмена могло би бути продовжено, але у списку претендентів його немає. Цілий ряд відомих діячів культури та освітизакликали уряд залишити Кременя на посаді. Офіційної відповіді на їхню відозву поки немає.

За законом, пропонувати кандидатури мовного уповноваженого мають право три інституції: міністерство культури, міністерство юстиції та уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець запропонував викладачку Олену Івановську, міністр культури Микола Точицький – історика Павла Полянського, а Мін’юст в особі своєї очільниці Ольги Стефанишиної хоче віддати це крісло актору Олександру Завальському.

Раніше «Главком» інформував, що українська письменниця Ліна Костенко та її донька Оксана Пахльовська, завідувачка кафедри україністики Римського університету Sapienza заявили про підтримку та долучили свої підписи до відкритого звернення понад 30 українських культурних та громадських діячів із закликом щодо повторного призначення Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. 

Також «Главком» повідомляв, що наприкінці квітня 2025 року активісти заявили про спроби уряду послабити інституцію мовного омбудсмена. Вони обурилися, що на посаду пропонували кандидатів без досвіду у сфері правозахисту чи захисту української мови.

Після цього українські культурні та громадські діячі звернулися до влади із закликом перепризначити Тараса Кременя на посаду уповноваженого із захисту державної мови на наступну каденцію. Підписанти стверджують, що Кремінь і його команда «з нуля створили дієву, незалежну, мовозахисну інституцію; запустили ефективну роботу з запобігання порушенням, контролю за дотриманням мовного законодавства, налагодили взаємодію з урядом, парламентом, місцевими радами та громадськістю».

Джерело матеріала
loader
loader