Напередодні сильних морозів закінчилося енергетичне перемир’я: як розгорталися події

Оголошене наприкінці січня так зване енергетичне перемир’я між Росією та Україною фактично завершилося у ніч на 1 лютого, саме напередодні прогнозованих сильних морозів в Україні. Дата завершення перемир'я випливає з публічних заяв, озвучених Кремлем.

«Главком» розповідає, як розгорталися події та які заяви лунали від України, США та Росії.

Хто був ініціатором

Ініціатива паузи в ударах по енергетичній інфраструктурі вперше прозвучала з боку президента США Дональда Трампа. Він публічно заявив, що звернувся до президента Росії Володимир Путін з проханням утриматися від ударів по українських містах і енергетиці протягом тижня через різке похолодання.

За словами Трампа, Путін нібито погодився на таку паузу «з гуманітарних міркувань».

Позиція України

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що питання тимчасового припинення ударів по енергетиці обговорювалося під час непрямих контактів, зокрема на переговорах у Абу-Дабі. Водночас він наголосив, що російські удари по енергетичній інфраструктурі тривали і фактично припинилися лише в ніч на 30 січня.

Також Зеленський чітко окреслив позицію держави щодо можливого припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. За словами президента, якщо Росія не битиме по українській енергетиці – генеруючій або будь-якій іншій, – Україна у відповідь не завдаватиме ударів по російських енергооб'єктах.

Реакція та уточнення Кремля

Кремль із коментарем виступив із запізненням майже на добу. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Путін дійсно отримав прохання Трампа, але паузу в ударах було погоджено не на тиждень, а до 1 лютого.

Так, Кремль фактично скоротив термін перемир’я до кількох днів, не взявши на себе жодних зобов’язань після цієї дати. Зі слів Пєскова випливає, що після 1 лютого Росія вважає себе вільною від будь-яких обмежень щодо ударів по українській енергетиці.

Чому енергетичне перемир’я було таким коротким

У відкритих джерелах не звучало пояснень, чому Москва погодилася лише на кількаденну паузу. Водночас аналітики та реакція російського пропагандистського середовища показали, що удари по енергетиці України розглядаються Кремлем як ключовий інструмент тиску, від якого він не готовий відмовлятися навіть тимчасово.

Варто зазначити, що так зване енергетичне перемир’я між Росією та Україною викликало різко негативну реакцію серед російських пропагандистів, які відкрито закликали не шкодувати цивільне населення України, особливо під час рекордних морозів.

Особливе роздратування викликало те, що перемир’я збігалося з періодом екстремальних холодів. Пропагандисти прямо заявляли, що Росія нібито мала «скористатися морозами», щоб завдати максимального удару по українській цивільній інфраструктурі, і закликали «не жаліти населення в холодну погоду», називаючи удари по енергетиці «ефективним важелем тиску».

Завершення енергетичного перемир’я збігається з початком найсильніших морозів цієї зими. За прогнозами синоптиків, у низці регіонів України температура вночі опускатиметься до -20…-21°C, що значно підвищує ризики у разі нових ударів по теплових електростанціях, підстанціях і системах теплопостачання.