"Искандер" по миссии Азербайджана, Орбан подает в суд на ЕС, атомные планы Лукашенко: новости дня
"Искандер" по миссии Азербайджана, Орбан подает в суд на ЕС, атомные планы Лукашенко: новости дня

"Искандер" по миссии Азербайджана, Орбан подает в суд на ЕС, атомные планы Лукашенко: новости дня

Все важливе і цікаве за п’ятницю, 14 листопада – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

"Іскандер" по місії Азербайджану.

У ніч проти 14 листопада Росія масовано атакувала українські регіони, внаслідок чого зазнала пошкоджень, зокрема, і цивільна інфраструктура.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що внаслідок російського удару лише в українській столиці є руйнування в десятках багатоповерхівок.

"Від уламків "Іскандера" пошкоджене посольство Азербайджану.

Головний напрямок атаки – Київ, били також по Київщині, Харківщині, Одещині", – сказав він.

Азербайджан викликав посла РФ після влучання по території свого посольства у Києві.

Послу Росії Міхаїлу Євдокімову розповіли про наслідки влучання і нагадали про попередні атаки.

"Ми наголосили, що такі атаки по наших дипломатичних місіях є неприйнятними і попросили російську сторону провести належне розслідування з цього питання і надати детальне пояснення", – зазначили в Міністерстві закордонних справ Азербайджану.

До речі, Румунія викликала посла Росії через падіння російського дрона на своїй території у ніч з 10 на 11 листопада.

Зеленський обговорив зі своїм фінським візаві Александром Стуббом масовану російську атаку на регіони України у ніч на 14 листопада.

Президенти обговорили подальшу підтримку України в усіх можливих напрямах і спільні кроки для тиску на Росію.

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, яка також є чинною главою ОБСЄ, засудила масовану атаку Росії по Україні у ніч проти 14 листопада, зокрема по Києву.

"Фінляндія однозначно засуджує триваючі напади Росії на цивільне населення та цивільну інфраструктуру.

Міжнародне гуманітарне право встановлює тверде зобов'язання: цивільне населення має бути захищене в будь-який час.

Росія має бути притягнута до відповідальності за постійні порушення міжнародного гуманітарного права", – заявила Валтонен.

Новий посол Британії в Україні Ніл Кромптон висловив жаль, що його перше повідомлення у соцмережі на посаді присвячене "жахливій ночі російських ракет і безпілотників у Києві та по всій Україні".

"Цивільні особи були поранені і вбиті, в тому числі діти.

Велика Британія продовжує надавати підтримку, як у сфері протиповітряної оборони, так і виділивши цього тижня 13 мільйонів фунтів стерлінгів на ремонт енергосистеми", – написав Кромптон.

Тим часом розвідка Естонії заявила про загрозу прориву РФ у Запорізькій області.

"Це, безумовно, може становити загрозу для всього Гуляйпольского району", – сказав глава розвідцентру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг.

Військова підтримка України.

Сьогодні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус збирав у Берліні переговори з представниками чотирьох країн НАТО – Франції, Британії, Італії та Польщі.

В переговорах також взяли участь висока представниця ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики Кая Каллас і міністр оборони України Денис Шмигаль (дистанційно).

Серед тем обговорення – зміцнення безпеки і оборони в Європі та ситуація в Україні.

За словами українського міністра оборони, наступне засідання Контактної групи з питань оборони України, відомої також як формат "Рамштайн", відбудеться 3 грудня.

Пісторіус повідомив, що Німеччина зробить додатковий внесок в розмірі 150 мільйонів євро в ініціативу PURL, за допомогою якої закуповується американська зброя для України.

Крім того, бюджетний комітет Бундестагу погодив бюджет на 2026 рік, в якому збільшують допомогу Україні з 8,5 до 11,5 млрд євро.

Бундестаг має ухвалити остаточне рішення щодо бюджету на 2026 рік протягом сесійного тижня 25-28 листопада.

Слід також додати, що Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) у співпраці з Європейською комісією та урядом України оголосив про виділення понад 200 млн євро нового грантового фінансування ЄС для відновлення надійного водопостачання в Україні, забезпечення безпечного житла для громад по всій країні та посилення енергетичної стійкості.

Корупційний скандал і фінансування.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців остерігатися корупції, "тому що ви програєте війну, якщо будете терпіти подібні інциденти".

А віцепрем'єр і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський раніше заявив, що без боротьби з корупцією Україна не зможе вступити в ЄС.

Організатором схеми був бізнесмен та колишній партнер президента Зеленського Тімур Міндіч.

В уряді Італії посперечались, чи треба допомагати "корумпованій" Україні.

Віцепремʼєр-міністр Італії Маттео Сальвіні сказав, що надання подальшої допомоги Україні може "підживити корупцію", з чим не погодився міністр оборони Гвідо Крозетто.

"Я розумію занепокоєння Маттео Сальвіні, але я не суджу країну на основі двох корумпованих осіб.

Ми намагаємося допомогти цивільному населенню, яке страждає від 93% російських атак", – сказав Крозетто.

Про корупційну схему повідомили цього тижня, коли представники європейських столиць, а також представники G7 вирішували питання фінансової підтримки Києва.

Зустріч "сімки" у Канаді та зустріч міністрів фінансів держав ЄС у Брюсселі щодо "репараційного кредиту" під заставу заморожених активів РФ.

Одночасно – конференція з питань відбудови України у Варшаві.

А ще – менш публічні, але дуже активні консультації держав ЄС щодо порятунку української енергетики та закупівлі газу для того, щоб Україна змогла пройти зиму після руйнування більшої частини видобутку за останні місяці.

За даними Politico, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у пʼятницю мала зустрітись із прем'єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером, щоб спробувати розблокувати переговори про використання заморожених росактивів для фінансування кредиту Україні.

Зокрема, щоб переконати де Вевера відмовитися від опору Бельгії щодо плану Європейської комісії про фінансування кредиту в розмірі 140 млрд євро.

Щодо настроїв у Європі.

Згідно зі свіжим опитуванням Євробарометра, війна в Україні залишається головним викликом, з яким наразі стикається ЄС, на що вказали 47% європейців.

А масштабне опитування, проведене компанією Ipsos серед майже 10 000 виборців у дев'яти країнах, свідчить про те, що на Заході майже половина виборців невдоволені тим, як працює демократія.

Опитування проводили у Британії, Франції, США, Іспанії, Італії, Швеції, Хорватії, Нідерландах та Польщі в період з 12 по 29 вересня.

Виборці, які відносять себе як до крайніх лівих, так і до крайніх правих найбільш схильні стверджувати, що демократія зазнає невдачі.

Респонденти визначили найбільші ризики для демократії як дезінформацію, корупцію, відсутність підзвітності політиків та зростання екстремістської політики.

Загалом, більшість опитаних все ще рішуче підтримують демократичні ідеали, хоча в Хорватії більше ніж половина (51%) заявили, що збереження демократії варто лише тоді, коли вона забезпечує високу якість життя.

До речі, у Єврокомісії іронічно відреагували на чергові закиди з боку Ілона Маска.

Напередодні Маск розкритикував голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн у відповідь на останні зусилля ЄС щодо боротьби з дезінформацією.

Допис Маска був опублікований у відповідь на допис фон дер Ляєн, в якому вона говорила про "Щит демократії" – серію ініціатив, спрямованих на боротьбу з дезінформацією в Інтернеті та іноземним втручанням у євровибори.

У Єврокомісії критику мільярдера прокоментували лаконічно: "Ми дуже вітаємо інтерес Маска до нашого європейського "Щита демократії".

Це ознака того, що він переймається цією проблемою".

Орбан подає в суд на ЄС, "Лукойл".

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його уряд подасть до суду на Європейський Союз через його рішення про поступове припинення імпорту російського газу.

У жовтні Рада Європейського Союзу схвалила нові плани щодо припинення закупівель російської нафти і газу – зокрема заборони імпорту російського СПГ до 2027 року.

Словаччина разом із Угорщиною виступили проти.

Тим часом болгарський уряд номінував керівника податкової служби Румена Спецова на посаду спеціального керівника нафтопереробного заводу в Бургасі, який належить підсанкційній російській компанії "Лукойл".

А у Молдові аеропорт Кишинева отримав контроль над паливним терміналом підсанкційного "Лукойлу".

За словами міністра енергетики Доріна Жунгієту, це є екстреним рішенням для забезпечення стабільності заправки літаків авіапальним, оскільки з 21 листопада "Лукойл" через санкції США не зможе постачати нафтопродукти і експлуатувати свої АЗС.

Відхід "Лукойлу" з регіону – це не просто наслідок санкцій.

Це структурний розрив, який змінює баланс сил у Чорноморському та Балканському регіонах.

І цей процес, схоже, вже не зупинити.

Докладніше – в матеріалі Максима Гардуса Розгром "Лукойлу": як санкції знищили одну з ключових опор Кремля у Європі.

Слід також додати, що у Придністров'ї знову назріває газова криза.

Щодо взаємодії з Білоруссю.

У Мінську нарікають, що Литва не відповідає на пропозицію білоруського Міністерства закордонних справ про переговори щодо кордону.

Внаслідок контрзаходів Білорусі в країні застрягли щонайменше тисяча литовських фур.

Їх примусили стати на визначених майданчиках та сплачувати за кожен день перебування у Білорусі.

А Польща з 17 листопада відкриє два пункти пропуску на кордоні з Білоруссю.

Це відкриття прикордонних переходів у зв'язку з такими дуже конкретними інтересами місцевих людей, підприємців, мешканців.

Тож це жодним чином не є елементом якихось політичних переговорів чи можливого обміну ув'язненими", – пояснив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Деякі з пунктів пропуску були закриті у відповідь на міграційну кризу, спричинену режимом Лукашенка.

Інші – у відповідь на засудження активіста Спілки поляків у Білорусі Анджея Почобута.

Тим часом Білорусь вирішила будувати третій енергоблок на суперечливій АЕС.

Решта новин.

Мер столиці Албанії продовжить керувати містом з тюрми.

Швейцарія каже, що домовилась зі США про зниження тарифів до 15%.

У центрі Стокгольма двоповерховий автобус в’їхав у людей на зупинці, троє людей загинули.

У поліції поки вважають, що йдеться про нещасний випадок.

У Словаччині школярі покинули зустріч із Фіцо після його слів про війну в Україні.

Джерело матеріала
loader
loader