/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fdbf632af8df79ee91c066447da921d7b.jpg)
Панічна атака — це сигнал тіла, а не наближення кінця: симптоми, як допомогти під час нападів
Панічні атаки
Як проявляються панічні атаки
Досить часто люди описують цей стан приблизно однаково: «Я прийшла/ прийшов до додому, сіла/ сів відпочити, і раптом хтось ніби перекрив мені кисень».
Несподівано з’являється відчуття, що не вистачає повітря, серце починає шалено битися, і його стукіт чутно у вухах, а тіло пронизує тремтіння, кидаючи то в жар, то в холод. Кінцівки німіють, усе навколо здається нереальним, і в голові залишається лише одна жахлива думка: «я помираю». Панічна атака завжди наступає зненацька, завжди лякає і нагадує про неминучий кінець, хоча насправді вона є лише гучним психологічним сигналом.
Що відбувається в організмі під час панічного нападу
Під час такого різкого приступу тіло миттєво переходить в аварійний режим. Подих стає прискореним, але при цьому поверхневим, що призводить до неефективної роботи легень. Кров перенасичується киснем, викликаючи запаморочення, слабкість, а також характерне оніміння кінцівок. М’язи сильно напружуються, тиск зростає, а серце пришвидшує свій ритм, оскільки в кров відбувається викид адреналіну — гормону, який еволюційно відповідає за виживання. Це той рідкісний випадок, коли людська психіка кричить про свою проблему, використовуючи для цього фізичне тіло.
Типові фізичні відчуття включають сильний тиск або біль у грудях, відчуття неминучої задухи, нудоту та позиви до блювоти, рясне потовиділення, напади жару або ознобу. Емоційно люди переживають гостре відчуття нереальності того, що відбувається, ніби все навколо пливе, і потужний, неконтрольований страх смерті, інсульту чи повної втрати контролю.
Причини панічних атак
Важливо розуміти, що панічна атака виникає не з однієї причини, а через сукупність біологічних, психологічних і зовнішніх факторів.
Це не хвороба, а скоріше перегрів нервової системи, що виникає, коли людина занадто довго вдає, що контролює ситуацію.
Однією з головних психологічних причин є хронічний стрес, який поступово виснажує нервову систему та знижує здатність організму до адаптації.
Травматичні події, такі як втрата близької людини або емоційне насильство, можуть залишити глибокий слід у психіці та спричиняти напади.
Генетична схильність також відіграє свою роль: якщо у родині були випадки атак, ризик їх виникнення зростає.
Гормональний дисбаланс, що виникає, наприклад, під час вагітності, або через порушення роботи щитоподібної залози, також може бути потужним тригером.
Крім того, фізичні фактори, як-от зловживання алкоголем, кофеїном або використання деяких медикаментів, здатні посилювати схильність до панічних атак. Навіть зовнішні обставини, наприклад, перебування у сильному натовпі або в замкнутому просторі, можуть викликати раптовий напад.
Науковий погляд на панічні атаки
Психофізіологи називають панічну атаку вегетативним кризом — різким сплеском активності симпатичної нервової системи. Хоча цей стан вкрай неприємний, він не становить загрози для життя. Результати медичних обстежень, таких як електрокардіограма або магнітно-резонансна томографія, зазвичай показують норму, що підтверджує, що проблема полягає не у фізичному здоров’ї тіла, а в порушенні нервової регуляції та в накопичених, подавлених емоціях.
Як допомогти тому, хто переживає напад
Коли людина переживає панічну атаку, дуже важливо залишатися спокійним і намагатися стабілізувати її емоційний стан.
Спочатку переконайте людину, що її напад не є небезпечним для життя і мине найближчим часом.
Говоріть спокійно, використовуючи короткі й заспокійливі фрази, щоб допомогти їй відчути вашу підтримку. Спрямуйте її увагу на контроль дихання: попросіть повільно вдихати через ніс на чотири секунди, затримати подих на кілька секунд і видихнути через рот на чотири секунди. Це допоможе стабілізувати серцебиття та зменшити відчуття задухи.
Спробуйте відволікти людину, попросивши її описати предмети навколо або зосередитися на чомусь приємному. Якщо ви перебуваєте у людному місці, знайдіть спокійний куточок, де можна уникнути зайвих подразників.
Важливо не применшувати почуттів людини і не змушувати її «заспокоїтися», адже це може погіршити її стан. Просто дайте їй час, щоб відчути себе краще, і залишайтеся поруч, поки напад не мине.
Панічна атака: що робити, як розірвати замкнене коло
Для власного одужання необхідно змінити стратегію: не намагатися перемогти панічну атаку, адже вона є важливим сигналом, який слід прийняти.
Спроба контролювати панічну атаку або активно її зупиняти є контрпродуктивною, оскільки вона насправді лише посилює напад. Коли людина починає відчувати сильні фізичні симптоми, такі як прискорене серцебиття або оніміння, її психіка одразу інтерпретує це як загрозу життю і намагається взяти тіло під свідомий контроль. Цей акт боротьби, замість заспокоєння, навпаки, сигналізує мозку, що небезпека реальна, змушуючи його продовжувати викид адреналіну. Таким чином створюється замкнене коло, де страх симптомів живить панічну реакцію.
Тому потрібно «зняти контроль» — припинити внутрішню боротьбу і дозволити напад, не чинячи йому опір. Це дозволить сприймати відчуття як незручні прояви адреналіну, а не як ознаки неминучої смерті. Це прийняття поступово розриває ланцюжок страху, і інтенсивність панічної атаки природним чином знижується.
Після завершення нападу не варто витрачати сили на аналіз пережитого; натомість слід зосередитися на відновленні — нормалізації дихання та зігріванні тіла.
Головний шлях до одужання полягає, насамперед, у пошуку та роботі з першопричиною емоційного перевантаження.
Панічна атака не може вбити. вона лише дуже голосно нагадує людині, що вона живе в надто високому темпі, що занадто довго терпить, ковтає образи і стримує сльози. паніка — це емоційний крик тіла, який вимагає: «зупинися на хвилину, я хочу, щоб ти нарешті почула себе».
Віталій ПортниковЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

