AI, нові ринки й покоління Z: чим живе одна з найбільших IT-компаній України – інтерв'ю з Тарасом Кицмеєм

Після початку повномасштабного вторгнення ІТ-компанія SoftServe, одна з найбільших в Україні, зменшила штат на 30%. Але через три роки, попри війну, повітряні тривоги, релокації та загальне падіння ринку, SoftServe знову повертається до зростання, відкриває офіси в Латинській Америці, розширює хаби у Польщі, інвестує в R&D і будує нову генерацію фахівців через дуальні програми з університетами.

Як вдалося зберегти довіру клієнтів? Чому корпоративна культура та цінності важливіші за цифри й обороти? Про це 24 Канал поговорив з Тарасом Кицмеєм, співзасновником SoftServe.

Про скорочення, релокацію і нову хвилю рекрутингу

На почтку повномасштабної війни SoftServe скоротив близько 3 тисяч працівників. У компанії в Україні було понад 10 тисяч людей, стало 7. Але вже цьогоріч вдалося найняти приблизно 700 нових спеціалістів. Що стало каталізатором нового росту?

Щоби зрозуміти, треба повернутися до початку. Коли почалася війна, сталась масова міграція. Наприклад, у Харкові в нас було понад тисячу людей, а в найнижчій точці лишилося 50. Зараз знову десь 150.

Ми тоді менеджили компанію фактично через релокацію. Багато людей виїхали за кордон. Плюс, у 2022 році ми втратили приблизно 20% компанії – якраз через невизначеність і різке зниження можливостей отримувати нові замовлення в Україну. Ми завжди тримали резерви, наймали наперед. Але тоді довелося оптимізувати й зменшити резерви.

Одночасно ми запустили масштабну диверсифікацію: розширили хаби в Польщі, Болгарії, Румунії, зайшли в Латинську Америку – Мексику, Колумбію, Чилі. І склалося враження, що ми сильно вийшли з України. Але насправді це не зовсім так. Люди просто мігрували.

І ще один фактор – податки. У 2023-му багато наших людей легально змінили податкову резиденцію. Люди не можуть рік і більше жити за кордоном, а залишатися платниками податків в Україні. Тож частина компанії юридично перемістилася.

Довідково. Тарас Кицмей – співзасновник SoftServe, компанії, що стала однією з найбільших в Україні та Європі. З 1993 року він разом з партнерами розвиває бізнес, який сьогодні налічує понад 10000 працівників у різних країнах світу. Тарас – кандидат наук, входить до ТОП-100 найбагатших українців і є активним популяризатором IT-освіти.

Тарас Кицмей вважає, що успіх SoftServe передусім у цінностях / Фото SoftServe

Про офіси в Колумбії та прийняття українських цінностей за океаном

А як відкривалися нові локації, зокрема в Колумбії? Наскільки легко було інтегрувати команду?

Там уже працює 300 – 400 людей, це переважно колумбійці. Їхня культура подібна до української – і це, чесно кажучи, здивувало навіть нас. Що цікаво, у Колумбії до SoftServe – української компанії, краще ставляться, ніж як до американської. Бо відчувають, що це не просто бізнес-структура. Ми – компанія з цінностями. Ми інвестуємо в розвиток людей. І це помітно.

Яка роль цінностей у стратегії компанії?

Це ключове. У нас є така фраза – we are in the people business. Так, ми компанія, яка надає технологічні послуги. Але в основі – люди. Ми розвиваємо, підтримуємо, допомагаємо рости.

Історично в нас сильно розвинена клієнтоорієнтованість. З 1993 року ми продавали сервіс через сарафанне радіо. Один задоволений клієнт приводив іншого. Втратити клієнта – це була катастрофа. У нас їх буквально боготворили.

Пам'ятаю, клієнти приїжджали і казали: "Ви з нами поводитеся як із королями". І це не тому, що ми декларували клієнтоорієнтованість. Це виросло з досвіду, з культури. Такі речі формуються роками.

Що важливіше – працівники чи клієнти?

Неможливо отримати щасливого клієнта без успішного працівника. SoftServe інвестує в успіх наших людей, а вони роблять успішними клієнтів, розвивають бізнес. Це базовий принцип.

Про виклики з поколінням Z і втрату офісної культури

Багато компаній сьогодні говорять про нові виклики у роботі з молодшими поколіннями, зокрема, зумерами. Вони не тримаються за місце роботи, хочуть гнучкості. Чи відчуваєте ви цю тенденцію у SoftServe?

Ринок праці змінюється. Особливо після ковіду, коли всі перейшли на ремоут. До того офіс був для нас місцем сили. Ми там будували корпоративну культуру, робили спільноту.

Зараз половина працівників SoftServe ніколи не працювали в офісі. Вони класно працюють з дому, з кухні. Із цим все нормально, роботу виконують. Втім, стало важче розвивати ту культуру, яку ми мали раніше. І це дійсно виклик.

Про штучний інтелект, R&D і "трактори" майбутнього

В одному з інтерв'ю ви прогнозували, що частину роботи розробників з часом забере на себе штучний інтелект. Наскільки вже зараз SoftServe відчуває цей тренд? Вважаєте ви його більше викликом чи можливістю?

Ми ще два роки тому почали впроваджувати перші системні кроки у напрямку використання штучного інтелекту, і саме зараз настав час для більшого впровадження. Застосування ШІ підвищує продуктивність приблизно на 30 – 50%.

Це схоже на те, як колись у сільському господарстві фермери перейшли з коней на трактори. Хочеш чи ні, але це підвищило їхню продуктивність. Так само зараз програмісти мають "пересісти на трактори". І прикол у тому, що ці "трактори" (інструменти на базі ШІ) доступні усім.

Колись фермери думали, де взяти гроші на трактор, а зараз просто треба проявити ініціативу і почати користуватись цими інструментами, щоб показати кращу продуктивність.

Є один нюанс – часто штучний інтелект видає рішення, але ти не знаєш, звідки воно взялося. Він не вигадує рішення, а компілює їх із наявних джерел. Тобі можуть дати код або алгоритм, але ти не можеш перевірити, чи не порушуєш авторські права, бо не знаєш джерела.

Саме через це багато клієнтів бояться широко застосовувати ці технології, щоб не мати проблем з інтелектуальною власністю. Бо потім хтось може сказати: "Оцей код запатентований!", а ти ж не знав. Це один з основних гальмувальних факторів.

Проте я вірю, що світ все це подолає. Зараз багато компаній дають рішення, які не можна використовувати для тренування моделей ШІ, щоб захистити власність. Це теж питання, яке зараз активно обговорюється.

Щодо вашої компанії: чи впроваджуєте ви якісь глобальні інструменти ШІ, чи просто дозволили працівникам їх використовувати?

Ми послуговуємося як великою кількість готових рішень, так і маємо власні ШІ розробки та ШІ-агентів. У нас також працює велика GenAI Lab – компанда, яка консультує клієнтів і надає послуги з впровадження рішень на основі штучного інтелекту, накопичує великий практичний досвід, і допомагає розвивати це знання в компанії загалом. Цього року попит на ШІ-послуги серед клієнтів значно зріс.

Відповідно, росте попит і на фахівців зі штучного інтелекту – не для розробки власного коду, а для допомоги клієнтам у покращенні бізнес-процесів.

Штучний інтелект, Big Data, машинне навчання – це зараз топові тренди, і послуги в цих сферах стрімко ростуть. Традиційна розробка програмного забезпечення стоїть на місці, а нові технології переживають справжній бум.

Щоб ефективно впроваджувати нові технології, їх потрібно інституціалізувати всередині компанії. Класний сервіс виходить тоді, коли технологія не просто в однієї людини в голові, а є чіткий процес впровадження, контроль якості, бізнес-аналітик і фахівець зі штучного інтелекту.

Одна людина не може знати все, тому потрібна команда, яка покриває різні знання, і разом створює рішення, що дійсно приносить користь.

Про освіту: "Ми створюємо мрію з першого курсу"

Ви давно підтримуєте IT-освіту. Яка ситуація наразі?

Освіта в Україні рухається в правильному напрямку. Особливо в ІТ – вона дуже сильно інтегрована з бізнесом.

Ми працюємо через кластери – у Львові, Харкові, Дніпрі. Маємо спільні дуальні програми з університетами. Що це означає? Ми допомагаємо писати програми, беремо участь у маркетингу, щоб до нас йшли найкращі вступники, показуємо їм SoftServe, влаштовуємо тури офісом, надихаємо.

IT-освіта в Україні активно інтегрується з бізнесом / Фото SoftServe

Вони потрапляють до нас в офіси і вже мають шанс надихнутись. Приміром, йдемо повз парковку, вони бачать, які там автівки, запитують: "А ми так можемо?". Ми відповідаємо: "Звісно, просто не втрачайте час".

Ми беремо студентів на стажування з 3–4 курсу. Компенсуємо викладачів, виділяємо кураторів. Це дуже глибока співпраця. Наша мета – створити мрію. Щоб студент з першого курсу бачив – це реально, це шлях. І він може бути твоїм.