Україна вимагає компенсації: Нацбанк не вважає інцидент з інкасаторами вичерпаним

Після початку повномасштабного вторгнення Росії та закриття українського повітряного простору у 2022 році, вітчизняні банки були змушені змінити логістику доставки готівкової валюти. Раніше долари, євро та банківські метали доставляли літаками до аеропорту Бориспіль, але тепер їх перевозять спеціалізованими інкасаторськими автомобілями з Європи, переважно з Австрії через Угорщину.

5 березня 2022 року, "Ощадбанк" повідомив про неочікуване затримання на території Угорщини двох інкасаторських автомобілів. У цих машинах, які транспортували валюту та банківські метали між "Райффайзен Банком" в Австрії та Україною, перебувало семеро працівників інкасації. Вантаж становив близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев'ять кілограмів золота.

Після затримання угорська влада відпустила українських інкасаторів та повернула автомобілі, проте відмовилася одразу повернути кошти та золото. Для цього уряд Угорщини прийняв окрему постанову про їхнє зберігання щонайменше 60 днів. Спочатку Будапешт заявляв про підозри у відмиванні грошей, а згодом почав поширювати версію про можливий зв'язок вантажу з "українською воєнною мафією". Звинувачення "Ощадбанк" заперечив, наголосивши, що перевезення було оформлене згідно з міжнародними митними процедурами ЄС.

6 травня 2022 року, Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Угорщина повернула кошти та цінності українського "Ощадбанку". Незважаючи на це, директор Національного банку України Андрій Пишний висловив сподівання, що цьому інциденту нададуть належну оцінку, оскільки дії угорської сторони щодо українських інкасаторів були протиправними. Він наголосив, що повернення цінностей не свідчить про завершення історії.

НБУ планує продовжити комунікацію та забезпечити максимальний рівень співпраці з відповідними структурами для з'ясування всіх обставин, повного відновлення порушених прав та компенсації завданих збитків. Посол України в Угорщині Федір Шандор раніше підкреслював, що у цій справі важливим є не тільки повернення майна, а й притягнення винних до відповідальності.

Позиція України отримала підтримку: очільниця Європейського центрального банку Крістін Лагард розділяє аргументи української сторони та наголошує на ризиках подібної ситуації для євро як міжнародної валюти. Ця оцінка стимулює до продовження роботи, отримання належної оцінки та вживання адекватних заходів реагування, щоб уникнути подібних інцидентів у майбутньому та запобігти негативним наслідкам для фінансової стабільності України та ЄС.

На тлі зростаючої турбулентності у світовій економіці та можливої нової глобальної фінансової кризи, інцидент з інкасаторами в Угорщині став додатковим фактором, що підкреслює вразливість міжнародних фінансових транзакцій під час кризових ситуацій. Це змушує фінансові установи та регулятори переглядати та посилювати заходи безпеки та правового захисту під час перевезення цінностей на міжнародному рівні.

Голова Національного банку України Андрій Пишний заявив, що "Разом із Ощадбанком та Міністерством закордонних справ ми продовжимо докладати зусиль та сприяти проведенню об’єктивного розслідування всіх обставин цих подій та адекватної компенсації за завдану фізичну і моральну шкоду майну й працівникам Ощадбанку".

Очільник НБУ також додав, що "Ми вже отримали підтримку нашої публічної позиції: очільниця Європейського центробанку Крістін Лагард поділяє наші аргументи та наголошує на ризиках такої ситуації для євро як міжнародної валюти".

Україна має намір не тільки відновити порушені права, а й створити прецедент, що унеможливить подібні інциденти в майбутньому. Цей випадок слугує важливим нагадуванням про необхідність міжнародної співпраці та неухильного дотримання правових норм задля стабільності світової фінансової системи.