Арест за подрыв Nord Stream, последствия обстрела Закарпатья, Трамп за удары по РФ: новости дня

У США кажуть, що братимуть мінімальну участь у гарантіях безпеки для України, а у Німеччині закликають бути чесними щодо викликів і не применшувати завдання з розгортання військових в Україні.

Росія завдала удару по американському цивільному підприємству на Закарпатті, а Трамп наразі у "вичікувальній позиції" щодо зустрічі Путіна з Зеленським.

Все важливе і цікаве за четвер, 21 серпня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Мінімальна роль США.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс вважає, що європейські країни повинні взяти на себе основні фінансові зобов’язання у майбутній угоді щодо гарантій безпеки для України.

Венс пояснив таку риторику тим, що це європейський континент та європейська безпека.

Представник Пентагону, як пише Politico, повідомив невеликій групі союзників, що США планують відігравати мінімальну роль у будь-яких гарантіях безпеки України.

Співрозмовники видання стверджують, що останні зустрічі представників НАТО викликали у союзників все більшу стурбованість, що президент Дональд Трамп покладатиметься на Європу в забезпеченні довгострокового миру після закінчення російської агресії.

Якої участі США хоче Європа?.

У понеділок президент США виключив розгортання американських військ в Україні, але заявив, що готовий надати "повітряну" підтримку в рамках гарантій безпеки від Сполучених Штатів.

За даними The Times, європейці закликають президента США розмістити F-35 у Румунії, щоб "захистити Україну".

В Румунії НАТО будує свою найбільшу авіабазу в Європі, щоб утримати Росію від повторного вторгнення.

На додаток до американських винищувачів, що базуються в Румунії, європейські країни хочуть отримати гарантії щодо подальшого використання американських супутників для GPS і розвідки в Україні.

Вони хочуть отримати від США зобов'язання постачати Україні ракети ППО Patriot і Nasams для відбиття російських атак, а також дозвіл на польоти літаків-шпигунів над Чорним морем.

Варіанти військової підтримки України.

Очільники генеральних штабів України, США та європейських країн протягом 19-20 серпня обговорили військові плани, повʼязані з нинішніми зусиллями активізувати мирні переговори.

"Начальники генеральних штабів розробили військові варіанти підтримки переговорів з метою встановлення тривалого миру в Європі", – повідомив речник Об'єднаного комітету начальників штабів армії США Джозеф Голстед.

За словами речника Об'єднаного комітету начальників штабів, напрацювання будуть представлені радникам з питань безпеки "для належного розгляду в межах поточних дипломатичних зусиль".

Керівник профспілки військовослужбовців Німеччини (DBwV) полковник Андре Вюстнер наголосив, що для надання Києву дієвих гарантій безпеки європейські держави мають бути готові до розгортання в Україні кількадесятьох тисяч військових на тривалий термін.

Вюстнер закликав європейських лідерів не применшувати завдання з розгортання військових в Україні, а бути чесними щодо викликів, навіть якщо швидке припинення вогню здається малоймовірним.

"Від самого початку Путіну треба чітко дати зрозуміти – і підкріпити це міжнародними силами – що ми абсолютно серйозно ставимося до гарантій безпеки", – додав він.

Трамп за удари по РФ.

Президент США Дональд Трамп різко розкритикував свого попередника Джо Байдена через те, що він не надавав дозволу Україні атакувати Росію, позбавивши Київ шансу виграти у війні.

А сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що Сполучені Штати можуть офіційно визнати Росію державою-спонсором тероризму у разі, якщо РФ не поверне викрадених українських дітей.

"Я маю намір ініціювати прийняття закону, який визнає Росію державою, що підтримує тероризм, відповідно до законодавства США, якщо вона не поверне дітей", – повідомив Грем.

Тим часом у США попередили про російські хакерські атаки на критичну інфраструктуру країни.

Щодо місця зустрічі Зеленський-Путін.

На Заході обговорюють не тільки гарантії безпеки для України, а й організацію зустрічі президента України Володимира Зеленського і правителя Росії Владіміра Путіна.

За словами Зеленського, координаційна група з американської сторони щодо підготовки зустрічі з російською стороною буде складатись з державного секретаря США Марко Рубіо, спецпредставника президент США Стівена Віткоффа і віцепрезидента США Джеймса Девіда Венса.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, за даними ЗМІ, повідомив своїм головним радникам, що на даний час відсторонюється від цього процесу.

У телефонному інтерв'ю з ведучим ток-шоу Марком Левіном на WABC у вівторок Трамп також сказав, що, на його думку, Путіну і Зеленському краще зустрітися спочатку без нього: "Я просто хочу подивитися, що буде на зустрічі.

Вони зараз її організовують, і ми подивимося, що буде".

Високопоставлений представник адміністрації охарактеризував ситуацію як "вичікувальну позицію" президента США.

Президент України заявив, що ймовірна зустріч з очільником Кремля Владіміром Путіним, а також із президентом США Дональдом Трампом може відбутися в одній із нейтральних країн Європи.

При цьому Зеленський вважає, що Росія хоче "зіскочити" з двосторонньої зустрічі.

Міністр закордонних справ Угорщини заявив, що його країна двічі пропонувала провести мирні переговори між Росією та Україною, і ця пропозиція залишається в силі.

У Будапешті".

У відповідь на це голова політичного кабінету прем'єр-міністра Угорщини Балаж Орбан припустив, що Дональд Туск засмучений тим, що його не запросили на переговори до Вашингтона.

"У своєму розчаруванні він нападає на країну, з якою Польщу пов'язує давня дружба – саме в той день, коли ми, угорці, святкуємо заснування нашої держави.

Що б подумали про таку поведінку його польські предки?", – риторично запитав угорський політик в Х.

Удари по Україні.

Франція засудила нічні російські удари по Україні, назвавши їх свідченням "відсутності у Москви готовності серйозно долучитися до мирних переговорів".

Попри заяви Росії про готовність до переговорів, відзначили у відомстві, вона "продовжує смертельні атаки на українську територію, випустивши 574 дрони та 40 ракет по житлових районах".

Президент Володимир Зеленський повідомив, що російські війська у ніч на 21 серпня запустили кілька крилатих ракет проти американського цивільного підприємства в Мукачево на Закарпатті.

Внаслідок цього удару постраждали 15 людей.

Ексглава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс заявив, що масштабний обстріл України з боку Росії у ніч на четвер мав на меті не лише продемонструвати несхвалення мирних зусиль, а й публічно принизити Сполучені Штати.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто сьогодні заявив, що "новини з України цього ранку ще раз підтверджують, що мир необхідний якомога швидше".

У дописі Сійярто не вказав, що мова йде про російський обстріл українських регіонів, не вказав Росію як країну-агресора і навіть не згадав про те, що ракети вдарили по Закарпаттю.

Президент Угорщини Тамаш Шуйок видалив слово "російський" із публікації про обстріл Закарпаття.

Згодом в управлінні комунікацій президентського палацу відзначили, що текст публікації змінили, тому що "канцелярія глави держави ще очікувала на офіційне та детальне інформування, а також підтвердження обставин ракетного удару по Мукачеву, його виконавців і відповідальних".

"Варто нагадати собі, що кожна війна починається з розпалювання ненависті.

Це наша спільна відповідальність – не допустити навіть цього першого кроку", – заявили в угорського президента.

Лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр виступив з критикою президента Угорщини Тамаша Шуйока, який видалив слово "російський" зі свого допису про ракетний обстріл міста Мукачево.

"Маріонетковому президенту республіки Тамашу Шуйоку має бути дуже соромно! "Президент" написав про російський ракетний удар у своєму первинному дописі, а потім видалив слово "російський" зі свого допису… Завжди можна впасти ще нижче", – йдеться у дописі Мадяра.

Він також саркастично зауважив, що главі МЗС Угорщини слід було б викликати російського посла у зв’язку з російською ракетною атакою.

"Сподіватимемося, що Петер Сійярто як міністр закордонних справ, що турбується про своїх співгромадян, вже викликав посла "Росії, яка ніколи не втручається у внутрішні справи інших країн", – написав Мадяр.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан надвечір четверга виступив із заявою щодо російського обстрілу Закарпаття, внаслідок якого у ніч на 21 серпня був уражений американський завод Flex у Мукачеві.

Він не став у своєму дописі засуджувати Росію за удар по цивільному заводу.

Натомість він зазначив, що "зусилля, спрямовані на встановлення миру, та переговорний процес, започаткований президентом Трампом, мають продовжуватися".

"Тільки мир!" – написав він.

Угорський прем’єр також повідомив, що міністр закордонних справ Петер Сійярто провів консультації з представниками угорської громади на Закарпатті, яким уряд Угорщини запропонував допомогу.

Загрози з РФ.

У Польщі вважають, що на схід їхньої країни з "високою ймовірністю" залетів російський дрон з Білорусі.

Польща передала РФ ноту протесту через падіння російського дрона.

Литва закрила частину авіапростору на кордоні з Білоруссю через навчання "Запад-2025", яке заплановане на вересень.

Заборона на польоти літаків у частині прикордонної зони діятиме до 1 жовтня.

Загальна протяжність литовського кордону з Білоруссю становить 679 кілометрів.

При цьому не уточнюється, яка саме частина повітряного простору закрита.

А у Празі члени ініціативи Kaputin вивісили на балконі будинку на вулиці Мілади Горакової в районі Летна кількаметровий банер з портретами глави Росії Владіміра Путіна і трьох чеських політиків: Андрея Бабіша (ANO), Томіо Окамури (SPD) і Катержини Конечної (KSČM).

Портрети політиків на полотні супроводжуються написами "Чи хочемо ми бачити тут Росію?" і "Йди на вибори".

Вибори до чеського парламенту відбудться на початку жовтня поточного року.

Оборона Європи.

Норвегія створила ще одну бригаду – "Фіннмарк" – в Арктиці для моніторингу кордону з РФ, а у Фінляндії почали будувати криголам Канаді для оборони Арктики.

У місті Енчепінг на півдні Швеції буде побудований логістичний штаб Північноатлантичного Альянсу, з якого координуватиметься передислокація військ НАТО в Північній Європі.

Щодо членства в ЄС.

53% українців вірять, що за 10 років Україна буде процвітаючим членом ЄС.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного наприкінці липня – на початку серпня.

Крім того, це ж опитування демонструю, що українці найчастіше вважають корупцію причиною своїх сумнівів у майбутньому України в ЄС.

Зеленський каже, що особисто просив у президента США, аби Будапешт не блокував наш вступ до Європейського Союзу.

"Президент Трамп пообіцяв, що його команда буде над цим працювати", – розповів український президент.

Угода між США і ЄС.

ЄС і США випустили спільну заяву щодо торговельної угоди.

"Сполучені Штати та Європейський Союз із задоволенням оголошують, що досягли домовленості щодо Рамкової угоди про взаємну, справедливу та збалансовану торгівлю", – йдеться у документі.

Згідно з угодою, ЄС має намір скасувати тарифи на всі промислові товари зі США та забезпечити преференційний доступ до ринку для широкого спектра морепродуктів та сільськогосподарських товарів зі США.

Своєю чергою, починаючи з 1 вересня 2025 року, Сполучені Штати зобов’язуються застосовувати тариф у 15% щодо більшості товарів, що походять з ЄС, або ж так званий тариф за режимом найбільшого сприяння США.

"Ми зафіксували значні винятки – нульові або майже нульові тарифи в ключових сферах.

Сюди входять недоступні природні ресурси, такі як корок, а також літаки та їхні частини, генеричні фармацевтичні засоби, їхні інгредієнти та хімічні прекурсори", – повідомив єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович.

Решта новин.

ЗМІ: в Італії заарештували українця, ймовірно, причетного до підриву "Північного потоку".

РФ вийшла з арбітражу з Україною через захоплення моряків у Керченській протоці.

Вихід з арбітражного процесу за Конвенцією ООН з морського права 1982 року у Москві пояснили "грубими процедурними порушеннями під час проведення розгляду та нелегітимним складом арбітражного трибуналу".

Швеція уперше за пів століття розширить виробництво атомної енергії.

Естонія заборонила імпорт ізобутану з Росії та Білорусі.