Больше ракет Storm Shadow, 600 млн за реформу АРМА, коалиционный договор в Чехии: новости дня

У Євросоюзі завтра затвердять надання Україні п’ятого траншу у рамках Ukraine Facility, а також ще 600 млн євро додатково – за реформу АРМА, яку Київ провів із запізненням.

Британія ухвалила рішення про передачу додаткової кількості далекобійних ракет, а Трамп заявив, що на сьогоднішній день не планує передавати Україні ракети Tomahawk.

Все важливе і цікаве за понеділок, 3 листопада – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Фінансова допомога Україні.

Завтра Європейський Союз затвердить надання Україні п’ятого траншу макрофінансової допомоги у рамках механізму Ukraine Facility у розмірі 1,351 млрд євро.

Крім того, Євросоюз разом з новим, п'ятим траншем у рамках Ukraine facility, виплатить Україні також майже 600 млн євро за здійснення реформи Агенції з повернення та розшуку активів (відома за назвою АРМА).

Як розповідала "Євро.

Правда", у липні президент підписав закон про агентство управління замороженими активами АРМА, це призвело до відставки токсичної керівниці цього агентства Олени Думи.

За правилами ЄС, у разі виконання реформ за "Планом України" у рамках Ukraine Facility із затримкою не більше як рік Україна може отримати передбачені кошти у повному обсязі.

В уряді кажуть, що Україна виконає реформи, які входять до зобов'язань держави за "Планом України", і зможе отримати "протерміноване" європейське фінансування бюджету за програмою Ukraine Facility до того, як ці кошти "згорять" за правилами програми.

До речі, Президент Володимир Зеленський підписав євроінтеграційний закон для контролю в аграрному секторі.

4 листопада у Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, що називають безпрецедентною подією.

Цю зустріч за масштабами називають безпрецедентною подією, визначальною для політики розширення ЄС.

Подія триватиме з 14:00 до 17:00 за центральноєвропейським часом.

Додаткові ракети Storm Shadow.

За даними Bloomberg, уряд Великої Британії нещодавно ухвалив рішення про передачу Україні додаткових крилатих ракет Storm Shadow.

Джерела не називають кількість ракет, які британська сторона передала Україні.

Президент США Дональд Трамп заявив, що на цей момент не планує передавати Україні далекобійні ракети Tomahawk.

До речі, міністр оборони Денис Шмигаль у понеділок повідомив про зустріч із делегацією НАТО на чолі з послом США при Альянсі Метью Вітакером – для нього це перший візит в Україну.

За словами Шмигаля, з делегацією НАТО обговорили інновації та "захист українського неба від ворожих дронів і ракет", зокрема під час зимового періоду.

"Акцентували колегам на засобах ППО (протиповітряної оборони.

– Ред.) та побудові ешелонованого захисту: ракети до ППО, дрони-перехоплювачі, радари", – написав він.

А 4-5 листопада одинадцять міністрів оборони країн, що входять до Обʼєднаного експедиційного корпусу (JEF) зберуться у норвезькому місті Буде, у зустрічі вперше візьме участь глава Міноборони України.

"Це перша зустріч міністрів оборони JEF, в якій фізично бере участь міністр оборони України, і це перша зустріч міністрів оборони JEF, яка відбувається на північ від Полярного кола", – сказав міністр оборони Норвегії Туре О.

За його словами, на зустрічі обговорять те, як сторони можуть посилити співпрацю та безпеку в Північній Європі.

Невідомі дрони у Європі.

У Німеччині ввечері у неділю, 2 листопада, призупиняв роботу аеропорт міста Бремен після появи невідомого дрона.

Генеральний інспектор Збройних сил Німеччини Карстен Броєр хоче за можливості уникати збивання безпілотників, які входять у повітряний простір Німеччини.

"Це створює проблему: безпілотник розбивається, а відпрацьовані боєприпаси також падають на землю", – зазначив він.

За його словами, це може завдати більшої шкоди у районі міст.

Тому німецькі збройні сили покладаються на інші методи, такі як електронне відхилення дронів з їхньої траєкторії польоту, сказав генеральний інспектор.

А Бельгія кілька днів тому почала розслідування щодо появи кількох безпілотників над військовою базою у південній частині країни.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен, коментуючи низку інцидентів з невідомими дронами, які були помічені над військовими базами у вихідні, заявив, що це схоже "на шпигунську операцію".

За даними Euractiv, в ЄС думають розширити повноваження Frontex для боротьби з загрозою дронів.

Щодо оборони Європи.

Румунія придбала у Нідерландів 18 винищувачів F-16 за один євро, але є нюанс.

Придбані у Нідерландів винищувачі, зокрема, будуть використовувати виключно для навчання на базі Європейського навчального центру F-16 у Фетешті, "який став регіональним центром підготовки пілотів з країн-членів НАТО та країн-партнерів".

Крім того, Румунія та Rheinmetall підписали угоду про будівництво порохового заводу.

У Польщі зменшилась кількість прибічників повернення обов'язкового призову у військо, а також стався масштабний збій у телефонній мережі.

Вучич пропонує снаряди.

Президент Сербії Александар Вучич запропонував Європі купувати у Сербії боєприпаси для України.

Влітку Москва повторила звинувачення, заявивши про "болючість цієї теми" для Росії та Сербії.

Після цього Вучич заявив про призупинення експорту всіх боєприпасів.

До речі, Швеція припиняє частину допомоги Сербії через рух "у неправильному напрямку".

Протидія російському впливу.

Deník N пише, що уряд Чехії хоче накласти санкції на главу РПЦ в країні.

Ймовірний майбутній прем'єр Андрей Бабіш (ANO) сказав, що погодився б з таким кроком.

У Польщі затримали антиукраїнського активіста, а у Латвії затримали ймовірного шпигуна ГРУ, що збирав інформацію про авіацію та оборонпром.

Коаліційна угода Чехії.

У Чехії після чотирьох тижнів переговорів ANO, "Свобода і пряма демократія" (SPD) і "Автомобілісти" підписали коаліційну угоду.

Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.

Також сьогодні офіційно почав роботу новий склад парламенту Чехії.

Кібератака на опонентів Орбана.

Головний суперник прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана заявив про кібератаку на мобільний додаток його партії "Тиса".

Орбану ввижається "український слід" у кібератаці на партію його суперника Петера Мадяра.

Очільник угорського уряду додав, що зібрав посадовців, відповідальних за національну безпеку, і на основі аналізу бази даних нібито було встановлено, що "в обробці даних брали участь також особи з України".

Різне щодо України і українців.

Соратник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца невдоволений приїздом молодих українців до країни.

"Я вважаю неприйнятним, що так багато молодих людей приїжджають до нас, тому що в Україні йде війна.

І ці люди там потрібні", – зазначив генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу – німецької керівної партії – Карстен Ліннеманн.

На трьох пунктах пропуску на кордоні з Польщею впровадили цифрову Систему в’їзду/виїзду до Шенгенської зони (Entry/Exit System, EES).

У Швейцарії різко зросла кількість українців 18-22 років, які просять про захист.

Йдеться, зокрема, про "Ягодин – Дорогуськ", "Устилуг – Зосин", "Гребенне – Рава-Руська".

В Державній митній службі попереджають про можливе сповільнення пропуску громадян через зазначені пункти.

Решта новин.

Опитування: рейтинг Трампа – найнижчий за час другого президентства.

У Китаї заявили, що США розглядають країну як "рівноправного партнера".

Суд у Грузії звільнив британську тінейджерку, за що її рідні заплатили $187 тисяч.

Прага зіткнулась з найгіршою епідемією гепатиту А за останні десятиліття.

Шатдаун у США став другим найдовшим в історії та близький до рекорду.

Президент Латвії повернув у парламент закон про вихід зі Стамбульської конвенції.