Подрыв железной дороги в Польше, 100 истребителей Rafale, ЕС ищет деньги для Украины: новости дня

Все важливе і цікаве за понеділок, 17 листопада – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

100 винищувачів Rafale.

Президент України Володимир Зеленський сьогодні вранці прибув до Парижа, де разом з французьким президентом Емманюелем Макроном підписали декларацію про наміри щодо "співробітництва у сфері придбання Україною оборонного обладнання".

Як повідомили французькі ЗМІ, документ передбачає закупівлю для України до 100 французьких винищувачів Rafale, а також "дуже сильні французькі радари, 8 систем протиповітряної оборони SAMP-T, по 6 пускових", ракети класу "повітря-повітря" та авіабомби.

"Уже цього року розпочнуться спільні проєкти між нашими оборонними галузями: спільно вироблятимемо дрони-перехоплювачі, працюватимемо над розвитком критичних технологій та компонентів, які можуть бути інтегровані в українські безпілотники", – повідомив Зеленський.

А ще в рамках візиту до Парижа у понеділок було досягнуто угоди про придбання Україною 55 електровозів у французької машинобудівної компанії Alstom.

На спільній з Зеленським пресконференції президент Франції припустив, що війна в Україні завершиться до кінця його мандата: "Я думаю, що миру ми досягнемо раніше 2027 року".

ЄС шукає гроші для України.

Тим часом Єврокомісія готує Україні фінансування на наступні два роки.

Проєкт фінансування розробили, розраховуючи, що війна в Україні закінчиться наприкінці 2026 року.

Редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк повідомив, що, за підрахунками Єврокомісії, Україна потребуватиме у 2026 році 71,7 млрд євро, з яких 51,6 млрд – на військові потреби.

А на два роки – 2026-2027 – ЄС оцінює потреби України в 135 млрд євро, з них 83 млрд – на армію.

Єврокомісія розглядає три варіанти фінансування України на наступні два роки: двосторонні гранти, позика з бюджету ЄС із запозичень на зовнішніх ринках та позика з використанням заморожених активів Росії.

Досі в Євросоюзі й не вирішили питання використання заморожених активів РФ для кредиту Україні.

Сьогодні на полях засідання Ради ЄС з загальних питань у Брюсселі французький міністр розкрив позицію президента Емманюеля Макрона з цього питання.

За словами міністра Франції у справах Європи Бенжамена Хаддада, "одна з цих умов полягає в тому, що схема має відповідати міжнародному праву".

"Це означає, що це – не конфіскація заморожених активів.

Але ми можемо використати це як аванс російських репарацій", – уточнив французький міністр.

По-друге, за його словами, потрібні фінансові гарантії "від держав-членів, з довгострокового бюджету ЄС (MFF), а також від країн G7".

"Нарешті, це має супроводжуватися суворим принципом європейської преференції, який полягає в тому, що якщо ми маємо цю позику, цю репараційну позику, вона також має підтримувати закупівлі та придбання в межах європейської оборонної промисловості, а також тісну співпрацю між європейською оборонною промисловістю та українською оборонною промисловістю", – резюмував Хаддад.

Слід додати, що Литва передала Україні новий пакет для підтримки енергетичної інфраструктури, а Латвія планує виділити майже 40 млн євро на підтримку українських біженців у 2026 році.

У разі невдачі з "репараційними позиками" ЄС збиратиме Україні 90 млрд євро грантами.

Тим часом прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан очікувано виступив проти подальшої допомоги ЄС Україні та порівняв її з алкоголіком.

Підрив залізниці у Польщі.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що служби вважають цілеспрямованою диверсією недільний інцидент на польській залізниці між Варшавою і Любліном.

Лінія де стався вибух, веде до кордону з Україною.

"На жаль, найгірші припущення підтвердилися.

На маршруті Варшава – Люблін (село Міка) стався акт диверсії.

Вибух вибухового пристрою зруйнував залізничну колію.

На місці працюють служби та прокуратура.

На тому ж маршруті, ближче до Любліна, також було виявлено пошкодження", – повідомив Туск.

Згодом на залізниці між Варшавою і Любліном зафіксували ще одне пошкодження.

За даними журналіста Polsat News Міхала Стели, вибухових пристроїв, які планували закласти на залізниці, "мало бути два, однак вони були розміщені таким чином, що фактично унеможливили сходження поїзда з рейок".

За словами міністра внутрішніх справ Польщі Марчина Кервінського, поблизу місця вибуху на залізниці поблизу села Міка вилучили "дуже обширні докази", зокрема записи з камер відеоспостереження.

Крім того, як розповів глава МВС, були також знайдені елементи, які можуть полегшити швидку ідентифікацію винних.

Однак він не уточнив, про що саме йдеться.

Міністр юстиції Вальдемар Журек повідомив, що вже розпочато підготовче провадження у справі про диверсію.

Воно проводиться Мазовецьким відділенням Національної прокуратури.

Підрив залізниці у Польщі розслідують як терористичний і в інтересах іноземної розвідки, а винуватцю підриву залізниці в Польщі може загрожувати довічне ув'язнення.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що військові обстежать приблизно 120-кілометрову ділянку залізничної колії в районі, де сталась диверсія.

Туск на ранок вівторка скликає надзвичайну зустріч комітету з нацбезпеки після диверсії на залізниці.

"Це дійсно передвоєнний стан".

Начальник Генерального штабу Збройних сил Польщі Веслав Кукула заявив, що ці інциденти не є війною, однак вони свідчать про "передвоєнний стан".

"Якщо хтось був на війні, то знає, що те, що відбувається сьогодні, це не війна.

Це дійсно передвоєнний стан або те, що ми називаємо гібридною війною.

Все вказує на те, що ця подія може мати ознаки диверсії", – сказав Кукула.

Кукула зазначив, що "супротивник розпочав підготовку до війни".

"Він створює тут певне середовище, яке має на меті підірвати довіру суспільства до уряду, до основних органів, таких як збройні сили, поліція.

Створити умови, сприятливі для потенційної агресії на території Польщі", – сказав начальник Генштабу.

Польща відправить війська тероборони патрулювати залізничну інфраструктуру.

Там також запевнили, що диверсії на залізниці не вплинуть на допомогу Україні.

До речі, у Польщі затримали причетних до сотень фальшивих "замінувань".

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, коментуючи диверсії на залізниці у Польщі, наголосила, що загрози європейській безпеці є реальними і постійно зростають.

"Європа повинна терміново посилити здатність захищати наше небо і нашу інфраструктуру.

Польща посідає перше місце в Європі за обсягом витрат на оборону.

І вона ж буде найбільшим бенефіціаром інструменту SAFE.

Разом ми сильніші", – зазначила вона.

Генсек НАТО Марк Рютте повідомив, що НАТО перебуває в тісному контакті з польською стороною у зв’язку з інцидентами на залізниці.

"Ми перебуваємо в тісному контакті з польською владою, але поки маємо чекати на результати розслідування", – сказав Рютте, коли його спитали про диверсії в Польщі.

Він їде на зустріч до премʼєра Словаччини, який вчора скасував екстрене телевізійне звернення, а в оточенні Роберта Фіцо послались на вірусну інфекцію.

Європейський комісар з оборони Андрюс Кубілюс каже, що володар Кремля Путін може дати наказ про напад на одну з держав НАТО протягом наступних 2-4 років, а однією з найбільш ймовірних цілей Росії можуть стати держави Балтії.

Інші інциденти у Європі з боку РФ.

В Румунії оголосили евакуацію з двох населених пунктів після того, як внаслідок атаки дрона РФ на березі Дунаю загорілось судно з чотирма тоннами скрапленого газу і виникла загроза вибуху.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що атака Росії на СПГ-танкер на Дунаї, що призвела до евакуації жителів сід у Румунії, свідчить про нагальність посилення тиску на РФ для завершення війни.

У Словенії розслідують підозрілий інцидент на залізниці (не виключають диверсії), а аеропорт данського Ольборга закривали через нібито присутність БпЛА.

У Литві розгорнули масштабну операцію проти контрабанди метеокулями.

Президент країни скликав засідання Держради оборони для обговорення загрози метеозондів.

Проросійські хакери атакували політичні партії Данії перед місцевими виборами, а поліція Берліна отримала 900 дзвінків через фейк про теракти у школах, перевіряють слід РФ.

Видання t-online повідомляє, що євродепутати партії "подруги Путіна" зустрічались з агентами РФ у Москві.

Зазначається, що два депутати Європарламенту від ультралівої німецької партії Сари Вагенкнехт BSW у травні провели зустрічі з організаторами російської мережі впливу Voice of Europe, яка потрапила під санкції ЄС.

А Чорногорія викликала посла Росії, який істерить через "гібридну війну НАТО".

Різне щодо України.

ЗМІ: ексдержсекретар США Помпео приєднався до наглядової ради Fire Point, що виробляє "Фламінго".

Будинок антиукраїнського спікера парламенту Чехії "атакували" прапорами України.

У Грузії звинуватили Україну у "невдячності" до грузинського народу, а також ліквідують Антикорупційне бюро, створене за рекомендацією ЄС.

В українському Міністерстві закордонних справ відреагували на випад Тбілісі.

Одіозна євродепутатка з Румунії відсвяткувала ювілей феєрверками біля посольства України.

Решта новин.

Польща відкрила два КПП на кордоні з Білоруссю, що не працювали роками.

Рада ЄС схвалила нові правила позбавлення безвізу з Євросоюзом.