Не хотів цього, – хто змусив Путіна піти на Великоднє перемирʼя

Голова громадської організації "Україна в НАТО" Юрій Романюк в ефірі 24 Каналу припустив, що Володимир Путін не збирався оголошувати таке перемир'я добровільно. Він пояснив, хто міг натиснути на Кремль і чому навіть формат цього рішення виглядав неприродно.

Великоднє перемир'я Путіна

Ще минулого тижня Москва різко відкидала саму ідею паузи у війні, а потім раптом сама оголосила про Великоднє перемир'я.

Нагадаємо: Володимир Зеленський заявив, що точних термінів нового обміну полоненими зараз немає, а сам процес іде складно. Водночас Україна не раз пропонувала Росії припинення вогню на Великдень. Після заяви Путіна про паузу з 11 до 12 квітня президент наголосив, що Київ готовий до дзеркальних кроків і що Росія має шанс не повертатися до ударів і після свят.

Романюк звернув увагу, що дивно виглядала навіть не лише сама заява, а й спосіб, у який її оформили. Припинення бойових дій оголосили з 16:00 суботи, хоча такі рішення зазвичай починають із початку доби.

Я не думаю, що Путін хотів цього перемир'я, але був змушений під впливом багатьох факторів піти на це перемир'я,
– наголосив Романюк.

Цей крок він пов'язав із тиском одразу з кількох боків. Мовиться і про міжнародну переговорну групу, і, можливо, навіть про православну церкву, для якої Великдень міг стати окремим аргументом вимагати хоча б короткої паузи. Тому оголошення перемир'я він сприйняв не як зміну позиції Кремля, а як вимушений крок, на який там пішли через збіг кількох обставин.

Що дало Україні Великоднє перемир'я?

Романюк не побачив у цій паузі жодного серйозного повороту до миру. Те, що Кремль пішов на такий крок через силу, для нього якраз і показує: Москва не змінює своєї лінії, а лише реагує на обставини, які змусили її бодай ненадовго зупинитися.

З одного боку, з християнської норми, із загальнолюдських цінностей добре будь-яке перемир'я,
– наголосив Романюк.

Для України користь тут він бачить не у військовому результаті, а в кількох годинах тиші на окремих ділянках фронту. Такої паузи замало, щоб змінити ситуацію на полі бою, але вона могла дати військовим бодай короткий перепочинок, можливість трохи виспатися і спокійніше зустріти Великдень. Саме в цьому, за його словами, є єдиний відчутний плюс.

Стратегічно у військовому плані нам це нічого не дає. Те, що десь на якихось ділянках фронту військові трошки відпочинуть, може, виспляться, – в цьому є якась користь,
– сказав він.

Більше він у цьому рішенні не бачить. Півтори доби тиші не змінюють ані ходу війни, ані намірів Кремля. Тому й саме перемир'я вийшло коротким, нервовим і без жодної зрозумілої перспективи продовження.

Що відомо про великоднє перемир'я?

• У Кремлі одразу дали зрозуміти, що не сприймають великодню паузу як крок до довшого перемир'я. Дмитро Пєсков назвав її "гуманітарною" ініціативою і заявив, що продовжувати її Росія не збирається. Тобто Москва намагається подати цю паузу як разовий жест, а не як зміну своєї позиції щодо війни.
• Експерти, яких опитав 24 Канал, вважають, що Путін погодився на цю паузу вимушено. Причиною вони називають не зміну настроїв у Кремлі, а сукупний тиск: удари України по нафтовій інфраструктурі, проблеми російської економіки та складну ситуацію на фронті. Саме тому великоднє перемир'я вони розглядають не як поступку Москви, а як ознаку того, що тиск на Росію дає результат.
• У МЗС України кажуть, що така ініціатива справді може спрацювати, якщо Росія реально дотримуватиметься паузи. Андрій Сибіга наголосив, що українці заслуговують на Великдень без терору, а Київ діятиме виключно дзеркально. У владі підкреслюють: навіть коротке припинення вогню ще не означає завершення війни, але може стати перевіркою справжніх намірів Росії та вплинути на подальші переговори.