Вихід для Європи лише один — військовий союз із Україною

Путін мав два зовнішньополітичні завдання на 2025 рік :

• Не допустити реального посилення санкцій;
• Заблокувати допомогу Україні зброєю.

Перше завдання більш-менш успішно вирішено. США санкції не запроваджують, європейські мають обмежений вплив.

Друге завдання не вирішено. Європа зброєю допомагає, українське виробництво фінансує, плюс США дозволили купувати свою зброю для України за європейські гроші.

Що виключає для Росії досягнення успіху у війні у розумні терміни за розумних витрат.

Ось Путін і намагається знайти ходи, щоби зупинити європейську допомогу. Диверсії та саботаж. Кібератаки. Демонстративні акти агресії проти Європи, які (поки що) не містять військової загрози. І т.д.

Все це конвертуватиметься у заклики зупинити підтримку України.

Розрахунок Путіна — на недалекоглядність європейських суспільств та прагнення політиків жити у рамках коротких політичних циклів.

Який наступний крок Кремля після гіпотетичної зупинки допомоги?

Цілком очевидне: як мінімум — вимога нейтралітету України, як максимум – залучення ресурсів України на бік Росії.

Наразі війни в ЄС немає виключно тому, що ВСІ сили РФ прикуті до України. Якщо РФ зможе вивільнити хоча б третину цих сил, сценарій для низки країн дуже сумний. Усі це розуміють, тільки соромляться казати.

Вихід для ЄС не в тому, щоб намагатися затягувати війну та намагатися готуватися, купуючи час ціною української крові.

Не допоможе. Тільки збільшить ймовірність нейтралітету України та різко підвищить ризики переходу українських ресурсів на бік РФ.

Вихід в укладанні військового союзу з Україною та діях, адекватних воєнному часу.

Наприклад, першим українсько-європейським кроком могла б стати ліквідація "чорної дірки" — "ПМР". Це у спільних інтересах. Заодно буде перевірено – а чи справді влада Молдови хоче рухатися до Європи.

В принципі, це все, що стосується 12 хвилин авіації та інших подібних інцидентів, які точно будуть.

Джерело: Facebook автора