/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fbd100ba6564c76fb7867da31549eda4c.jpg)
Путін не стане безсмертним: що говорять вчені про межі людського довголіття
Володимир Путін / © Associated Press
Попри спроби Володимира Путіна та інших літніх політиків демонструвати бадьорість і молодість, біологія лишається незмінною. Геронтологи зазначають, що сучасна медицина дійсно дозволяє людям у віці 70–80 років залишатися активними, вести насичене життя і навіть керувати державою. Проте вона не здатна зупинити природні механізми старіння: клітинні мутації, зношення судин і нервової системи, гормональні збої.
Про це розповіла Олена Товажнянська, професорка та завідувачка відділу нейрокогнітивних і судинних захворювань головного мозку ДУ “Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України” в коментарі “Telegraf”.
“З віком у людини відбуваються фізіологічні зміни, які називають процесом старіння. Розвиток хвороб Паркінсона, Альцгеймера та інших захворювань значно впливає на когнітивні, психологічні, рухові та поведінкові функції”, — пояснює Олена Товажнянська.
За її словами, на швидкість і якість старіння впливають багато факторів: генетика, екологічні умови, харчування, шкідливі звички, рівень освіти та психологічний досвід життя. Також критично важливо, які хронічні захворювання має людина — артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, атеросклероз, проблеми з серцем, печінкою чи нирками можуть значно погіршити стан мозку та прискорити когнітивні порушення, включно з деменцією.
Сучасна Росія та інші пострадянські республіки успадкували від СРСР геронтократію — систему, де влада зосереджена в руках літніх людей. Путін, якому наразі 72 роки, має в оточенні топчиновників людей приблизно його віку: колишній міністр оборони та нинішній секретар Ради безпеки Сергій Шойгу, радник президента Микола Патрушев, голова Слідчого комітету Олександр Бастрикін та очільник Генштабу Валерій Герасимов.
Всі вони, так само як і президент, відчувають вікові зміни, що впливають на фізичну активність, когнітивні здібності та психіку. Яка саме сфера першою зазнає змін, залежить від поєднання генетичних і зовнішніх факторів, стану здоров’я та способу життя.
“Людина може дожити до 90 років, мати певні ознаки старіння, але залишатися ментально врівноваженою”, — підкреслює професорка.
Вік приносить не лише фізичні зміни, а й поступові зміни характеру та когнітивних здібностей. За словами Олени Товажнянської, важливу роль відіграє не лише генетика, а й те, чи людина проходить регулярні обстеження, контролює стан свого здоров’я та отримує відповідну терапію.
“Якщо людина стежить за своїм здоров’ям, робить усе для його підтримки, дослухається до лікарів, певні процеси можна сповільнити. Але вікові зміни все одно є у кожної людини”, — пояснює експертка. — “Можливо, когось вони не приведуть до деменції чи психічних розладів, але поступово розвиватимуться”.
Навіть сучасна медицина не може повністю зупинити старіння або зробити так, щоб у 70 років людина залишалася “дитиною”, як про це заявляв президент Китаю Сі Цзіньпін на неформальній зустрічі з Путіним та Кім Чен Ином. За словами Товажнянської, хоча ведуться дослідження щодо блокування певних генів та створення новітніх ліків, деякі захворювання, наприклад хвороба Альцгеймера, контролювати на 100% неможливо.
З віком змінюється також характер: люди стають більш імпульсивними або підозрілими, змінюється швидкість мислення і здатність приймати рішення. “Притаманні людині риси характеру загострюються з віком. Якщо людина була підозріла або неврівноважена з молодості, старіння лише посилить ці риси”, — додає науковиця.
Що стосується заяв про “життя до 150 років”, то Товажнянська зазначає, що це малоймовірно. Навіть пересадка органів та сучасні біотехнології не дозволяють повністю відновити критично важливі органи — аорта, головний мозок та інші. З віком організм втрачає здатність до відновлення, клітини більше не діляться вічно, а імунна система слабшає.
“Сьогодні реалістично подовжити життя людини до 100–120 років — за умови здорового способу життя, ефективної профілактики і високоякісної медичної допомоги. І навіть тоді ключовим є не лише кількість років, а їхня якість — активність, когнітивна та психічна спроможність”, — підсумовує Товажнянська.
Науковиця також наголошує, що продовження життя понад 120 років може стати реальністю лише після багаторічних досліджень, і навіть тоді успіх буде не гарантований. “Говорити про 150 років — це більше фантазія, ніж наука сучасності”, — резюмує вона.
Джорджина Родрігес / © Associated PressЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

