Трамп ставить під загрозу союзників своєю слабкістю щодо Росії — The Telegraph

Уявімо, що ви даєте Дональду Трампу все, чого він забажає, а він усе одно знаходить спосіб вас підвести. Країни-сусіди НАТО, чий повітряний простір порушували російські МіГи та дрони, повинні ставити собі це запитання.

Навіть якщо Європа та її союзники виконають побажання Трампа, вихваляючи його та суттєво збільшуючи витрати на оборону, він усе одно може поставити безпеку під загрозу, свідомо ігноруючи реальність і постійно потураючи Владіміру Путіну, вважає Девід Блер, головний коментатор з питань закордонних справ у The Telegraph.

Блер додає, що докази свідчать про те, що Трамп може саме так і діяти. Коментатор нагадує про саміт НАТО в Гаазі в червні. Захід був насичений досягненнями, зокрема ухваленням комюніке, в якому знову підтверджувалася "залізна відданість" Америки та всіх інших союзників "колективній обороні" НАТО відповідно до статті 5 Вашингтонського договору: напад на одного означає напад на всіх.

А що сталося далі? Лише через вісім тижнів адміністрація Трампа оголосила, що США більше не фінансуватимуть ініціативу безпеки країн Балтії — програму, створену для посилення оборони Естонії, Латвії та Литви, найбільш вразливих союзників НАТО, вартістю приблизно 228 мільйонів доларів США на рік.

"Якщо ви керуєте наддержавою, кожне таке рішення неминуче подає сигнал вашим опонентам. Для Путіна це означало, що відданість Америки захисту членів НАТО не настільки "залізна", як було заявлено на саміті в Гаазі", — додає Блер.

Потім 10 вересня відбулася російська атака дронів на Польщу, коли понад 20 літаючих об'єктів проникли в повітряний простір країни, три з яких були збиті.

На перший погляд, операція з захисту польського повітряного простору стала для НАТО зразковим успіхом. Коли польські винищувачі F-16 були підняті в повітря для перехоплення дронів, до них приєдналися голландські F-35, які керувалися італійським літаком спостереження і захищалися німецькими батареями протиповітряної оборони на землі. Поляки не залишилися захищатися самотужки: Альянс почав діяти.

Це могло б стати потужною демонстрацією єдності та рішучості, якби не реакція Трампа. "Можливо, це була помилка", — такою лаконічною була його відповідь на найбільше вороже вторгнення в повітряний простір НАТО за 76-річну історію Альянсу.

Цими словами президент пішов проти здорового глузду й публічно заперечив сувору оцінку інциденту Польщею, яка, за словами прем'єр-міністра Дональда Туска, "перетнула межу" і "наблизилася до відкритого конфлікту" як ніколи "з часів Другої світової війни".

"Якимось чином Трампу вдалося перетворити те, що мало бути історією про єдність і ефективність Альянсу, на історію про розкол, послабивши будь-який стримуючий ефект операції з захисту польського повітряного простору", — переконаний Блер.

Минулого четверга Росія пішла ще далі, відправивши три винищувачі МіГ-31 у повітряний простір НАТО над Естонією, де вони пробули 12 хвилин у безпосередній близькості від столиці країни, Таллінна.

Ці інциденти демонструють, що ми стаємо свідками скоординованої російської кампанії проти НАТО, спрямованої на перевірку та тестування оборони Альянсу, виявлення слабких місць і часом завдання реальної шкоди (під час атаки дронів у Польщі було зруйновано будинок), при цьому уникаючи відкритої війни, залишаючись у межах того, що фахівці називають "сірою зоною".

"Кожного разу, коли Трамп описує очевидно навмисні дії як випадкові, і кожного разу, коли він скорочує зусилля Америки щодо зміцнення оборони європейських союзників, він підбадьорює Путіна до ескалації кампанії Росії. Це, своєю чергою, збільшує ймовірність реального конфлікту", — додає коментатор.

Тим часом країни Балтії та Польща замислюються, що їм потрібно зробити, щоб забезпечити беззаперечну підтримку США проти агресії Путіна. Всі чотири держави не лише досягають або майже досягають нової цільової позначки НАТО щодо інвестицій у оборону на рівні 3,5% ВВП, а й значно перевищують витрати на оборону самої Америки.

Попри це, ці союзники, здається, не можуть розраховувати на повну підтримку президента США, що тільки підбадьорює Путіна. Метою кожного вторгнення безпілотника або винищувача МіГ є розкол НАТО і поширення недовіри всередині Альянсу.

Путін хоче змусити ці держави засумніватися в прихильності Америки до їхньої оборони й поставити під сумнів, чи не доведеться їм у разі відкритої війни воювати з Росією без підтримки наддержави-союзника.

Поки що Трамп виступає ідеальним контрастом до психологічної кампанії Путіна. Поки НАТО переглядає правила ведення бою для своїх пілотів та визначає, коли саме вони можуть збивати російський МіГ, Путін прагне, щоб союзники задумалися над тим, як Трамп відреагує на будь-яку таку ескалацію.

Якщо європейський союзник збив би російський літак і вбив пілота, навіть дотримуючись правил ведення бою та відповідаючи на серйозну провокацію, чи підтримав би Трамп цей крок, чи засудив би його? Чи поклав би він провину на Росію за спровоковану ескалацію, чи осудив би союзника за те, що той захищав себе?

Ніхто не може дати на це відповідь. Сам цей факт стримує реакцію НАТО та додає сміливості Путіну. Можна вихваляти Трампа, лестити йому, навіть перевершувати його у витратах на оборону. Але не можна завадити йому бути тим, ким він є, і вірити в те, у що він вірить.

"Зрештою, він не вірить в альянси й насолоджується своєю непередбачуваністю. Це допомагає Путіну і ставить під загрозу безпеку решти світу", — підсумував Блер.

Раніше в Financial Times зазначали, що Путін грає в небезпечну гру з НАТО.На східному фланзі Альянсу панує значна напруженість.