Перші сто днів уряду минули під знаком фінансової стабілізації та пошуку балансу між виживанням і розвитком. Економіка України демонструє ознаки відновлення, проте залишається суттєво нижче потенційного рівня. Приріст ВВП за січень—серпень 2025 року становив +1,4% (оцінка Мінекономіки), що значно нижче від прогнозу уряду під бюджет 2025 року (+2,7%), пише Богдан Данилишин у статті «100 днів уряду Свириденко: між стабілізацією та стагнацією».
Автор вказує, що головні стримуючі фактори — воєнні ризики, руйнування енергетики, жорстка монетарна політика, дефіцит трудових ресурсів, підвищення витрат на енергозабезпечення, низька інвестиційна активність. Ключові стимулюючі фактори — фіскальні стимули, «транспортний коридор», зовнішня допомога.
«Інфляція залишається значно вищою від цільового рівня у 5%, однак поступово знижується. У вересні річна інфляція становила 11,9% (пік був у травні — 15,9%). Тиск на валютному ринку і надалі підвищується. За січень—вересень 2025 року нетто-інтервенції НБУ становили 26 млрд дол. і зросли на 11% до аналогічного періоду минулого року (річний обсяг інтервенцій* становить 37 млрд дол.)», — констатує Данилишин.
Експерт зазначає, що торговельний дефіцит товарів за дев’ять місяців 2025 року розширився до 30 млрд дол. (за аналогічний період 2024-го було 24 млрд дол.). Експорт падає з темпами 4–5%, імпорт зростає з темпами 14–16%. Міжнародна допомога — основний канал компенсації дефіциту платіжного балансу (приплив 31 млрд дол. за дев’ять місяців).
«Рівень фіскального дефіциту (без грантів) у річному вимірі становить 23% ВВП (2,0 трлн грн), що в абсолютному та відносному вимірах є близьким до визначених законом річних параметрів на 2025 рік (22% ВВП, або 2,0 трлн грн). Починаючи з лютого 2025 року спостерігається зниження рівня фіскального дефіциту. Державні видатки мають невисокий мультиплікативний ефект на економіку, оскільки невизначеність відтерміновує попит і підвищує схильність до заощаджень. Переважна частина видатків спрямовуються на оборону (68% за поточний рік) і мають низький ефект для економіки», — аналізує Данилишин.
Автор наголошує, що за межами короткострокових рішень країна досі не отримала чіткої відповіді на ключове запитання: якою має бути стратегія воєнної економіки України і хто відповідає за її реалізацію?
Раніше Національний банк України повідомляв, що за підсумками третього кварталу поточного року зростання економіки пожвавилося завдяки активізації жнив ранніх культур, стійкому споживчому попиту та ліпшій ситуації в енергосекторі, яка зберігалася до кінця вересня. Є також очікування, що збільшення бюджетних стимулів підтримає відновлення до кінця року.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Ffavicons%2FUnknown.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F254c892d-dda7-496c-a590-f1c187d03cf0.jpeg)

/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2Ff1d1c091df30058c54f84fd192ecd00e.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fbf1b7cb39a1eb3e68f2fe9e5aafd0296.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F1178252c204a54ed5fca4bc64672e6f4.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2F4da8a657363d11a10c2847e395db95d0.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F3%2F60fe3a2e521031526e6ec54192017433.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fd62dff9e63db4bf2f1c916b18c7c7426.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F653bd280a3ef1d531819066c2d80923d.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F70531ba75f7b91ef23b38ae6b34b6a4c.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2F8379c3c29b38fdc5cb60a326d914a56a.jpg)