Евросоюз приглашает к переговорам: как Украине реагировать на квоты ЕС на импорт стали
Евросоюз приглашает к переговорам: как Украине реагировать на квоты ЕС на импорт стали

Евросоюз приглашает к переговорам: как Украине реагировать на квоты ЕС на импорт стали

7 жовтня ЄС нарешті анонсував своє бачення архітектури обмежувальних заходів для імпорту сталі, які будуть застосуватися після червня 2026 року, коли сплине максимальний строк дії захисних заходів.

Україні пощастило, адже через війну Євросоюз призупинив дію таких заходів щодо України.

До останнього залишалося загадкою, що зробить ЄС, щоб продовжити захисні заходи, адже "класична тріада" захисту національних виробників (антидемпінгові, компенсаційні та захисні заходи), а також "новомодні інструменти", розроблені ЄС (наприклад, заходи проти іноземних субсидій, проти економічного примусу тощо) не дозволяють одномоментно застосувати обмеження проти всього імпорту.

Дехто навіть очікував, що ЄС порушить правила Світової організації торгівлі та просто продовжить дію чинних захисних заходів.

Але ні, ЄС підійшов до питання креативно і вирішив діяти кардинально – переглянути свої зобов’язання в СОТ у контексті сталі, посилаючись на ст.

XXVIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994).

Нові правила гри.

З липня 2026 року Євросоюз пропонує запровадити на імпорт сталі тарифні квоти (перелік відповідних кодів, як і розмір кожної квоти, буде визначено у додатку до регламенту), які майже вдвічі менші, ніж квоти, які діяли з 2018 року.

Після вичерпання квот буде застосовуватися мито у розмірі 50%.

Квота буде адмініструватися на квартальній основі.

Якщо якісь обсяги не будуть вичерпані в певному кварталі, вони не переноситимуться на нові періоди.

Європейська комісія своїм актом зможе в подальшому змінювати обсяг квоти, у тому числі в бік зменшення, якщо, наприклад, зміниться рівень споживання, або суттєво зміняться умови перевиробництва, або інші країни застосують додаткові обмежувальні заходи тощо.

Також буде контролюватися країна походження, яка тепер вважатиметься країною "плавлення та розливу", тобто країною, де починається перший етап виробництва сталі у рідкому стані.

Імпортери тепер будуть зобов’язані подавати відповідні докази.

Наразі з-під дії заходів прямо виключені тільки Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.

Долю інших країн вирішуватиме Європейська комісія.

Зокрема, вона повинна розробити імплементаційний акт для розподілу квот для кожної країни.

При цьому Комісія повинна враховувати:.

(a) частки імпорту, що переважали на європейському ринку сталі у 2013 році до впливу глобального надлишку виробничих потужностей;.

(b) тарифні квоти за категоріями товарів на основі частки імпорту, яку кожна категорія товарів займала протягом періоду 2022-2024 років;.

(c) існуючі та майбутні угоди про вільну торгівлю;.

(d) будь-які міжнародні угоди, укладені ЄС відповідно до ст.

XXVIII ГАТТ 1994, що стосуються тарифних квот, які планується застосувати;.

(e) міжнародні угоди або домовленості, що стосуються рівнів глобальних надлишкових потужностей;.

(f) диверсифікацію джерел постачання;.

(g) ситуацію в країні-кандидаті, яка стикається з винятковою та нагальною ситуацією в галузі безпеки.

Чи порушить Євросоюз правила СОТ?.

Звичайно, застосування додаткових імпортних мит і квот, які суперечать розкладу поступок ЄС, порушує правила СОТ.

Однак Євросоюз планує ініціювати перепогодження своїх зобов’язань у СОТ на підставі ст.

XXVIII ГАТТ 1994 та Керівництва з тлумачення ст.

XXVIII ГАТТ.

Згідно з офіційною статистикою СОТ, з 1995 року було подано 57 запитів про перегляд зобов'язань відповідно до згаданої статті.

З них 9 були відкликані, 26 – завершені з формальною сертифікацією змін, 6 – без формальної сертифікації змін з різних причин, 16 переглядів все ще тривають.

ЄС використовував цю процедуру вже 13 разів, з яких 9 було завершено і сертифіковано, 3 – завершено, але очікують сертифікації, а одні перемовини ще тривають.

Згідно з ГАТТ, загальний рівень мит за результатами перегляду має бути не вище встановленого до перегляду.

Саме тому перегляд зобов'язань – це результат складних переговорів з членами СОТ, в рамках яких потрібно узгодити з найбільш "постраждалими" з них адекватну компенсацію та/або поступки.

Важливо наголосити, що поступки, "виторгувані" одним членом СОТ у процесі таких переговорів, повинні застосовуватися до всіх її членів, незалежно від їх безпосередньої участі в переговорах щодо перегляду.

Одним з важливих принципів процедури перегляду зобов'язань є необхідність узгоджувати зміни зобов'язань і компенсацію з обмеженим колом членів СОТ, чиї інтереси безпосередньо зачепить така зміна.

Для ініціювання процедури перегляду заявник подає відповідне повідомлення до Секретаріату СОТ, яке має містити інформацію про товари, для яких планується зміна зобов'язань.

Повідомлення в подальшому розсилається всім членам організації.

Отримавши таке повідомлення, члени СОТ з інтересами головного постачальника та зі значною зацікавленістю повинні подати свої вимоги заявнику та поінформувати Секретаріат про свій відповідний статус.

Заявник має право оскаржувати їхній статус з метою переговорів.

У разі виникнення такого спору остаточне визначення статусу членів СОТ здійснюється Комітетом СОТ з торгівлі товарами або Генеральною радою.

Після визначення всіх членів, з якими заявник в обов'язковому порядку повинен провести переговори, безпосередньо починаються такі переговори.

Після завершення кожних двосторонніх переговорів заявник зобов'язаний направити до Секретаріату звіт і спільний лист, що містить інформацію про досягнуті домовленості.

Всі такі домовленості є конфіденційними.

За результатами завершення всіх переговорів і консультацій заявник надсилає до Секретаріату остаточний звіт, що містить інформацію про членів, з якими переговори завершилися укладенням угоди, з якими не було досягнуто угоди, а також про тих, з ким були проведені консультації.

Якщо члени, які брали участь у переговорах і консультаціях, погодили зміни зобов'язань, заявник має право внести їх до свого розкладу з дати надсилання Секретаріату повідомлення про завершення всіх переговорів і консультацій.

Якщо ж домовитися не вдалося, заявник все одно має право змінити зобов'язання в односторонньому порядку.

У такому разі члени СОТ, які брали участь у переговорах, мають право відкликати щодо заявника в основному рівноцінні зобов'язання не пізніше ніж через шість місяців від дати відкликання заявником своїх поступок після закінчення 30-денного періоду після направлення письмового повідомлення про відкликання поступок.

Згідно з офіційним сайтом СОТ, ЄС ще не подав заявку на початок перегляду, однак одним з документів, які подавалися разом з проєктом нового регламенту, було надання повноважень Європейській комісії вести перемовини щодо зміни імпортних мит та квот.

Що робити Україні?.

Україна прямо не виключена з-під дії нових заходів.

Разом з тим передбачено, що вона матиме доступ до розподілу тарифних квот.

При цьому Комісію зобов’язано врахувати "ситуацію в країні-кандидаті, яка стикається з винятковою та нагальною ситуацією в галузі безпеки", однак уточнюється, що це має проходити "без шкоди для ефективності заходу".

Також не слід сподіватися на те, що Україна зможе скористатися призупиненням дії захисних заходів, яке наразі застосовує ЄС щодо імпорту української сталі, оскільки йтиметься не про захисні заходи, а про нові зобов’язання Євросоюзу в СОТ.

Тобто запропоновані знижені нові тарифні квоти будуть застосовуватися до імпорту сталі з України.

Питання тільки тому, в яких розмірах будуть встановлені тарифні квоти….

Отже, Україні треба також вступати в перемовини з ЄС на підставі ст.

XXVIII ГАТТ 1994.

Мабуть, не варто більше соромитися порушувати якісь питання перед ЄС, незважаючи на перемовини щодо вступу.

Не треба забувати, що для вступу в ЄС Україна, окрім іншого має виконати економічні критерії, тобто бути конкурентоздатною на ринку Євросоюзу та мати достатньо ресурсів, щоб виконувати зобов’язання в ЄС….

Більше того, можливо, за результатами переговорів вдасться вирішити низку торговельних питань, які назріли у відносинах з ЄС і які Україна не порушувала, враховуючи підтримку з боку ЄС.

Можливо, зараз вдасться захистити українські галузі від європейського імпорту, який теж суттєво зріс в Україну останнім часом, наприклад будівельні матеріали, молочна продукція тощо….

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.

Джерело матеріала
loader
loader