В Bloomberg пояснили, чому Трамп посилив тиск на Путіна

Президент США Дональд Трамп нарешті продемонстрував жорсткіший підхід до свого російського колеги Владіміра Путіна. В Овальному кабінеті, поруч із новим генсеком НАТО Марком Рютте, президент США оголосив, що направить в Україну ще більше озброєння — щоправда, тепер за це спочатку платитимуть європейські союзники. 

Щоб Путін точно зрозумів натяк, Трамп також призначив чергову дату дедлайну: якщо протягом 50 днів не буде домовленості про припинення вогню між Росією та Україною, США введуть вторинні мита у 100% на країни (зокрема Китай і Індію), які продовжують купувати російські нафту та газ, тим самим фінансуючи військову машину Кремля.

Законопроєкт із відповідними санкціями (включно з можливістю штрафних мит до 500%) вже очікує сигналу президента в Конгресі. Здається, уряд США — включно з представниками обох партій — нарешті знову готовий серйозно тиснути на Москву, щоб зупинити кровопролиття, зазначає оглядач Bloomberg Андреас Клут.

Оглядач додає, що для тих, хто востаннє стежив за подіями в лютому, ці кроки можуть здатися різкою зміною позиції. Тоді Трамп, сидячи в тому самому кріслі поруч із президентом України Володимиром Зеленським, звинуватив Київ, а не Москву, у початку війни, заявивши, що в української сторони "немає жодних козирів".

Відтоді сталося чимало — але не припинення вогню, якому обіцяв посприяти Трамп.

"Здається, ми домовлялися разів зо чотири", — поскаржився президент генсеку НАТО Рютте, згадуючи свої численні розмови з Путіним.

Але, за його словами, російський лідер "годував його нісенітницю" — завжди був привітним, але це "нічого не означало".

Клут стверджує, що з погляду маркетингу, війна в Україні почала шкодити президентові, який постійно вихваляється своєю здатністю досягти "мир через силу".

Опитування свідчать, що громадська думка в США дедалі більше схиляється на бік Києва — зокрема, травневе дослідження, проведене республіканським соціологом для аналітичного центру Peace Through Strength Institute, показало, що 84% ймовірних виборців підтримують санкції проти російського експорту, а 76% — військову допомогу Україні.

Інші психологічні чинники також мали значення. Трамп ненавидить мем TACO (Trump Always Chickens Out — "Трамп завжди здає назад") і з ентузіазмом використав шанс продемонструвати свою рішучість, наказавши бомбити Іран. Однак операція "Північний молот" не спростовує цей мем, оскільки, як зазначають дослідники, Трамп поводиться як хуліган у школі: він погрожує силою, але насправді боїться відкритого протистояння, особливо якщо це не безпечна сутичка. Іран не може реально атакувати США; Росія може.

Тож причина раптової жорсткості Трампа викликає сумніви. Він діє не тому, що Путін порушив міжнародне право, не через агресію проти суверенної держави чи загрозу для американських стратегічних інтересів у Європі. Якби його це турбувало — ми б давно це побачили. Насправді ж Трамп тисне на Кремль, бо сам почав виглядати слабким, а Путін — його колишній "сильний брат" — почав дратувати.

Якби Трамп справді прагнув продемонструвати силу, він міг би зробити значно більше — навіть без військового втручання. В Конгресі давно чекає на розгляд ще один двопартійний законопроєкт, запропонований республіканцями, який дозволив би США конфіскувати закордонні активи російського Центробанку й передати їх Україні, а також заохотити європейців, у яких зберігається більшість кремлівських резервів, зробити те саме.

"Тим часом зброя, яку наразі ще отримує Україна зі США, надходить з пакетів допомоги, ухвалених за президента Джо Байдена — попередника Трампа. Тільки не нагадуйте про це самому Трампу", — додає Клут.

Зміна тону в Білому домі — це все ж таки чудова новина не лише для хоробрих українців, а й для європейських союзників США, які останнім часом звикли більше до ролі суперників у торговельних війнах Трампа. Цього тижня президент США несподівано почав говорити позитивно про трансатлантичних партнерів — сидячи поруч з усміхненим Рютте, Трамп заявив, що "їхній бойовий дух вражає", і що "сильна Європа — це добре". Усе це правда, але це незвично чути від президента, який зазвичай критикує союзників Америки й хвалить її опонентів.
 
"Отже, цього тижня Трамп заслуговує на дві похвали за правильні слова й дії. Але третю я залишу на потім — коли з’являться докази, що він справді серйозно змінив підхід і буде діяти спільно з союзниками США та українцями, щоб дати Путіну рішучу відсіч — таку, яку зрозуміють і в Москві, і в Пекіні, і в Пхеньяні. У такому випадку я б навіть висунув його на Нобелівську премію миру", — підсумував оглядач.

Чим насправді керується Трамп у своїй політиці щодо України, аналізував Олег Шамшур у статті "Трамп проти себе: хто переможе — "домінатор" чи "геній оборудок"?"