2 млрд от ЕС на дроны, Польша запрещает "бандеризм", план Трампа по Газе: новости дня

Все важливе і цікаве за вівторок, 30 вересня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Щодо зброї з США за кошти Європи.

Президент України Володимир Зеленський розповів, що вже шість країн-членів НАТО профінансували чотири пакети оборонної підтримки України на загальну суму понад два мільярди доларів у межах ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), і ще шість країн готові долучитись.

За словами українського президента, перший пакет профінансували Нідерланди на суму $578 мільйонів, другий – Данія, Норвегія та Швеція на $495 мільйонів, третій – Німеччина на $500 мільйонів.

Четвертий на $500 мільйонів оголосила Канада.

"Програма працює, дуже активно допомагає, це саме та програма, що дає нам змогу купувати американську зброю за кошти партнерів у Альянсі.

І це такі речі, як ракети для Patriot, ракети для HIMARS", – наголосив він.

За словами Зеленського, зараз американська сторона узгоджує з Україною п'ятий та шостий пакети.

Литва, Латвія, Естонія, Люксембург, Бельгія, Ісландія заявили про готовність зробити внески до п'ятого пакета.

2 млрд євро на дрони.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про домовленість з Україною щодо спрямування двох мільярдів євро на технологію дронів.

"Ми домовилися з Україною, що загалом 2 мільярди євро буде витрачено на безпілотні літальні апарати.

Тепер це дає змогу Україні нарощувати обсяги і використовувати свій потенціал повною мірою", – заявила вона на пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте.

Крім того, за словами президентки ЄК, це також дасть змогу Європейському Союзу скористатися перевагами цієї технології.

Крім того, Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що запропонувала ідею щодо надання Україні "репараційної позики" на базі заморожених російських активів.

Президентка Єврокомісії додала, що позика надаватиметься не одним платежем, "а траншами і з певними умовами".

"І ми зміцнимо власну оборонну промисловість, забезпечивши, щоб частина кредиту пішла на закупівлі в Європі і з Європою", – додала вона.

Фон дер Ляєн окремо наголосила, що не буде жодного вилучення російських активів.

Данія готується до саміту.

Данія готується приймати євролідерів на тлі збільшення безпекових ризиків.

Вже завтра у Копенгагені проходитиме неформальний саміт лідерів Євросоюзу, у порядку денному якого два пункти: Україна та оборона ЄС.

Український президент Володимир Зеленський доєднається до неформального засідання по відеозв’язку, а на саміті Європейської політичної спільноти наступного дня (2 жовтня) буде особисто.

Тим часом Україна розгортає у Данії місію, щоб ділитися досвідом протидії безпілотникам.

"Хлопці прибули для участі у спільних із партнерами навчаннях, які можуть стати основою для нової системи протидії російським і будь-яким іншим дронам", – повідомив Зеленський.

Згодом Британія, Фінляндія та Польща оголосили, що також допоможуть Данії у протидії з дронами.

Також в данському Міністерстві оборони повідомили, що Сполучені Штати також допоможуть із захистом від невідомих дронів.

Крім того, за даними Newsweek, США нібито розгорнули військові літаки P-8 Poseidon в Північній Європі здатні полювати на підводні човни та шпигувати.

До речі, вчора ввечері у Норвегії, над газовим родовищем Equinor у Північному морі, помітили невідомий безпілотник, а на півночі Польщі сьогодні знайшли ще один уламок дрона.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна "не боїться" російських дронів і зіб'є їх у разі порушення повітряного простору.

Інциденти теж А минулого тижня, як пише Spiegel, невідомі обстріляли піротехнічними засобами транспортний літак C130 Збройних сил Німеччини.

Заборона "бандеризму".

Президент Польщі Кароль Навроцький вчора ввечері подав до Сейму обіцяний законопроєкт про запобігання "пропаганді бандеризму" та "запереченню волинських злочинів".

"Впровадження запропонованої зміни сприятиме більш ефективному проведенню кримінальних проваджень проти людей, які заперечують вчинення злочинів геноциду, скоєних ОУН фракції Бандери та УПА", – ідеться в законопроєкті.

Паралельно до Кримінального кодексу Польщі пропонується додати статтю, яка прирівнюватиме "пропаганду ідеології" ОУН-УПА до пропаганди тоталітаризму та підбурювання до ненависті, за що передбачається покарання до трьох років позбавлення волі.

Тим часом українська експедиція почала пошуки останків вояків УПА на території Польщі.

Пошуки проводять серед лісу у Підкарпатському воєводстві в районі села Юречкова (Юрков).

На цьому місці можуть бути поховані до 18 вояків УПА, які загинули у боях з польською армією у березні 1947 року.

За словами українських фахівців, тоді вони намагались завадити примусовому переселенню українців з цього села у рамках операції "Вісла".

Щодо новин з Польщі слід додати, що там затримали українця, якого Німеччина підозрює у підриві "Північних потоків".

Затриманий каже про непричетність до підриву.

У Німеччині Володимира Ж.

називають "кваліфікованим водолазом", який входив до групи людей, що встановили вибухові пристрої на "Північних потоках".

Українцю інкримінують приведення в дію вибухового пристрою у складі групи осіб, антиконституційний саботаж та руйнування будівель.

Протест у Молдові і ще один вирок.

Вчора ввечері – на наступний день після дня парламентських виборів у Молдові – проросійські сили провели мітинг проти результатів голосування.

Під час мітингу затримали 31 особу.

Більшість з них виявилися мешканцями Придністров’я.

Також поліція опублікувала відеоролик з перехопленими фрагментами спілкування, що підтверджують організований характер мітингу.

Затримані на кадрах зізнаються, що їм пропонували 50-150 доларів за участь.

Проросійський блок партій "Перемога" олігарха-втікача Ілана Шора сказав, що "не визнає" результати парламентських виборів у Молдові 28 вересня, на які не був допущений.

Крім того, у Молдові депутатку Марину Таубер, повʼязану з проросійським олігархом-утікачем Іланом Шором, засудили до 7,5 року увʼязнення у справі про незаконне фінансування неконституційної партії "Шор".

Депутатка з січня 2025 року перебуває за межами Молдови.

Антидемократичний курс Грузії.

Керівна партія Грузії відмовилась вітати політсилу президентки Маї Санду з перемогою на виборах у Молдові.

Чехія розширила санкції проти Грузії.

Зокрема, до санкційного списку додали заступника міністра внутрішніх справ, трьох суддів і прокурора, які несуть відповідальність за жорстоке придушення мирних протестів у 2024-25 роках.

"Ми підтримуємо демократичну та вільну Грузію", – пояснили в Міністерстві закордонних справ Чехії.

Тим часом у Грузії менше тижня залишилося до 4 жовтня – дня виборів до органів місцевого самоврядування.

Більшість опозиційних партій відмовилися від участі в них.

Натомість в опозиції оголосили цей день початком "звільнення грузинського народу від проросійського режиму".

І заявили про старт масштабних протестів у столиці.

Про те, як грузинський режим збирається протистояти опозиції, читайте в статті засновника Грузинсько-Українського центру (з Тбілісі) Амірана Хевцуріані і редактора "Європейської правди" Юрія Панченка "Грузинська мрія" кличе РФ на допомогу: як у Тбілісі готуються до протестів після виборів.

Протидія впливу Росії.

Чехія заборонила в’їзд російським дипломатам, які не мають акредитації.

Крім того, з 30 вересня росіяни вже не можуть отримати чеську візу через візові центри в Росії.

А Австрія виганяє "дипломата" РФ через шпигунський скандал в енергетичному гіганті.

Щодо євроінтеграції України.

Україна завершила процес скринінгу на шляху до членства в ЄС.

Правда" організує публічну дискусію з урядом, ЄС і бізнесом про експорт до Європи.

План Трампа щодо Гази.

Білий дім представив свій план завершення війни в Газі.

Як зазначає видання The New York Times, план складається з 20 пунктів і містить низку пропозицій, які давно відкидаються бойовиками терористичного угруповання ХАМАС.

План передбачає поступове виведення Армії оборони Ізраїлю з Гази і передачу території під контроль Міжнародним стабілізаційним силам (МСС), які стануть "довгостроковим рішенням у сфері внутрішньої безпеки".

Для створення цих сил США співпрацюватимуть з арабськими країнами.

Згідно з планом, Ізраїль зобов’язується не окупувати і не анексувати Газу.

Газою буде управляти тимчасовий перехідний уряд, що складатиметься з технократичного, аполітичного палестинського комітету.

До комітету увійдуть палестинські і міжнародні експерти.

Його контролюватиме новий міжнародний перехідний орган, "Рада миру", який очолюватиме президент Дональд Трамп.

Трамп заявив, що прем’єр Ізраїлю погодився на його план щодо Гази.

Лідери ЄС схвально відреагували на запропонований адміністрацією президента США Дональда Трампа план щодо припинення війни в Газі.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає план Трампа найкращою можливістю покласти край війні у Газі.

Нідерланди також підтримують план президента США щодо Гази.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу запевнив, що не погоджувався на створення Палестинської держави, підтримавши мирний план президента США.

Решта новин.

У Данії домовилися про "школу без смартфонів" для початкових класів.

Трамп оновив свої тарифні плани щодо деревини і меблів.

У Чехії розслідують напад з ножем на керівника розвідуправління армії.

У Парижі з вікна готелю викинувся посол Південно-Африканської Республіки.

Президент Словаччини затвердив суперечливі зміни до конституції.