Трамп дал Путину 12 дней, торговый договор США с ЕС, корабль РФ вторгся в Эстонию: новости дня

Президент США скоротив ультиматум для Путіна, а Медведев у відповідь пригрозив війною проти США.

До Литви залетів черговий дрон з Білорусі, а російський прикордонний корабель порушив морський кордон Естонії.

На вересень заплановані спільні російсько-білоруські маневри "Запад-2025".

У занепокоєному НАТО продовжують закликати Росію і Білорусь діяти передбачувано і прозоро.

Все важливе і цікаве за понеділок, 28 липня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Трамп дав Путіну 12 днів.

Президент США Дональд Трамп озвучив новий дедлайн для кремлівського правителя Владіміра Путіна для врегулювання розв’язаної ним війни проти України.

"Немає причин чекати...у ці 50 днів я хотів бути щедрим, але ми просто не бачимо жодного прогресу", – зазначив Трамп.

За словами Трампа, новий дедлайн становитиме "приблизно 10-12 днів від сьогодні".

Цього місяця американський президент пригрозив ввести вторинні тарифи в розмірі "близько 100%" проти країн, які купують російську нафту, якщо протягом 50 днів не буде досягнуто угоди про припинення війни в Україні.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що розділяє розчарування Дональда Трампа останніми діями РФ.

Грем зазначив, що останні дії РФ свідчать про "відсутність реального бажання сісти за стіл переговорів".

"Путін серйозно прорахувався щодо президента Трампа.

Я сподіваюся, що такі країни, як Китай, Індія та Бразилія, які підтримують військову машину Путіна, скоро заплатять за це давно назрілу ціну", – підкреслив сенатор.

Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитрій Медведєв після чергового ультиматуму з боку президента США Дональда Трампа заявив, що той наближається до війни з Росією.

За словами Медведєва, Трамп "грає в гру ультиматумів з Росією" і має пам'ятати, що РФ – "це не Ізраїль і навіть не Іран".

"Кожен новий ультиматум – це погроза і крок до війни.

Не між Росією та Україною, а з його власною країною.

Не йдіть шляхом Сонного Джо (так політичні опоненти називали Джо Байдена.

– Ред.)!" – підсумував він.

До Литви залетів ще один БПЛА.

Головна новина ранку – до Литви знову залетів БпЛА з території Білорусі, його фіксували біля Вільнюса.

"Вранці від мешканців надійшли повідомлення про безпілотний апарат, що найімовірніше залетів у Литву з Білорусі.

Згідно з повідомленнями, дрон бачили на висоті близько 200 метрів, останній раз – біля Вільнюса… Тип апарата не встановлений", – повідомив представник Національного центру кризових ситуацій Даріус Бута.

У небо над Литвою піднімали розвідувальні літаки НАТО на тлі інциденту з дроном.

Міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне припустила, що схожий на російський безпілотник типу "Шахед", помічений біля Вільнюса, міг залетіти туди внаслідок впливу українських засобів радіоелектронної боротьби.

"Оскільки вночі була масштабна атака проти України, то з високою ймовірністю це міг бути один з об’єктів, що "заблукав" під впливом української оборони", – сказала вона.

Радник прем’єра країни Юстінас Аргустас повідомив, що наступного дня планується нарада за участі президента та безпекових структур щодо того, як покращити алгоритми дій на подібні випадки.

"Практика свідчить, що поточні заходи не є ефективними й достатніми", – зазначив він.

Міністерка оборони Довіле Шакалієне пообіцяла вжити додаткових заходів для забезпечення ефективнішого спостереження за кордоном, співпрацюючи з МВС.

Представники силових відомств Литви у вівторок, 29 липня, проведуть зустріч з президентом Гітанасом Науседою після інциденту з російським ударним дроном.

Корабель РФ вторгся в Естонію.

Згідно із законом про державний кордон Естонії, іноземному військовому кораблю дозволено проходжувати через територіальні води країни, здійснюючи мирний прохід.

Для цього необхідно повідомити МЗС Естонії за 48 годин до проходу.

Російський прикордонний корабель цього не зробив.

28 липня до Міністерства закордонних справ Естонії викликали тимчасового повіреного у справах РФ у зв’язку з інцидентом.

Російському дипломату висловили протест та вручили офіційну ноту щодо порушення морського кордону Естонії.

На вересень заплановані російсько-білоруські маневри "Запад-2025".

"НАТО зберігає пильність і дуже уважно стежить за військовою активністю Росії, включаючи її навчання", – додав він.

Представник Альянсу підкреслив, що "модель використання Росією великих військових навчань для ведення політики залякування своїх сусідів, як і раніше, викликає занепокоєння".

"Ми продовжуємо закликати Росію і Білорусь діяти передбачувано і прозоро, відповідно до їхніх міжнародних зобов'язань", – заявили в Альянсі.

Тим часом Нідерланди готуються до дій РФ у разі розміщення в себе спецтрибуналу.

В уряді Нідерландів лунають попередження, що в разі прийняття спецтрибуналу ризики для безпеки будуть співставні з тими, що виникають під час великих міжнародних самітів – наприклад, слід враховувати можливість кібератак Росії.

А Латвія закрила доступ до ще низки російських сайтів, зокрема до ресурсів для набору солдатів.

Щодо стосунків з Німеччиною.

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв в інтерв’ю "Європейській правді" розповів про зміни в політиці Берліна після приходу до влади канцлера Фрідріха Мерца та про зростання підтримки євроатлантичного курсу України.

"Вперше на раді Україна-НАТО від німців пролунала теза про членство України в НАТО.

Їхні заяви вже йдуть трошки далі, ніж формулювання Альянсу", – наголосив Макеєв.

Щодо особистої позиції Мерца про членство України в НАТО, посол висловив упевненість: "Немає підстав у цьому сумніватися".

За словами Макеєва, Україна вже співпрацює з Міноборони Німеччини та оборонною промисловістю для обміну досвідом ЗСУ.

"Наша ціль тут – ще більша інтеграція наша із ними.

І вже зараз є атмосфера, яка дозволяє говорити про набагато глибші процеси, ніж досі", – наголосив посол.

А ще він наголосив, що у допомозі Києву на шляху до Європейського Союзу Берлін не буде заплющувати очі на питання антикорупції та верховенства права, адже це частина базових установок ЄС.

Повне інтерв’ю – в матеріалі "Україна хоче не лише отримувати допомогу Німеччини.

Нам є що їм запропонувати".

Торгова угода.

27 липня після перемовин у шотландському Торнбері США та ЄС оголосили про укладення рамкової торговельної угоди, що закріпила мита на європейський імпорт до США на рівні 15% – включно з продукцією автопрому, ліками і напівпровідниками.

Президент США Дональд Трамп похвалив торгову домовленість з ЄС.

Він схарактеризував домовленість як "найбільшу з будь-коли укладених угод".

Американський президент заявив, що ЄС погодився придбати у США енергоресурси на 750 млрд доларів та інвестувати 600 млрд.

Кілька посадовців Європейського Союзу пояснили Bloomberg, чому ЄС погодився на торгову угоду зі США: вона є найменш поганим варіантом з усіх можливих.

Реакція в ЄС щодо угоди з США.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що домовленість зі США дозволила запобігти торговій війні, що стала би ударом по експортноорієнтованій економіці країни.

Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні назвала позитивом сам факт угоди, але зазначила, що хоче побачити більше деталей.

Франція вочевидь лишилася невдоволеною.

"Це чорний день, коли союз вільних народів, об'єднаних своїми цінностями та захистом своїх інтересів, змиряється з підкоренням", – заявив французький прем'єр-міністр Франсуа Байру.

В Ірландії назвали угоду "гарною новиною для бізнесу, споживачів та інвесторів", але зауважили, що з підвищенням тарифів торгівля зі США стане складнішою.

Прем'єр Іспанії Педро Санчес підтримує торгову угоду між ЄС і США, але "без особливого ентузіазму".

Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив, що Євросоюз "прогнувся" під вимоги США у торгових перемовинах.

"Навіть з першого погляду очевидно, що це не угода.

Це виглядає не як укладання угоди президентом Трампом з Урсулою фон дер Ляєн, а що Дональд Трамп з’їв фон дер Ляєн на сніданок.

Ось що сталось, і ми це підозрювали.

Тому що президент США перемовник-"важковаговик", а пані президентка – пір’їнка", – заявив прем’єр Угорщини.

Очільник торговельного комітету Європарламенту Бернд Ланге сказав, що не в захваті від угоди зі США, і Євросоюзу довелося піти на надто болючі поступки.

"15-відсоткові тарифи – це означає зростання попередніх тарифних ставок у чотири рази, натомість імпортні мита на американські товари до ЄС будуть нульовими", – зауважив він, назвавши це нерівними умовами.

Також Ланге зауважив, що Євросоюзу не вигідна обіцянка інвестувати у США 600 млрд євро, оскільки це не створить робочих місць у ЄС і не відповідає європейським інтересам.

Критика пролунала і з лав однопартійців президентки Єврокомісії – речник Європейської народної партії заявив, що базовий тариф 15% на європейські товари є кричущим порушенням принципів чесної торгівлі та великим ударом по конкурентоздатності європейських товарів.

Норвегія хоче домовитись зі США про кращу торгову угоду, ніж ЄС.

Решта новин.

Зеленський призначив посла у Швеції.

У МЗС обурились участю спікерки Ради федерації РФ у конференції у Швейцарії.

У Німеччині з рейок зійшов потяг: є загиблі та поранені.

Постраждали й українці.

Італії пророкують скорочення працездатного населення на 20% за 25 років.

Китайському Temu загрожує штраф від ЄС через продаж "незаконних товарів".

У Сербії заявили про кібератаку, кажуть про "гібридну війну" проти країни.

Адвокат олігарха-втікача Плахотнюка каже, що той погодився на екстрадицію до Молдови.