Саміт "Коаліції охочих" та пастка Путіна: Портников пояснив, чи можливий реальний мир

Попри оптимістичні заяви лідерів про швидке завершення війни, Кремль використовує переговорний процес лише як інструмент для порятунку власних активів та затягування часу.

Майбутня зустріч лідерів «Коаліції охочих» має стати не просто черговим майданчиком для слів підтримки, а етапом переходу до реальних дій. Таку думку висловив публіцист та політичний оглядач Віталій Портников у Facebook, аналізуючи поточну дипломатичну активність навколо України.

Модель «Швейцарського саміту» та тактика Кремля

Портников порівнює нинішні переговори із Самітом миру у Швейцарії. Тоді українській дипломатії вдалося зібрати десятки лідерів, проте ключове питання залишилося відкритим: чи можна домовитися про мир без участі агресора?

Зараз ситуація змінилася через активне залучення Дональда Трампа, який, на відміну від Джо Байдена, відновив контакти з Володимиром Путіним. Однак, за словами аналітика, Кремль демонструє лише імітацію процесу.

«І що ж ми бачимо? Бачимо бажання Кремля цей процес затягувати. І це яскраво проявилося після останніх перемовин президентів Дональда Трампа і Володимира Зеленського у Вашингтоні. Щоб не реагувати на спільні домовленості, які могли бути узгоджені президентами, Путін вигадав цілу драматичну історію з обстрілом своєї резиденції на Валдаї. Ну і в результаті замість узгодження позицій — нові прогнози й повідомлення про „перегляд переговорної позиції“ Кремля. Так що зараз ми навіть не знаємо, на якому рівні продовжуються російсько-американські контакти щодо миру — і чи продовжуються взагалі. Та й до того: можна до безкінечності узгоджувати деталі. Але яке ж значення мають деталі, коли ми не знаємо відповіді на головне питання: а чи прагне взагалі президент Путін до завершення війни? — зазначає Портников. — Але, якщо вже бути точним — знаємо. Президент Путін не бажає завершення війни й робить все можливе, щоб утримати президента Трампа від нових різких дій на адресу Москви».

Навіщо Путіну «мирний процес»?

На думку оглядача, так звана «човникова дипломатія» за участю Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера була потрібна Москві з прагматичною метою:

• для запобігання санкціям проти «Роснефті» та «Лукойла».

• блокування конфіскації заморожених російських активів у Європі.

Портников наголошує, що Білий дім фактично допоміг Путіну врятувати гроші, переконуючи європейців, що конфіскація зірве «мирний план» Трампа. Проте Європа знайшла власні кошти для підтримки України, що гарантує стійкість української економіки на найближчі два роки.

Економіка проти геополітики

Головною перепоною для миру залишається ігнорування Путіним економічної реальності. Поки російська економіка виснажується, очільник РФ залишається в полоні «геополітичних марень».

«Якщо Путін усвідомлював би ризики, очевидно, він був би готовий до реальних перемовин щодо завершення війни. Проте російський очільник на економіку ніколи великої уваги не звертав: що таке економіка у порівнянні з його геополітичними мареннями? І, можливо, саме у цьому небажанні Путіна усвідомлювати економічні реалії наступних років й ховається відповідь на питання щодо можливостей завершення війни. Так, домовлятися із Путіним не вийде, якими б оптимістичними не були заяви Трампа чи Зеленського щодо переговорного процесу. А от позбавити його грошей і ресурсів для продовження війни може вийти — хай і не з таким прискоренням, якого всі ми прагнемо», — пише публіцист.

Тож можна зробити такі ключові висновки:

• домовитися з Путіним не вдасться, попри оптимізм Вашингтона чи Києва;

• реальний шлях до завершення війни лежить не через переговори, а через позбавлення агресора ресурсів;

• саміт «Коаліції охочих» має дати відповідь, чи готові союзники до рішучого посилення підтримки замість «фантомних» планів.

Пошта / © unsplash.com Швидка допомога / © Freepik Сабріна Карпентер Меган Маркл / © Associated Press