Найпоширеніше венеричне захворювання: все, що потрібно знати про трихомоніаз

У 2024 році в Україні було виявлено 7448 нових випадків трихомоніазу — це на 21% менше, ніж у 2023 році, коли зафіксували 9437 інфікувань, повідомляє 24 Канал з посиланням на Центр громадського здоров’я МОЗ України.

Серед пацієнтів значно переважають жінки: на кожного чоловіка з цим діагнозом припадає понад три жінки. Згідно зі статистикою, протягом року інфекцію було діагностовано у 5863 жінок та 1585 чоловіків

Трихомоніаз – це поширена інфекція, що передається під час статевих контактів. Збудником захворювання є паразит – вагінальна трихомонада (Trichomonas vaginalis).

Як відбувається зараження?

Інфекція легко передається, якщо:

• займатися вагінальним, анальним чи оральним сексом з інфікованою людиною;
• при безпосередньому контакті статевих органів із носієм трихомоніазу.

Використання презервативів значно знижує ризик передачі трихомоніазу, проте стовідсоткової гарантії захисту вони не дають.

Чим небезпечна відсутність лікування?

Без своєчасної терапії трихомоніаз може непомітно залишатися в організмі роками, поступово збільшуючи ризик інших захворювань, що передаються статевим шляхом, у тому числі й ВІЛ. У жінок під час вагітності трихомоніаз підвищує ймовірність передчасних пологів та народження дитини з низькою масою тіла.

Симптоми трихомоніазу

Близько 70% інфікованих не відчувають жодних симптомів. Якщо ж ознаки проявляються, вони можуть бути дуже різними – від легкого свербіння до вираженого запалення. Часто симптоми можуть зникати й з’являтися знову.

У жінок ознаки можуть включати:

• незвичні виділення з піхви (жовтого, зеленого, сірого кольору або пінисті);
• характерний неприємний, "рибний" запах виділень;
• дискомфорт чи біль при сечовипусканні;
• болісні відчуття під час сексу;
• свербіж, печіння чи відчуття сухості у піхві та зовнішніх статевих органах.

У чоловіків симптоми зустрічаються рідше, серед них:

• свербіж усередині статевого члена;
• печіння після сечовипускання або еякуляції;
• виділення з уретри.

Як діагностують і лікують трихомоніаз?

Поставити діагноз можна лише за допомогою лабораторних тестів. Зазвичай лікар бере мазок із піхви (у жінок) або з уретри (у чоловіків) – це основний спосіб отримання біоматеріалу. Далі можливі такі методи дослідження:

• Мікроскопія – лікар шукає паразита під мікроскопом. Метод простий, але не завжди достатньо точний.
• ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) – сучасний і чутливий спосіб, що дозволяє виявити РНК збудника.
• Посів – матеріал розміщують у поживному середовищі, де трихомонади розмножуються та стають помітними. Цей спосіб потребує більше часу – результати готові лише за тиждень.

У деяких випадках для аналізу можуть попросити ранкову порцію сечі.

Зверніться до вашого сімейного лікаря, якщо помітили будь-який з наведених вище симптомів. Він вас проконсультує і за потреби направить до лікаря-акушера-гінеколога (для жінок), або до лікаря-уролога (для чоловіків) або до лікаря-дерматовенеролога, який призначить відповідні лабораторні дослідження та лікування. Важливо приймати всі ліки, які вам призначив лікар, щоб повністю позбутися інфекції,
– наголосили у ЦГЗ.

Важливо! Лікуватися мають обидва статевих партнери, інакше існує ризик повторного інфікування. Від сексуальних контактів необхідно тимчасово утриматися – щонайменше 7 днів після одноразового прийому ліків.

Після завершення терапії лікар може порекомендувати повторне обстеження, щоб переконатися у повному одужанні.